Рішення № 127023484, 30.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року справа №320/26959/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис від 24.07.2023 серія АА № 118536, винесений стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16.10.2023 справу відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю обставин вчинення позивачем домашнього насильства.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2023 Інспектором СПДН ВП Печерського УП Головного управління Національної поліції у місті Києві Негру Федором Степановичем винесено терміновий заборонний припис серія АА № 118536 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останнім скоєно домашнє насильство, а саме 11.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини.

Постраждалою особою є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі припису до ОСОБА_3 застосовані такі заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника:

- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис винесений строком на 5 діб з 18-45 24.07.2023 по 18- 45 29.07.2023.

Крім того, щодо позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ 266174 від 24.07.2023 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VІІІ (далі по тексту - Закон № 2229-VІІІ).

Приписами ч.1 ст.1 Закону 2229-VІІІ надано наступні визначення понять: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3); кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6); особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8); психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14); терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16).

Відповідно до ст. 3 Закону 2229-VІІІ предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону 2229-VІІІ до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Статтею 24 Закону 2229-VІІІ передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

?терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

?обмежувальний припис стосовно кривдника;

?взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

?направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частинами 1, 2, 4-6 ст. 25 Закону 2229-VІІІ визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

?зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

?заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

?заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч. 9 ст. 25 Закону №2229-VІІІ).

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону №2229-VІІІ).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі по тексту - Порядок № 654).

Відповідно до п. 1, 2 розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Отже, з урахуванням наведеного вище, підставою для винесення термінового заборонного припису є встановлення працівниками поліції факту вчинення домашнього насильства у будь-якій його формі.

При цьому, лише у разі виявлення факту домашнього насильства, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 25 Закону 2229-VІІІ.

Як зазначає позивач, з вересня 2000 року по 26.06.2023 він перебував з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.

11.07.2023 заздалегідь домовившись про зустріч, близько 18-00 позивач зустрівся з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 психічного здоров`я і травмотерапії «Інтеграція» у присутності адвокатів з обох сторін з подальшою зустріччю у психолога ОСОБА_4 , на яку ОСОБА_2 особисто запросила Позивача.

На згаданій зустрічі протягом 1,5 годин сторони обговорювали питання можливості позасудового вирішення питань поділу спільного майна та питань виховання і визначення місця проживання їх спільної дитини - ОСОБА_5 .

Так, відповідно до листа Центру психічного здоров`я і травмотерапії «Інтеграція» (м. Київ, вул. Бастіонна, 3/12) від 28.07.2023 № 28/07-1: « ОСОБА_6 та ОСОБА_2 були на сеансі парної сімейної психотерапії 11 липня 2023 року з 19:00 по 21:00 годину».

Крім того, відповідно до довідки від 02.08.2023 №545/6/233/0, виданої Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь вбачається, що: «майор медичної служби ОСОБА_7 , старший ординатор відділення ангіоневрології НВМКЦ «ГВКГ» та проходить службу у НВМКЦ «ГВКГ» та перебуває на казарменому положенні.

11.07.2023 у зв`язку з родинними обставинами знаходився за межами військової частини у період з 16:30 до 21:00.

До частини повернувся вчасно, без зауважень.»

Таким чином, вказаним ставляться під сумнів обставини перебування позивача 11.07.2023 за адресою АДРЕСА_1 та відповідно можливість ним вчинення дій, які могли б мати ознаки домашнього насилля.

Крім того, відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 по справі № 757/33237/23-п, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відкрите на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 266174 від 24.07.2023, оскільки відомості, викладені у протоколі щодо позивача, не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, сукупність наведених визе доказів свідчить про відсутність обставин вчинення позивачем домашнього насилля, що стало підставою для складання щодо нього як протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 266174 від 24.07.2023, так і оскаржуваного у даній справи термінового заборонного припису від 24.07.2023 серія АА № 118536.

На підставі наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис від 24.07.2023 серії АА № 118536, винесений стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.