Ухвала суду № 127020350, 30.04.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову

30 квітня 2025 року Справа № 915/604/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ТОВ Коларівський кар`єр (вх. № 6235/25 від 25.04.2025) про скасування заходів забезпечення позову по справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр, провулок Юності, буд. 1-А, селище Каравелове, Вітовський район, Миколаївська область, 57242 (код ЄДРПОУ 39537613)

до відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_3 )

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ткаченко О. І.

від відповідача ТОВ "Коларівський кар`єр": Ферлій А. А.

від відповідача Леонтович О. Ю.: не з`явились

від відповідача Лентович О. М.: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. № 5959/25 від 21.04.2025), в якій заявник просить суд заборонити третій особі, без самостійних вимог на предмет спору: Державній службі геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031) до ухвалення остаточного рішення у цій справі розглядати та приймати рішення щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, що отриманий ТОВ «Коларівський кар`єр» 21 лютого 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову (вх. № 5959/25 від 21.04.2025).

Вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/604/25, а саме: заборонено Державній службі геології та надр України, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057 (код ЄДРПОУ 37536031) до ухвалення остаточного рішення у цій справі вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, що отриманий ТОВ «Коларівський кар`єр» 21 лютого 2025 року.

В решті заяви відмовлено.

25.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «Коларівський кар`єр» надійшла заява (вх. № 6235/25 від 25.04.2025), в якій заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 по справі № 915/604/25.

Заява про скасування заходів забезпечення позову мотивована наступним:

- на момент поставлення ухвали про забезпечення позову по даній справі 23.04.2025 заявником ОСОБА_1 також була подана інша заява про забезпечення позову аналогічного змісту (справа № 915/615/25, суддя Коваль С.М.), що свідчить про зловживання процесуальними правами та недобросовісну поведінку заявниці;

- заявниця/позивач ОСОБА_1 не є уповноваженим суб`єктом, якому надано право на звернення до суду за захистом прав ТОВ «Коларівський кар`єр». Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 ніколи не була керівником товариства та не має права оскарження дій та правочинів, вчинених товариством (керівником товариства). Крім того, ОСОБА_1 не є учасницею ТОВ «Коларівський кар`єр» на момент подачі заяви, а тому в неї відсутнє будь-яке порушене право щодо дій та правочинів товариства, від імені якого виступає уповноважений керівник Леонтович О. М. Отже, в частині визнання недійсним договору в суду наявні підстави для повернення, відмови у відкритті або залишення без розгляду такої вимоги, через відсутність повноважень для звернення в інтересах товариства, а відповідно відсутні підстави для заходів забезпечення позову, що ґрунтувались на цих вимогах;

Таким чином, через відсутність порушеного права заявниці щодо визначеного предмету майбутнього спору (визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025) у неї відсутнє право на звернення до суду з вимогами щодо такого предмету, а відповідно відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

- посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, відповідач зазначає, що вимога заяви про заборону третій особі, без самостійних вимог на предмет спору Державній службі геології та надр України (Код ЄДРПОУ: 37536031) до ухвалення остаточного рішення у цій справі розглядати та приймати рішення щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами не відповідає та не стосується предмету спору. Предметом спору, визначеним заявницею, не є оскарження дій Державної служби геології та надр України щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.

З огляду на недоведеність заявником, яким чином невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, на захист яких він подав позов, відповідно не вбачається підстав для забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві (вбачаються підстави для скасування заходів забезпечення позову).

Заява обґрунтована приписами ст. 136, 137, 138 ГПК України та судовою практикою.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2025 призначено розгляд заяви ТОВ «Коларівський кар`єр» про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні на 30.04.2025.

30.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 6507/25 від 30.04.2025), в яких позивач зазначив, що є підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення, оскільки заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 у справі № 915/604/25, не вичерпали свою дію.

Правова позиція позивача мотивована наступним:

- обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами належить саме відповідачу ТОВ «Коларівський кар`єр», а обмежується лише можливість внести до вказаного дозволу зміни в частині його власника. У даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний забезпечувальний характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті;

- відповідач не зазначив жодних свідчень про зміну обставин на час розгляду клопотання та не надав жодних доказів того, що є підстави для скасування вжитих заходів забезпечення;

- відповідач у поданому клопотанні про скасування заходів забезпечення позову не навів обставин, які свідчили б, що потреба у забезпеченні позову у цій справі з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову;

- відповідачем не наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025, відпала;

- позивач повідомляє, що для позивача вжиті заходи забезпечення не втратили актуальність, оскільки фактичні обставини, які стали підставою для їх вжиття не змінились.

В судовому засіданні 30.04.2025 представник відповідача ТОВ "Коларівський кар`єр" вимоги заяви про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив суд заяву задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2025 заперечила проти скасування заходів забезпечення позову та просила суд в задоволенні заяви відповідача відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в судове засідання 30.04.2025 не з`явились, про причини неявки повноважних представників суд не повідомили, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 25.04.2025 явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову за відсутності відповідачів / представників відповідачів Леонтович О. Ю., Леонтович О. М.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 30.04.2025 судом проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.

Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом, як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 по справі № 15/155-6 наголошено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Судом встановлено наступне.

21.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову (вх. № 5959/25 від 21.04.2025).

Вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/604/25, а саме: заборонено Державній службі геології та надр України, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057 (код ЄДРПОУ 37536031) до ухвалення остаточного рішення у цій справі вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, що отриманий ТОВ Коларівський кар`єр 21 лютого 2025 року.

В решті заяви відмовлено.

Відповідач зазначає про зловживання заявницею ОСОБА_1 своїми процесуальними правами. Так, з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що ОСОБА_1 тричі зверталася до Господарського суду Миколаївської області із заявами про забезпечення позову, які ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2025 у справі № 915/553/25, від 11.04.2025 у справі № 915/572/25, від 16.04.2025 у справі № 915/590/25 повернуто заявнику, у зв`язку з недотриманням вимог до форми та змісту заяви (п.п. 3, 4 ,6, 7 ч. 1, ч. 5 ст. 139, ч. 7 ст. 140 ГПК України). За таких обставин, суд дійшов висновку, що чергове звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову після усунення підстав, які стали причиною повернення відповідних заяв, не може бути розцінене як зловживання процесуальними правами.

В заяві (вх. № 6235/25 від 25.04.2025) відповідач зазначає, що на момент постановлення ухвали про забезпечення позову ОСОБА_1 подано іншу заяву про забезпечення позову аналогічного змісту (справа № 915/615/25, суддя Коваль С.М.), що свідчить про зловживання процесуальними правами та недобросовісну поведінку заявниці.

Судом встановлено, що дійсно через два дні після надходження заяви (вх. № 5959/25 від 21.04.2025, суддя Олейняш Е.М.) заявником ОСОБА_1 було подано до Господарського суду Миколаївської області ще одну заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, якій протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями присвоєно єдиний унікальний номер № 915/615/25 та передано головуючому судді Ковалю С.М. Відтак, вирішення питання щодо встановлення факту наявності / відсутності зловживання процесуальними правами могло бути вирішено складом суду, якому передано на розгляд відповідну заяву (зокрема, факт повторного звернення із заявою аналогічного змісту тощо). Проте, при первісному надходженні заяви (з дотриманням вимог по формі та змісту) в суду відсутні підстави надавати правову оцінку обставинам зловживання учасником процесу своїми процесуальними правами, в тому числі в справах, які перебувають на розгляді в інших суддів.

Щодо посилань відповідача на відсутність у ОСОБА_1 порушеного права та відсутність повноважень на звернення до суду в інтересах ТОВ Коларівський кар`єр", а також наявність правових підстав для повернення, відмови у відкритті або залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним договору, то суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову подана суду саме до пред`явлення позову. Відтак, встановлення судом наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відкриття провадження у справі або відмови у відкритті провадження у справі може бути вирішено виключно після подання відповідної позовної заяви (ст. 174, 175, 176 ГПК України). Крім того, встановлення судом факту порушення або відсутності порушення прав позивача може бути здійснено судом за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову. В ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення позову від 23.04.2025 суд наголошував, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23). Крім того, суд зазначив, що заборона Державній службі геології та надр України вносити зміни в частині власника цього спеціального дозволу не може вважатись наданням правової оцінки судом обставинам у справі, повним або частковим вирішенням спору по суті тощо.

Щодо посилань відповідача на те, що заборона третій особі Державній службі геології та надр України до ухвалення остаточного рішення у цій справі розглядати та приймати рішення щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами не відповідає та не стосується предмету спору, то суд зазначає наступне.

Для збереження статус-кво у спорах про оспорювання договорів відчуження спеціального дозволу на користування надрами ефективним заходом буде саме заборона Державній службі геології та надр України вчинення визначених дій (п. 25-28 постанови КГС ВС від 18.03.2025 у справі № 910/13192/24). Крім того, у вказаній вище справі, яка була предметом розгляду Верховним Судом, Державна служба геології та надр України мала статус третьої особи, тобто "іншою особою" в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України. Також Верховним Судом зазначено, що реєстрація такої власності (спеціального дозволу на користування надрами) - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а внаслідок вчинення відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України. Враховуючи, що предметом майбутнього позову заявником зазначено, зокрема, вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, суд дійшов висновку, що вжитий судом захід забезпечення позову у даній справі, тобто заборона вищевказаному органу вчиняти дії, що стосуються предмету спору, відповідає п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини (підстави) не є в розумінні ст. 145 ГПК України обставинами, з якими закон пов`язує наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, проте, підлягають розгляду судом (є предметом оцінки суду) як на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, так і на стадії розгляду справи по суті. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України для скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025.

Відповідно до ч. 2, 4-5 ст. 145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Керуючись ст. 145, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 по справі № 915/604/25.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу підписано 30.04.2025

Суддя Е.М. Олейняш