Рішення № 127021661, 01.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Справа № 160/3004/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2024 року №0637280411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість КП КМР «ЦЕНТРАЛЬНІ ТЕПЛОМЕРЕЖІ», за результатами якої складено акт перевірки №60747/04-36-04-11-06/43158553 від 18.09.2024 року, на підставі висновків акту було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.10.2024 року №0637280411, яким позивача було зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків за платежем з податку на додану вартість на суму 30000,00 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки та відповідачем застосовано неправомірно суми штрафу. Відповідач невірно визначив період в якому було здійснено порушення податкового законодавства. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

06.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

17.02.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

20.02.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать обставинам справи, оскільки акт перевірки та податкове повідомлення-рішення не відповідають формі та змісту передбаченими законодавством.

21.02.2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких вказано, що о, постанови Верховного Суду, на які посилається позивач не є актуальні на день прийняття ППР, та на момент розгляду справи 160/3004/25, тому не може бути врахована при винекненні првовідносин у цій справі. Також, позивач не заперечує проти несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, а зокрема посилається тільки на формальні помилки, які по своїй суті відсутні

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість КП КМР «ЦЕНТРАЛЬНІ ТЕПЛОМЕРЕЖІ», за результатами якої складено акт перевірки №60747/04-36-04-11-06/43158553 від 18.09.2024 року (далі акт).

Відповідно до висновків акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення КП КМР «ЦЕНТРАЛЬНІ ТЕПЛОМЕРЕЖІ» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 ст.57, пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), пункту 57.3 статті 57 (у разі порушення термінів згідно ППР) Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту №60747/04-36-04-11-06/43158553 від 18.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.10.2024 року №0637280411, яким позивача було зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків за платежем з податку на додану вартість на суму 30000,00 грн.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг -

сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу встановлено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Відповідно до статті 203 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України: - податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Кодексу); - сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Статтею 124 ПК України встановлено, зокрема, наступне: - у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 Кодексу); діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п.124.2 ст. 124 Кодексу); діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п. 124.3 ст. 124 Кодексу).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, а порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначено, зокрема, п. 86.2 ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками(найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Порядок проведення документальних перевірок визначено статтею 77 ПК України, а порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначено статтею 86 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП КМР «Центральні тепломережі» з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України складено акт камеральної перевірки від №60747/04-36-04-11-06/43158553 щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Матеріали перевірки (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення №0637280411 від 14.10.2024 (форма «Ш») за своєю формою та змістом відповідають вимогам ПК України та Порядку №1204 для оформлення результатів камеральної перевірки.

Однією з підстав скасування спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, зазначаючи, що період фінансово-господарської діяльності при здійснені якої здійснені податкові правопорушення: червень 2021 року, надалі зазначаючи, що в Акті перевірки за цей період не згадується.

Так, ППР та Акт перевірки за своєю формою та змістом відповідають вимогам ПК України та Порядку №1204 для оформлення результатів камеральної перевірки. Де у зазначених документах чітко й вмотивовано надано роз`яснення, чергу в Акті чітко зазначено «..проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість за червень 2021.»

Також, згідно з даних інтегрованої картки платника податку (далі- ІКП) 21.07.2021 року обліковується: Зменшення суми від`ємного значення на погашення боргу з ПДВ. Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9200196632 за 01.06.2021 року.

Тобто, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9200196632 від 21.07.2021 року, стосується періоду червень 2021 року.

Таким чином, доводи позивача щодо недотримання відповідачем при проведенні перевірки підприємства порядку оформлення документальних перевірок, є необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним, відповідно до ПК України) днем для сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати (погашення) вже податкового боргу по цьому зобов`язанню.

В матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від №0637280411 від 14.10.2024 року) по факту виникнення та по кожному факту (даті) сплати (погашення) податкового боргу наведена детальна інформація, у тому числі період порушення (кількість днів прострочення сплати) та розрахунок застосованих штрафних санкцій.

Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф по ст. 124 ПК України - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

З огляду на положення статті 124 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить виключно від строку прострочення.

Така правова позиція відповідає правовій позиції/висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.04.2020 року у справі №640/1091/19, від 11.11.2022 року у справі №200/6441/20-а та висновкам Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду наведеним у постанові від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Специфіка застосування штрафної санкції у відповідності до приписів ст. 126 ПК полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 126 ПКУ є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115). Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань

Так, фактична сплата суми податку/грошового зобов`язання були здійсненні позивачем у 2024 році, а отже, при проведенні спірної камеральної перевірки, порушення відповідачем строків її проведення, визначених ст.102.1 ст.102 ПК України (1095 днів) судом не встановлено, а позивачем жодних таких доказів суду не надано.

Позивач у позовній заяві не заперечує проти несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, а зокрема посилається тільки на формальні помилки, які по своїй суті відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань, які наведені у акті перевірки від 18.09.2024 року, тому позивача правомірно було притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% за спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим обґрунтованих підстав для його визнання протиправними та скасування у адміністративного суду відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» (51914, м.Кам`янське, вул.Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 43158553) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв