Ухвала суду № 127023057, 01.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2025 року м. Київ № 320/18694/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ,

до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 ,

про визнання протиправними дії щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 березня 2025 року по справі 61082-009495685-785-20 про реєстрацію місця проживання та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши висновки суду в даній справі.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, міст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас позивачем у прохальній частині зазначено, зокрема, щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 березня 2025 року по справі 61082-009495685-785-20 про реєстрацію місця проживання та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши висновки суду в даній справі.

Так прохальна частина позовної заяви містить зазначення щодо врахування висновків суду в даній справі, однак позивачем не конкретизовано які саме висновки мають бути враховані.

Разом з тим, суд не може самостійно домислювати суть порушеного права, відтак визначати що є чи має бути предметом спору, адже цей обов`язок покладений на позивача, за позовною заявою якого суд тільки і може розглядати адміністративну справу (частина друга статті 9 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду трьох примірників (відповідно до кількості учасників справи) уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог процесуального закону, конкретизувавши зміст позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву - залишити без руху.

2. Встановити позивачу пятитиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Сас Є.В.