Рішення № 127020651, 28.04.2025, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/8/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТМІКС"

про стягнення 3 150 036 грн сплачених за неякісний товар.

за участі представників сторін:

позивача: Огороднічий Р.М., директор;

відповідача: Півторак В.М., адвокат.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ТОВ "АБМ-ТРЕЙД" до ТОВ "ВЕСТМІКС" про стягнення 3 150 036 грн сплачених за неякісний товар.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору поставки №40/23 від 06.12.2023 в частині повернення грошових коштів за поставлений товар неналежної якості, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.

В свою чергу, відповідач 25.04.2025 подав заяву №б/н (вх.№3002) про застосування строків позовної давності. У ній Товариство зазначає, що у спорах, котрі стосуються поставок товарів неналежної якості, за вказівками восьмої частини статті 269 ГК України позовна давність становить шість місяців. Оскільки у спірних правовідносинах позивач дізнався про поставлений йому товар неналежної якості 26.02.2024, відтак з цієї дати почався перебіг строку позовної давності і термін звернення до суду із позовною заявою закінчився 26.08.2024.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення №б/н (вх.№1739) від 11.03.2025 та №б/н (вх.№2814) від 18.04.2025, в яких позивач зазначає, зокрема що відповідачем поставлена невідома сировина, яка не може бути використана для виробництва готових кормів для тварин. Вищевказана сировина в повному об`ємі знаходиться на складі ТОВ "АБМ-ТРЕЙД", перебуває в паперових мішках, складена на дерев`яні палети та скріплена клейкою стрічкою, тобто продукція знаходиться на зберіганні цього Товариства.

Позивач звертає увагу, що протоколом випробувань №833/24 від 26.02.2024, який було зроблено на підставі лише заявки ТОВ "АБМ-ТРЕЙ" (без зазначення методу ДСТУ, ДСТ, ТУ чи іншої методики, без відповідного відбору зразків з усієї партії товару, без виклику уповноваженого представника постачальника, без залучення незалежного експерта для відбору арбітражних проб) було підтверджено сумніви Покупця щодо поставки неякісного товару. Додатково повідомив, що станом на лютий 2024 року (проведення дослідження №833/24 від 26.02.2024) ВЦ ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" не було акредитовано для проведення відповідних лабораторних досліджень. А відтак результати, які могли б бути офіційним підтвердженням щодо визначення якісних показних товарів та продукції не бралися б ні судом, ні сторонами за основу, так як були суперечливими та неналежними доказами.

Позивач також зазначає, що ТОВ "АБМ ТРЕЙД" надіслало повідомлення ТОВ "ВЕСТМІКС" від 12.06.2024 №12/06 про виклик представника Постачальника для відбору арбітражних проб на 18 червня 2024 року, однак дане повідомлення Покупця було залишено без задоволення Постачальником. Надалі, 24.06.2024 та 29.07.2024 ТОВ "ХамомЛаб" та ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" надані протоколи досліджень, у яких зафіксовано, що масові частки триптофану не виявлені у відібраних арбітражних пробах. З огляду на наведені обставини, на думку позивача, строк звернення до суду починає перебіг від 29 липня 2024 року, з огляду на що строки звернення ним до суду не пропущені.

У судовому засіданні 28.04.2025 представник відповідача надав усні заперечення щодо якості поставленого товару. Так, стверджує, що при прийманні товару позивач не висловлював жодних зауважень щодо етикеток на упаковках товару, переданого сертифікату якості, підприємства, що його видавало, та без будь-яких претензій підписав видаткові накладні. Також представник відповідача звертає увагу, що відібрання зразків товару було здійснено за відсутності представника Постачальника, оскільки в останнього не було працівника, який мав би повноваження щодо перевірки якості товару, зокрема відібрання проб, та без узгодження з Постачальником незалежної лабораторії для проведення дослідження. Наголошує, що сумнівним є факт передачі на дослідження зразків товару, придбаного саме у ТОВ "ВЕСТМІКС". Крім цього, відібрання зразків було ініційовано позивачем лише у листі 12.06.2024. Також невідомо який товар зараз зберігається на складі позивача.

Відповідач стверджує, що при передачі товару ним надані покупцю сертифікати якості виробника до кожної партії і на всю поставлену вагу, як і було передбачено договором. Однак інших сертифікатів до матеріалів справи, які б підтверджували якість товару вагою 7500 кг, не надав.

Поведінку позивача відповідач вважає нелогічною, адже покупець є безпосередньо зацікавленою особою, яка здійснила придбання товару з метою його використання у своїй діяльності, тому мав би вжити належних та своєчасних заходів для перевірки та виявлення недоліків товару за якістю, у порядку та строки, визначені договором. Крім того, у позивача є власна лабораторія, що підтверджує можливість останнього перевірити товар на якість безпосередньо після його поставки.

Представник ТОВ "АБМ ТРЕЙД" на вище вказане зазначив, що Товариством було отримано лише один сертифікат. Товар саме цієї марки і виробника був куплений тільки у відповідача, а тому запропонував провести судову експертизу щодо його якості.

Однак, у судовому засіданні представник відповідача проти цього заперечив, оскільки, на його думку, невідомо, який товар зберігається на складі позивача, а тому може бути його підміна. Зазначає, що розгляд справи слід проводити за наявними у ній матеріалами.

При цьому суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, обмежившись лише усними поясненнями його представника, наданими в судових засіданнях в ході розгляду цього спору судом по суті .

В свою чергу, за приписами ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також суд звертає увагу на ч.4 статті 165 ГПК України, якою обумовлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги то відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. При цьому варто зазначити, що існування таких підстав ТОВ "ВЕСТМІКС" суду не навів та не довів.

Зважаючи на викладене вище в сукупності, у підготовчих засіданнях, призначених на 05.02.2025 та 03.03.2025, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для розгляду справи по суті, приймаючи до уваги наявні на той час у матеріалах справи заяви по суті.

Адже, за відсутності заперечень відповідача на доводи його контрагента щодо поставки товару неналежної якості, без належних та допустимих доказів на підтвердження цьому, без клопотань учасників справи, у суду були відсутніми підстави для призначення судової експертизи з даного приводу за власною ініціативою на стадії підготовчого провадження.

Відтак, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

Із наявних у справі письмових доказів слідує, що 06.12.2023 між ТОВ "АБМ-ТРЕЙД" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТМІКС" (Продавець) було укладено договір поставки №40/23, згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупця кормові добавки (у подальшому - товар), в асортименті, кількості та за ціною, що зазначається сторонами у підписаних видаткових накладних, які є невід`ємною частиною чинного договору, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 спірної угоди, загальна вартість договору складається з вартості всіх партій товару, переданих Покупцю до умов цього договору.

У розділі 2 договору №40/23 його контрагенти погодили ціну товару і порядок розрахунків. Так, ціна по кожному найменування і на кожну партію товару вказується у рахунках фактурах Постачальника та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Ціна, визначена у рахунку фактурі на кожну партію товару, є незмінною. Розрахунок на товар здійснюється на умовах передоплати Покупцем та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. За домовленістю, сторони можуть визначити інший порядок розрахунків. Зобов`язання Покупця щодо оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування 100 % грошових коштів за товар на поточний рахунок Постачальника. Загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відпуск товару Покупцю за весь період дії цього договору.

За умовами, що викладені у п.п. 3.4, 3.5, 3.7 укладеного правочину поставка товару здійснюється відповідно до правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 р., що застосовуються із урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Також відповідно до умов чинного договору товар може постачатися на умовах "доставка до складу Покупця" перевізником "Нова Пошта". Датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної Покупцем, що засвідчує прийняття товару Покупцем від Постачальника. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної на товар уповноваженими представниками сторін.

У розділі 4 договору №40/23 його учасники погодили умови приймання передачі товару по якості і кількості. Так, кожна партія товару, що поставляється, повинна супроводжуватися сертифікатами якості. Товар, що поставляється по даному договору вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по якості відповідно до сертифіката якості під час передачі товару представнику Покупця; по кількості відповідно до даних, зазначених у видаткових накладних. У випадку розбіжності даних по кількості і якості товару, отриманого Покупцем, Покупець проводить приймання товару згідно до Інструкції Держарбітражу №П-6 та №П-7. Претензії по кількості та по якості товару приймаються під час передачі представнику Покупця, при умові складання документів та виконання вимог згідно до Інструкції Держарбітражу №П-6 та №П-7. У випадку виявлення негативної дії товару на стан здоров`я чи продуктивність тварин Покупець має право повернути товар з відшкодуванням його вартості, повідомивши про це Постачальника.

Товар повинен бути упакований таким чином, щоб виключити псування або знищення його на період транспортування, поставки (відвантаження) до прийняття товару Покупцем (п.5.1 договору).

Відповідно до п.6.2 укладеного правочину, у випадку поставки товару неналежної якості Постачальник повинен провести протягом 5 календарних днів обмін всього об`єму неякісного товару на підставі належним чином виставленої претензії та обов`язково з доданням всіх підтверджуючих документів незалежної експертизи про неякісний товар або за вибором Покупця повернути в той же строк грошові кошти за товар. Експертиза проводиться за рахунок Покупця. У випадку підтвердження за її результатами, що товар неякісний, Постачальник зобов`язується відшкодувати Покупцеві витрати за проведення експертизи.

Згідно з п.9.1 договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2023. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору, сторони письмово не повідомлять одна одну про намір його розірвати або змінити, даний договір автоматично пролонгується на таких же умовах та на такий самий строк.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання досягнутих домовленостей, ТОВ "ВЕСТМІКС" було поставлено позивачу товар - триптофан вагою 9000 кг на загальну суму 3 150036 грн, що підтверджується видатковими накладними №22 від 30.01.2024 вагою 4000 кг на суму 1 400 016 грн та №30 від 08.02.2024 вагою 5000 кг на суму 1 750 020 грн.

У свою чергу, "АБМ-ТРЕЙД" повністю оплачений поставлений товар, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- №42 від 30.01.2024 на суму 500 000 грн;

- №48 від 02.02.2024 на суму 900 016 грн;

- №49 від 05.02.2024 на суму 600 000 грн;

- №61 від 09.02.2024 на суму 1 150 020 грн.

Судом встановлено, що вказані вище видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача без зауважень та претензій. Партія товару вагою 2500 кг була прийнято Покупцем на підставі наданого Постачальником сертифікату якості, виданого виробником METEX NOOVISTAGO (Франція), відповідно до якого строк придатності товару до використання вказано до 23.04.2026 (оригінал нотаріально засвідченої копії перекладу сертифікату на українську мову знаходиться в матеріалах справи). На партію товару вагою 7500 кг Постачальником сертифікат якості не надавався.

Як стверджує позивач, під час виробництва кормів та кормових добавок для тварин, ним встановлено, що якість триптофану не відповідає показникам, вказаним у сертифікаті якості.

Як наслідок, Покупцем було надіслано на адресу Постачальника повідомлення №12/06 від 12.06.2024 про виклик його представника для відібрання арбітражних проб на 11 год. 00 хв. 18.06.2024, за участі двох незалежних лабораторій та за присутності представника Торгово промислової палати України.

18 червня 2024 року за участі Волинської торгово-промислової палати, в присутності представників ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" та ТОВ "ХаломЛаб", із поставленого відповідачем товару було відібрано арбітражні проби (зразки) для лабораторного дослідження на визначення вмісту діючої речовини, про що було складено Акти відбору проб (зразків) №В-994/1 та №В-994/2.

Оскільки представник ТОВ "ВЕСТМІКС" для відібрання арбітражних проб не прибув, вказані акти були направлені на адресу відповідача 19.06.2024, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно із протоколом дослідження ТОВ "ХаломЛаб" №122/24 від 01.07.2024 у відібраних зразках кількісний вміст триптофану становить менше 0,1 %.

Відповідно до протоколу випробувань ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" №389/24 від 29.07.2024 у відібраних зразках масову частку вільного триптофану не виявлено (менше 0,01%).

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію №06/08 від 06.08.2024 про вивезення товару неналежної якості та повернення грошових коштів за товар протягом 30-ти календарних днів, однак дана претензія залишена останнім без задоволення. Наведене слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки №40/23 від 06.12.2023 відповідач поставив своєму контрагенту продукцію на загальну суму 3 150 036 грн, яка була оплачена останнім у повному обсязі. Вказані обставини визнаються обома сторонами.

За вказівками ч.ч.1, 2 ст.673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 1 ст. 687 Цивільного кодексу України закріплено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Однак, суд вважає, що наведена правова норма, відповідачем у спірних правовідносинах дотримана не була.

Так, за даними дослідження, проведеного ТОВ "ХаломЛаб" слідує, що у відібраних зразках кількісний вміст триптофану становить менше 0,1 %.

Також, у протоколі випробувань, що здійснені ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" зафіксовано, що у відібраних зразках масову частку вільного триптофану не виявлено (менше 0,01%).

Під час проведення лабораторного дослідження експертними установами було використано метод випробувань визначений ДСТУ ISO 13904:2008.

При цьому суд зважає, що на час проведення цих досліджень ТОВ "Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу "Біолайтс" було акредитовано підрозділом акредитації харчових лабораторій НААУ, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями додатків до атестата про акредитацію №201864 від 26.07.2024. Повноваження представника ТОВ "ХаломЛаб" на проведення дослідження підтверджується Витягом з Паспорту Випробувальної лабораторії ТОВ "Халомлаб".

Протоколи досліджень були надіслані Постачальнику разом із претензією №06/08 від 06.08.2024, у якій позивач просив Постачальника прийняти забракований товар та повернути суму попередньої оплати.

Суд також констатує, що відповідач не звертався до позивача з будь-якими запитами чи претензіями, які б прямо чи опосередковано стосувались обставин складення Актів відбору проб (зразків) чи протоколів.

До матеріалів справи подано копію Сертифікату якості, наданого Постачальником лише на 2500 кг товару.

Суд вказує, що Сертифікат якості фактично є необов`язковим документом довільної форми, видача якого законодавчо не регламентується.

Натомість статтею 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (у редакції чинній з 01.01.2023 на дату укладення договору) регламентовано, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності; а підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання заданих вимог було доведене.

Відповідно до ст. 24 цього ж Закону оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам. Згідно із ст. 28 даного нормативно-правового акту у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що Постачальником було надано сертифікати якості на кожну поставлену партію, а не лише на 2500 кг, однак доказів на свої підтвердження цього останнім надано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав обов`язку, передбаченого пунктом 4.2. Договору, та не передав покупцю разом із товаром діючі сертифікати якості на товару вагою 7500 кг.

Також судом в ході судового розгляду цього спору не встановлено, що дефекти товару виникли внаслідок порушення позивачем правил його експлуатації чи зберігання.

Як наслідок слід прийти до висновку, що наведені недоліки товару існували до передачі товару покупцю, а в силу ч.1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

За вказівками частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

В силу приписів ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

За загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18.

За наведеними у п.1.1 договору №40/23 умовами та за даними видаткових накладних №22 від 30.01.2024 та №30 від 08.02.2024 Покупцю відповідачу поставлено кормову добавку триптофан.

Однак, фактичний склад поставленої сипучої суміші не відповідає цьому, що встановлено проведеними незалежними лабораторіями дослідженнями та підтверджено відповідними протоколами, що складені за їх результатами.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що невідповідність складу не підтверджена належними доказами, оскільки відбір проб, обрання лабораторії та складення Актів здійснено без присутності представника Постачальника. Долучені до матеріалів справи копії повідомлення та претензії із доказами направлення та вручення свідчать про те, що Покупцем добросовісно вжито заходів для повідомлення та залучення на всіх етапах всіх зацікавлених осіб до відбору проб, проведення досліджень та складення акту. У даному випадку те, що продавець не направив представників та не взяв участь у вказаних діях, є результатом його власної вольової поведінки.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про те, що зразки продукції могли бути відібрані не з продукції, що поставлена за спірною Специфікацією, та посилання на те, що здійснюючи відбір зразків на складі позивача, останній діяв недобросовісно.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/16586/18, від 12.01.2021 у справі №910/3726/20.

За матеріалами, доданими до справи, достовірно за документами прослідковується шлях придбаного товару від Постачальника до Покупця, про що детально описано вище; відповідач вказані документи жодним чином не спростував. Крім того, відповідач від позивача отримав виклик на відбір проб, якій у тексті містив зазначення адреси відбору та зазначення обраної для випробування лабораторії. Тому відповідач, якби діяв добросовісно, мав можливість взяти учать у процесі перевірки якості на всіх етапах, у тому числі пересвідчитися, з якого саме поставленого товару відібрано проби, або запропонувати відбір проб на складі зберігання, заперечити обрану лабораторію, або запропонувати іншу.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

До того суд зважає на відсутність заперечень відповідача щодо процедури проведення та результатів досліджень на стадії підготовчого провадження, що в силу ч.4 статті 165 ГПК України позбавляє його права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене в сукупності, суд робить висновок про те, що Постачальник не забезпечив поставку товару, якість якого відповідає умовам договору.

Положеннями частини 6 ст. 193 ГК України закріплено, що зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно із пунктом 1 частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Враховуючи, що недоліки поставленого товару не можуть бути усунуті, і товар не може бути використаний за призначенням, у покупця було наявне право вимагати повернення сплаченої за товар суми.

Отже, виходячи з вище наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 150 036 грн коштів, сплачених за поставлений неякісний товар.

Щодо посилань відповідача на строки виявлення недоліків та строки пред`явлення претензій постачальнику щодо якості товару та застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

ТОВ "ВЕСТМІКС" з даного приводу вказує, що строк звернення до суду з даним позовом щодо неналежної якості поставленого товару за договором поставки імперативно обмежений законом, на його переконання до спірних правовідносин слід застосовувати положення Господарського кодексу України, зокрема частину 8 статті 269 згаданого Кодексу. Вказана норма є спеціальною в контексті правовідносин що виникли, як зауважує відповідач, за її умовами позивач повинен був пред`явити даний позов протягом шести місяців з дня встановлення у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Відтак, за наведеного, позивач повинен був звернутися до суду з даним позовом у період з 26.02.2024 по 26.08.2024.

Натомість суд зауважує, що за визначеннями, що містяться у ст. 675, 676 ЦК України гарантійним строком є встановлений договором або законом строк, протягом якого продавець гарантує якість товару, який обчислюється з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

У розумінні ст. 677 ЦК України строком придатності є встановлений законом або іншими нормативно-правовими актами строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням; строк придатності визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання.

У спірних правовідносинах гарантійний строк товару не був передбачений договором. У Сертифікаті якості, виданого на 2500 кг, зазначено: використати до 23.04.2026. На решту товару вагою 7500 кг гарантійного строку чи терміну придатності встановлено не було.

Водночас, з точки зору законодавця, позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 Цивільного кодексу України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина 1 статті 260, частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу) (пункт 4 частини першої статті 258 Цивільного кодексу України).

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (частина друга статті 679 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 ст. 680 ЦК України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (частина третя статті 680 Цивільного кодексу України).

Окрім цього, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (частина 8 статті 269 Господарського кодексу України).

Відтак, при формуванні висновку щодо правової норми, котра має застосовуватися у спірних правовідносинах, суд послуговується правовими позиціями, що викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.

З даного приводу суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що застосування позовної давності до вимог покупця про відшкодування збитків у господарських відносинах, позовна давність за вимогами щодо виявлення прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, становить один рік (стаття 681 Цивільного кодексу України), а за позовами щодо виявлення явних недоліків таких товарів - шість місяців (частина 8 статті 269 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, недоліки поставленого позивачу товару були виявлені через деякий час після його поставки, тобто не були явними.

Тому до вимог покупця про стягнення вартості забракованого товару за спірним договором слід застосовувати позовну давність, передбачену статтею 681 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у Сертифікаті якості, виданого на товар вагою 2500 кг вказано термін придатності до 23.06.2026, на решту товару гарантійний строк не встановлено.

Приписи статті 677 Цивільного кодексу України передбачається, що законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

В даному випадку погоджений Сертифікаті термін придатності товару та положення статті 677 Цивільного кодексу України, визначають, що строк фактично не може бути менший аніж це було погоджено у Сертифікаті якості.

Відтак, суд вважає, що у спірних правовідносинах строк придатності слід обраховувати з моменту поставки товару відповідачем позивачу, оскільки за інших обставин позивач обмежується у праві заявити про виявлені приховані недоліки в термін придатності такого товару за їх фактичної наявності, що суперечило б положенням цивільного законодавства.

Оскільки, обумовлений сторонами товар був поставлений 30.01.2024 та 08.02.2024, а позов пред`явлений 03.01.2025, то позивач не пропустив строк позовної давності встановлений статтею 681 Цивільного кодексу України. Також позивач не пропустив строку позовної давності, що визначений цією правовою нормою, і за виявленими прихованими недоліками поставленого йому товару вагою 7500 кг.

За наведених обставин суд відхиляє доводи відповідача про те, що в правовідносинах що виникли між сторонами слід застосовувати імперативні положення статті 269 Господарського кодексу України, оскільки вказане суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносин.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю як належним чином доведені та обґрунтовані.

При цьому слід зазначити, що інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТМІКС" (вул. Качали С., буд. 4, кв. 9, м. Тернопіль, 46001, ідент. код 43854593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" (вул. Шевченка, 43-а, смт. Локачі, Володимирський район, Волинська область, 45500, ідент. код 35580267) 3 150 036 (три мільйони сто п`ятдесят тисяч тридцять шість) грн сплачених за неякісний товар та 47 250 (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят) грн 54 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 01.05.2025.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко