Рішення № 127015101, 24.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37696/24

Провадження № 2-а/761/325/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.

представника відповідача Коцур С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиравною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 р. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2024 р. за ст. 163-15 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі акту фактичної перевірки № 93482/26/15/07/45383999.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 27.09.2024 р. позивач отримав постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2024 р. за ст. 163-15 ч.2 КУпАП, за змістом якої ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Базис Кейс» порушив порядок проведення розрахунків, а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), чим порушено п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022,

Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки:

- оскаржувана постанова складена за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення, який складено за ст. 163-15 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення;

- ТОВ «Базис Кейс» використовує платіжні термінали для забезпечення безготівкового розрахунку.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо його задоволення, зазначає, що на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.07.2024 року № 4976п та на підставі направлень, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, де здійснює діяльність ТОВ «Базис Кейс». Під час перевірки було встановлено, що суб`єкт господарювання здійснює реалізацію тютюнових виробів та продуктів харчування виключно за готівковий розрахунок. Перевіряючими встановлено, що суб`єкт господарської діяльності не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв. Під час перевірки перевіряючими було роздруковано x-звіт, що показує кількість продажів і суми готівкового та безготівкового виторгу з моменту відкриття касової зміни на фіскальному реєстраторі. Відповідно до х-звіту загальна сума 14726,48 грн і всі розрахунки проведені виключно у готівковій формі. Згідно наявної податкової інформації ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП згідно з Постановою від 24.04.2024 (протокол про адміністративне правопорушення №1606 від 17.04.2024). Штрафна санкція у розмірі 3400 грн за вищезазначеною постановою від 24.04.2024 була сплачена 01.05.2024, що свідчить про повторність вчиненого правопорушення. Звертає увагу, що розмір заробітньої плати ОСОБА_1 не може бути врахована, як пом`якшуюча обставина, при визначенні розміру штрафу. Також зазначає, що надана позивачем копія заяви про приєднання до договору надання послуг еквайрингу в АТ «Ощадбанк» від 09.04.2024 №9583732-240409-113630 не стосується торгової точки, на якій була проведена перевірка та було виявлено порушення.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що вимоги Постанови КМУ від 29.07.2024 р. №864 не передбачаються необхідність встановлення виключно «POS терміналу» для безготівкових розрахунків. Під час проведення перевірки було запропоновано здійснити розрахунок через QR код або на розрахунковий рахунок ТОВ «Базис Кейс». Звертає увагу, що відмова у проведенні розрахунку в безготівковій формі не підтвердження відповідачем жодними доказами, відеозапис відсутній. Також вважає, відсутні підстави для притягнення до відповідальності за ч.2 ст. 163-15 КУпАП, повторність була відсутня та на момент перевірки інформація про притягнення до адмінвідповідальності за ст. 163-15 ч.1 КУпАП була відсутня. Крім цього, розгляд справи проводися за протоколом, складеним за ст. 163-15 ч.1 КУпАП, а постанова винесена за за ст. 163-15 ч.2 КУпАП.

Ухвалою судді Макаренко І.О. від 29.11.2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалою судді Осаулова А.А. від 12.03.2025 року призначено спрощене позовне провадження по розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про дату і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову.

Частиною 2 статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У контексті наведеного, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Частиною першою статті 205 цього Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. (ч.5 ст.205 КАС України).

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи предмет розгляду справи та тривалість її розгляду, характер доказів у справі, оскільки позиція сторони позивача зрозуміла та була висловлена в судовому засіданні, яке було призначено на 03.04.2025 р., беручи до уваги, відсутність заперечень відповідача щодо розгляду справи без позивача, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторони позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.07.2024 року № 4976п та на підставі направлень, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, де здійснює діяльність ТОВ «Базис Кейс» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Згідно з актом (довідкою) фактичної перевірки від 30.07.2024 р. встановлено відсутність забезпечення можливості розрахунку в безготівковій формі за продані товари (надані послуги), відсутність банківського терміналу. В розрахунку платіжною карткою в кіоску за адресою: м. Київ, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22 відмовлено.

Як вбачається з зауважень акту перевірки, присутній представник Вербовий Р.П. зазначив, що надано можливість розрахуватись безготівковим розрахунком, на доступному місці в кіоску вказана інформація розміщена.

На підставі акту 30.07.2024 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 3912 від 03.09.2024 р. за ст. 163-15 ч.1 КУпАП, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо директора ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 про порушення останнім порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушено п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022.

На підставі протоколу та акту, 16.09.2024 р. заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо суб`єкта притягнення до адмінвідповідальності.

За ст. 163-15 КУпАП суб`єктом правопорушення є фізична особа - підприємець, посадова особи юридичної особи.

Визначаючись щодо віднесення касира (продавця) до посадових осіб ТОВ «Базис Кейс», варто зазначити наступне.

Так, посадовою особою юридичної особи приватного права, є особа, що виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також здійснює вказані функції за спеціальними повноваженнями.

Організаційно-розпорядчі функції службових осіб приватного права - це функції (обов`язки) по здійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Такі функції, як правило, виконують керівники юридичних осіб приватного права, а також їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами тощо), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські функції службових осіб приватного права - це функції (обов`язки) по управлінню або розпорядженню майном юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі функції (обов`язки), як правило, виконують начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, а також їх заступники, керівники відділів.

В той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що касир (продавець) здійснює в ТОВ «Базис Кейс», вищевказані функції тимчасово або за спеціальними повноваженнями. а відтак не доведено що останній є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Варто зазначити, що юридична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами (пункт 110.5 статті 110 Податкового кодексу України).

Згідно частини 1 статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Частиною 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач, як керівник (директор) ТОВ «Базис Кейс» є суб`єктом правопорушення у розумінні статті 163-15 КУпАП.

Щодо суті правопорушення.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

За змістом п. 28 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги», торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» №1591-ІХ від 30 червня 2021 року електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг. Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;

Диспозиція ст163-15 КУпАП визначає відповідальність за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022р. № 894, який проявляється у формі не забезпечення можливісті здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги),, внаслідок чого такий суб`єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за ч.1 ст.163-15КУпАП.

Між тим, використання pos терміналу є лише одним із способів здійснення безготівкових розрахунків.

Обовязковість встановлення саме pos терміналу вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, не містять.

Верховний Суд в постанові від 03 листопада 2023 року у справі №640/23582/21 зазначив про те, що діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Як було встановлено раніше, у зауваженнях до акта перевірки представник ТОВ «Базис Кейс» представник Вербовий Р.П. зазначив, що надано можливість розрахуватись безготівковим розрахунком, на доступному місці в кіоску вказана інформація розміщена.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів існування можливості здійснення розрахунків безготівковим переказом за вказаною вище адресою здійснення торгівлі.

Так, додана до позовної заяви копія заяви про внесення змін до договору надання послуг еквайрингу у АТ «Ощадбанк» (індивідуальної частини) №9583732-240409 від 09 квітня 2024 року не містить відомостей про кіоск за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, за якою проводилася фактична перевірка.

Щодо наданої копії наказу ТОВ «Базис Кейс» від 02 квітня 2024 року №4-од «Про забезпечення виконання вимог ПКМУ №894 від 29.07.2022 року», то у додатку 1 до нього відсутня адреса торгової точки - кіоску, в якому була проведена фактична перевірка та було виявлено порушення - м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22.

Таким чином, у матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази використання пристроїв чи інших способів, які дозволяють ТОВ «Базис Кейс» здійснювати розрахунок за продаж товарів у безготівковий формі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22.

У підтвердження цього висновку свідчить й те, що із змісту доданої до відзиву на позов копії Х-звіту реєстратора розрахункових операцій ТОВ «Базис Кейс», розташованого у кіоску за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22., вбачається, що протягом 30.07.2024 року до 18 год 21 хв реалізація товарів здійснювалася лише за готівкові кошти на загальну суму 14726,48 грн.

Щодо повторності вчинення правопорушення.

Як було зазначено вище, на підставі акту 30.07.2024 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 3912 від 03.09.2024 р. відносно ОСОБА_1 за ст. 163-15 ч.1 КУпАП. В графі протоколу «притягнення до адміністративної відповідальності раніше і за що» зазначено: не встановлено, на виклик не з`явився.

Постанова про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2024 р. щодо позивача винесена за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Варто зазначити, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2024, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, не зазначено даних, щодо вчинення ОСОБА_1 дій передбачених ч. 1 ст. 163-15 КУпАП і якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, що передбачено диспозицією ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.

Вказана інформація також відсутня в акті фактичної перевірки від 30.07.2024 та в протоколі про адміністративне правопорушення № 3912 від 03.09.2024 р.

При цьому, надана відповідачем разом з відзивом на позов постанова про накладення адміністративного стягнення від 24.04.2024 р. щодо ОСОБА_1 за ст. 163-15 ч.1 КУпАП в оскаржуваній постанові від 16.09.2024 р. не згадується.

Варто також зазначити, що орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, не вправі перекваліфіковувати діяння, ніж те, що зазначене у самому протоколі про адміністративне правопорушення та не має права у будь-який спосіб саме погіршувати стан особи, щодо якої розглядається справа, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, передбаченим ст. 129 Конституції України.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку..

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої зокрема у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.

Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.

Відтак, складення протоколу про адміністративне правопорушення ст. 163-15 ч.1 КУпАП та подальше притягнення ОСОБА_1 до адміністративному відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП є фактично перекваліфікацією діяння, яке при цьому ж погіршує становище ОСОБА_1 що суперечить Кодексу України про адміністративне правопорушення

Виходячи із зазначеного, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності саме за частиною другою статті 163-15 КУпАП.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною суперечить положенням ст. 286 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного позову та скасування постанови заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 16.09.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 139 КАС України потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст.ст. 38, 163-15 КУПАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови- задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 16.09.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовну заяву,- залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Реквізити сторін

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у м.Києві, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011.

Суддя: А.А.Осаулов