Ухвала суду № 127020361, 01.05.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

01 травня 2025 року Справа № 915/672/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002», вул.Вокзальна, 6А, м.Полтава, 36009

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича, АДРЕСА_1

про: стягнення 238 592,45 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 21.04.2025 (вх.№6421/25 від 29.04.2025) в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича суму основного боргу у розмірі 238 592,45 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.

Відповідно до статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно із частиною 2 статті 50 Цивільного Кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.

Положеннями частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Так, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем зазначено відповідачем Фізичну особу підприємця Слюсар Віталія Миколайовича.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, фізичною особою - підприємцем Слюсар Віталієм Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25.05.2020 набуто статут фізичної особи-підприємця, 28.04.2025 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, номер запису 2005090060001002258, підстава: власне рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 зазначено, що за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Проте, позов ТОВ «ТАНДЕМ-2002» заявлений не до фізичної особи Слюсар Віталія Миколайовича, який відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, а до фізичної особи підприємця, який припинив свою підприємницьку діяльність 28.04.2025, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі 915/672/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 238 592,45, оскільки Фізичну особу-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича припинено як суб`єкта господарювання.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений можливості звернутися з таким позовом до суду, до Слюсар Віталія Миколайовича, як фізичної особи, а не до фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича.

Керуючись п.6 ч.1 статті 175, ст.ст.232, 234, ст. 235 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» до відповідача Фізичної особи-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 238 592,45

2. Позовні матеріали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002».

Додаток:

- позовна заява №б/н від 21.04.2025 з додатками та конверт - на 20-ти аркушах.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України,.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. У відповідності до п.7 ч. 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Семенчук