Рішення № 127023477, 30.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року № 320/40004/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непризначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, а саме: з 02.02.2024, а також щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки; стажу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 7 років 11 місяців 10 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки; стаж роботи на посадах безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 7 років 11 місяців 10 днів, а також здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 02.02.2024, з виплатою недоотриманих сум.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що орган Пенсійного фонду України при призначенні їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 11.03.2024 протиправно не зарахував до її суддівську стажу: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді, а також стаж роботи на посадах безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, що призвело до зменшення відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання.

Також позивач зазначає, що орган Пенсійного фонду України помилково призначив їй щомісячне довічне грошове утримання з дня подання заяви, а саме: з 11.03.2024.

Позивач зауважує, що оскільки вона була відрахована зі штату суду 01.02.2024, щомісячне грошове утримання судді у відставці мало бути призначене з 02.02.2024 - з наступного дня за днем відрахування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано відзив на позовну заяву у якому проти задоволення позову заперечило, зазначивши про відсутність підстав для врахування при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці інших періодів роботи, окрім роботи суддею.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заява ОСОБА_1 від 11.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області за принципом екстериторіальності. Для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання врахований стаж роботи позивачки на посаді судді відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) - 30 років 6 місяців 20 днів (з 13.07.1993 по 01.02.2024 на посаді судді Шевченківського районного суду м. Києва та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ).

Зазначено, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу її роботи на посаді судді не враховано: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), яка надавала право для призначення на посаду судді, та стаж роботи на посадах безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, оскільки це не передбачено нормами Закону № 1402-VIII.

Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 з 16.06.2017 отримувала пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) та вказано, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі було відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 замінено відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; розгляд справи розпочато спочатку.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

14.04.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій представник просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами та зазначає, що у зв`язку з тим, що у відзиві відповідача додаткових обставин та доводів, які б спростовували доводи позовної заяви не зазначено, відповідь на відзив на позовну заяву позивачем не подається.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.08.1996, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської міської Ради народних депутатів від 02.07.1993 ОСОБА_1 обрана народним суддею Шевченківського районного народного суду міста Києва.

Указом Президента України від 23.10.2001 № 1004/2001 переведена на посаду судді новоутвореного Шевченківського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 11.09.2003 № 1162-IV обрана суддею місцевого Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 № 2639-VI обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі також - ВССУ).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.02.2024 № 313/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв`язку з поданням заяви про відставку» позивач була звільнена з посади судді ВССУ у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з наказом голови ліквідаційної комісії ВССУ Романківа І.П. від 01.02.2024 № 16-к ОСОБА_1 відрахована зі штату суду 01.02.2024.

11.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої були додані: трудова книжка серії НОМЕР_2 29.07.1983; диплом серії НОМЕР_3 23.06.1983 про період навчання з 01.09.1978 по 21.06.1983, виданий Київським ордена Леніна державним університетом ім. Т.Г. Шевченка; довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.02.2024 № 724/0/2-24; копія наказу про відрахування зі штату від 01.02.2024№ 16-К, копія рішення Вищої ради правосуддя від 01.02.2024 № 313/0/15-24; розрахунок стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, б/н.

Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 працювала на посадах:

- з 03.08.1983 по 12.02.1986 консультант судової колегії по кримінальних справах;

- з 13.02.1986 по 12.07.1993 старший консультант по розгляду скарг на судові рішення в порядку нагляду Верховного суду України;

- з 13.07.1993 по 26.10.2010 суддя Шевченківського районного суду м. Києва;

- з 27.10.2010 по 01.02.2024 суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 у період 01.09.1978 по 21.06.1983 навчалася в Київському ордена Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка набула кваліфікацію юриста за спеціальністю правознавство.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.03.2024 позивачці рішенням від 19.03.2024 № 930090873274 з 11.03.2024 призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 70% її суддівської винагороди.

Згідно з розрахунком стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при обчисленні щомісячного утримання ОСОБА_1 врахований стаж роботи безпосередньо на посаді судді у розмірі 30 років 6 місяців 20 днів. Інший стаж роботи позивачки не врахований.

13.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила надати роз`яснення щодо причин неврахування при призначенні їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки, а також стажу роботи на посадах безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 9 років 11 місяців 10 днів.

Крім того, у заяві від 13.07.2024 із посиланням на недотримання органом Пенсійного фонду положень пункту 3 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі Порядок № 3-1) в частині необхідності призначення щомісячного довічного грошового утримання з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, ОСОБА_1 просила Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 02.02.2024 по 10.03.2024 як такого, що мало бути призначене з 02.02.2024.

Також у заяві від 13.07.2024 позивач просила надати їй належним чином засвідчену копію рішення органу Пенсійного фонду України від 19.03.2024 № 930090873274 із зазначенням, який саме орган Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності прийняв вказане рішення.

Заява від 13.07.2024 була направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві засобами поштового зв`язку та була вручена за довіреністю уповноваженому представнику відповідача 19.07.2024, що підтверджується доказами, долученими до позовної заяви.

Не отримавши відповідь на вказану заяву, ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Після відкриття провадження у справі позивач отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2024 № 30860-30658/Ш-02/8-2600/24, направлений на її адресу 26.10.2024, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві роз`яснило ОСОБА_1 підстави незарахування до суддівського стажу, що враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших періодів роботи, а також повідомило, що рішення за її заявою від 11.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці опрацьовувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.

Вищенаведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Так, згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17 листопада 2010 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як десять років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», було також встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII в редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 7 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-XII (далі Закон № 2862-XII) у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше, визначалося, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня звернення за його призначенням.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

До цього Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Також в рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.

Вищенаведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Так, згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17 листопада 2010 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".

Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як десять років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», було також встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.10.2020 у справі № 420/1234/19 та від 23.12.2021 у справі № 686/16953/17, невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОСОБА_1 у період з 22.07.1978 до 21.06.1983 (4 роки 10 місяців 29 днів) навчалася за денною формою в Київському ордена Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. Зазначене підтверджується копією трудової книжки та копією диплома серії НОМЕР_5 , які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при призначенні та обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає зарахуванню 2 роки, 5 місяців та 14 днів як половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі за денною формою.

Судом встановлено, що вказаний стаж Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 не врахований, що підтверджується розрахунком стажу до протоколу призначення пенсії, наявним в матеріалах справи та не заперечується відповідачем згідно з відзивом на позовну заяву.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд зазначає про протиправність незарахування до суддівського стажу позивачки, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому навчальному закладі за денною формою.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування судді ОСОБА_1 до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді вперше, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII в редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Необхідність зарахування до суддівського стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, підтверджується також постановами Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/537/19, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19 та постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 560/499/19.

Частиною першою статті 7 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-XII (далі Закон № 2862-XII) у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше, визначалося, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 03.08.1983 по 12.02.1986 працювала на посаді консультанта судової колегії з кримінальних справ у Верховному Суді УРСР, у період з 13.02.1986 по 12.07.1993 на посаді старшого консультанта відділу з розгляду скарг на судові рішення у порядку нагляду Верховного Суду УРСР (України).

Таким чином, із зазначеного стажу роботи ОСОБА_1 у сфері права після здобуття вищої юридичної освіти до стажу роботи, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню 2 (два) роки.

Водночас згідно з розрахунком страхового стажу до протоколу призначення щомісячного довічного грошового утримання до рішення від 19.03.2024 № 930090873274 стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці, відповідачем не зарахований.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд зазначає про протиправність незарахування до суддівського стажу позивача, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, двох років стажу (досвіду)роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.

Аналізуючи доводи позовної заяви щодо протиправності незарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 при обчисленні їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці часу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 03.08.1983 по 12.02.1986 працювала на посаді консультанта судової колегії з кримінальних справ у Верховному Суді УРСР, у період з 13.02.1986 по 12.07.1993 на посаді старшого консультанта відділу з розгляду скарг на судові рішення у порядку нагляду Верховного Суду УРСР (України). Сумарний стаж роботи на вказаних посадах складає 9 років 11 місяців 10 днів.

Суд зазначає, що вказаний стаж зараховувався ВССУ як суддівський стаж ОСОБА_1 при встановленні їй доплати, передбаченої абзацом першим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Так, наказом ВССУ від 19.11.2010 № 107-к з урахуванням наказу ВССУ від 30.08.2011 №1082-к «Про внесення змін до наказу від 19.11.2010 №107-к» ОСОБА_1 встановлено доплату у вигляді щомісячного грошового утримання у розмірі 50% передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку.

Згідно з наказами ВССУ від 19.11.2010 № 107-к та від 30.08.2011 №1082-к станом на 27.10.2010 стаж роботи, що давав право на відставку ОСОБА_1 , складав 29 років 9 місяців 3 дні.

Зазначений стаж охоплював період роботи на посаді судді (з липня 1993 року по жовтень 2010 року), половину строку навчання у вищому навчальному закладі, а також стаж роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України консультанта судової колегії з кримінальних справ у Верховному Суді УРСР та старшого консультанта відділу з розгляду скарг на судові рішення у порядку нагляду Верховного Суду УРСР (України).

Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить більше 10 років.

Таким чином, до стажу, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 додатково підлягає зарахуванню час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України.

Враховуючи те, що 2 роки роботи на вказаних посадах підлягають зарахуванню як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді, до стажу роботи ОСОБА_1 як стаж роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України підлягають зарахуванню 7 років 11 місяців 10 днів.

Судом встановлено, що вказаний стаж Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 не врахований, що підтверджується розрахунком стажу до протоколу призначення пенсії, наявним в матеріалах справи та не заперечується відповідачем згідно з відзивом на позовну заяву.

Таким чином, суд зазначає про протиправність незарахування до суддівського стажу позивачки, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України у розмірі 7 років 11 місяців 10 днів.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки; стажу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 7 років 11 місяців 10 днів.

Аналізуючи доводи позовної заяви щодо дати, з якої має бути призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня звернення за його призначенням.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку.

Згідно з наказом голови ліквідаційної комісії ВССУ Романківа І.П. від 01.02.2024 № 16-к ОСОБА_1 відрахована зі штату суду 01.02.2024. Із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачка звернулась 11.03.2024, тобто в межах визначеного тримісячного строку з дня відрахування її зі штату суду.

За вказаних обставин щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці мало бути призначене органом Пенсійного фонду України з 02.02.2024 дня, наступного за днем звільнення.

Перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як особи, яка отримує пенсію за віком, не впливає на дату, з якої має бути призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Так, відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Водночас у спірному випадку мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а призначення щомісячного довічного грошового утримання, яке є спеціальним видом грошового забезпечення судді у відставці, виплачується за рахунок коштів державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду та не відноситься до жодного з видів пенсійних виплат, визначених у статті 9 Закону № 1058-ІV.

Зазначена позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/3380/17, від 10.12.2020 у справі № 359/1214/17 та від 23.09.2021 у справі № 620/1944/20.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими.

Позивачем у позивній заяві заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу, відносно чого суд зазначає таке.

Судом також встановлено, що між позивачем та адвокатом 10.06.2024 укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № 5/06-24, а також додаткова угода від 05.07.2024 № 2 до нього, згідно з якими сторони домовились про фіксований розмір оплати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди від 05.07.2024 № 2 Адвокат зобов`язується надати Клієнту наступні юридичні послуги: написання позовної заяви про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні стажу при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;написання відповіді на відзив на позовну заяву органу Пенсійного фонду у справі за позовом Клієнта до органу Пенсійного фонду про визнання протиправними дій та зобов`язання зарахувати стаж (у разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, за усною вимогою Клієнта);участь у судових засіданнях у справі за позовом Клієнта до органу Пенсійного фонду про визнання протиправними дій та зобов`язання зарахувати стаж (у разі розгляду справи у відкритому судовому засіданні за усною вимогою Клієнта або ж на вимогу суду);написання письмових пояснень з процесуальних питань на вимогу суду.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 05.07.2024 № 2 до договору від 10.06.2024 № 5/06-24 сторони домовилися, що розмір гонорару і зобов`язання Клієнта здійснити оплату в повному обсязі не залежать від подання відповідачем відзиву на позовну заяву, порядку судового розгляду справи чи необхідності надання суду додаткових письмових пояснень.

Актом наданих послуг від 20.08.2024 № 1 підтверджується виконання Адвокатом зобов`язань за додатковою угодою від 05.07.2024 № 2 до договору від 10.06.2024 № 5/06-24 в частині написання позовної заяви про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні стажу при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з платіжною інструкцією 05.07.2024 № 0.0.3743489985.1 Клієнтом здійснена 100% оплата послуг за додаткової угодою від 05.07.2024 № 2 до договору від 10.06.2024 №5/06-24, що відповідає пункту 3 додаткової угоди.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.04.2022 №500/1410/21 підтримано позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить суд при вирішенні питання про стягнення судового збору врахувати, що Законом № 1058-IV заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У той же час, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності заявлених позивачем витрат за критеріями, що передбачені частиною п`ятою статті 134 КАС України, поданий відповідачем відзив на позовну заяву не містить.

За встановлених обставин, а також зважаючи на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом справи; їх розмір є обґрунтованим та підтверджується наявними у справі матеріалами, розмір є пропорціи?ним до предмета спору та значення справи для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, а також сплаченого судового збору у розмірі 1 221,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 1211,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо непризначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, а саме: з 02.02.2024, а також щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки; стажу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 7 років 11 місяців 10 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області(код ЄДРПОУ 21782461, 93404, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9, тимчасова адреса для листування: 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 157) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 5 місяців 14 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді 2 роки; стаж роботи на посадах безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України 7 років 11 місяців 10 днів, а також здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 02.02.2024, з виплатою недоотриманих сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 93404, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9, тимчасова адреса для листування: 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 157) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 93404, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9, тимчасова адреса для листування: 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 157) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.