Ухвала суду № 127023297, 30.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

30 квітня 2025 року м. Київ № 320/21498/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Паруль Ю.О. звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», в якому просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії Національного військового-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (вул. Госпітальна, 18, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 07773293), що оформлено довідкою №2025-0422-1147-2819-3 від 22 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» (вул. Госпітальна, 18, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 07773293), здійснити повторний медичний огляд відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У якості підстави позову позивач зазначив про незаконність винесеного відповідачем рішення щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов`язковою умовою нового процесуального законодавства.

Разом з тим, представником позивача долучено до позовної заяви клопотання про розгляд справи за участю його представника.

Розглядаючи дане клопотання суд виходив з наступного.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина третя статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з вимогами статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, позивач у позовній заяві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Суд констатує, що в силу частини четвертої статті 12, яка кореспондується із частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вказана категорія справ не відноситься до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Ознайомившись із клопотанням позивача, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в порядку загального провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права подавати заяви та клопотання, надавати пояснення, викладати свої аргументи у відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Окрім цього, до позовної заяви долучено клопотання про витребування доказів.

Так, в його обґрунтування, представник позивача зазначає, що оскільки підставою для подання вказаного позову є порушення відповідачем процедури медичного огляду, просить витребувати карту обстеження та медичного огляду позивача, позаяк у відповідь на адвокатський запит представника вказані документи надані не були.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами третьою та шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Із положень частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при цьому суд має керуватись основоположними в адміністративному процесі принципами, які закріплені у статті 2 цього Кодексу.

Отже, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача та витребування додаткових доказів у справі від відповідача.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Шевченко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

2. Запропонувати відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

2.1. Витребувати у Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» картку обстеження та медичного огляду, а також інші медичні документи ОСОБА_1 , на підставі яких прийнято рішення про проходження військово - лікарської комісії від 22 квітня 2025 року.

Витребувані докази подати до суду не пізніше п`яти днів із дня вручення (ознайомлення) копії цієї ухвали.

Роз`яснити посадовим особам Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

3. Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 163, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) її іншим учасникам справи.

4. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частини другої статті 164, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

6. Повідомити суб`єкта владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді (пункт 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

7. Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі а також витребувані матеріали необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду або шляхом надсилання засобами підсистеми Електронний суд.

8. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.