Ухвала суду № 127015088, 21.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/544/24-к

Провадження № 1-кп/761/2268/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023000000001252, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2023, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

09.01.2024 до Печерського районного суду міста Києва від заступника начальника першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (вх. № 2638) надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні №42023000000001252, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 757/544/24-к між суддями від 09.01.2024 визначено головуючого суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 .

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.01.2024 призначено у кримінальному провадженні підготовче судове засідання.

При цьому ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 23.04.2024 направлено кримінальне провадження № 42023000000001252 від 31.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, для розгляду за підсудністю, з Печерського районного суду міста Києва до Шевченківського районного суду міста Києва.

Надалі 22.05.2024 зазначені матеріали кримінального провадження № 42023000000001252 від 31.07.2023 надійшли (вхід. № 49623) до Шевченківського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 757/544/24-к між суддями від 23.05.2024 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 24.05.2024 матеріали справи передано судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 28.05.2024 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Позиції учасників провадження.

До початку підготовчого судового засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання від 21.03.2025 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 на лікарняному. Зазначене клопотання, підписане адвокатом ОСОБА_7 , при цьому не містить електронного цифрового або кваліфікованого електронного підпису.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти проведення підготовчого судового засідання без участі його захисника, зазначивши, що його захисників викрадено працівниками Служби безпеки України та надалі незаконно мобілізовано.

Також обвинувачений у порядку ч. 1 ст. 206 КПК України повідомив, що йому висловлені погрози щодо його життя і здоров`я з боку журналіста, що, на його думку, підтверджується протоколами огляду веб-сторінок.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні наполягав на розгляді його клопотання про забезпечення реалізації депутатських повноважень народного депутата України та участі в пленарних засіданнях Верховної Ради України, оскільки він як народний депутат і державний діяч зобов`язаний брати участь у здійсненні законодавчої, представницької, контрольної та інших функцій парламенту, що є необхідними для виконання завдань держави. Однак, перебування в місці попереднього ув`язнення тривалий час унеможливлює реалізацію його прав і обов`язків як народного депутата, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 просив суд зобов`язати уповноважених осіб Апарату Верховної Ради України видати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» йому планшет, під`єднаний до системи електронного документообігу Верховної Ради України з ключем доступу, а також зобов`язати службових осіб ДУ «Київський слідчий ізолятор» надати йому доступ до мережі інтернет виключно для підключення до системи електронного документообігу Верховної Ради України.

Також обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про усунення перешкод з боку уповноважених осіб на конвоювання, в якому просив суд зобов`язати військовослужбовців Національної гвардії України та працівників органів внутрішніх справ МВС України, які здійснюють його конвоювання, охорону, забезпечення порядку в судових засіданнях, не чинити будь-яких перешкод в реалізації його законних депутатських повноважень (прав) у вигляді виступів, спілкування з його виборцями, вільними слухачами в судах, в судових засіданнях, із представниками засобів масової інформації та усунення будь-яких обмежень, перешкод у фіксуванні, записі та трансляції в прямому ефірі зазначених дій.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти заявлених клопотань, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначив, що неявка в судове засідання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 , не є перешкодою про проведення підготовчого судового засідання.

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, перевіривши матеріали судової справи, суд дійшов висновку про наступне.

Стаття 19 Конституції України закріплює обов`язок усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому жодному із них не надано права роз`яснювати норми закону, або трактували їх за власним переконанням.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, відповідно до ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Суд звертає увагу, що у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовано жодного запобіжного заходу, а відтак жодним чином не обмежується реалізація ним депутатських повноважень народного депутата України.

Водночас суд позбавлений можливості вирішити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про забезпечення реалізації депутатських повноважень народного депутата України в межах даного кримінального провадження, оскільки останньому застосовано (продовжено) запобіжний захід колегією суддів Шевченківського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 42020000000002261, який на думку обвинуваченого, і перешкоджає фактичному виконанню обов`язків народного депутата України.

Таким чином, враховуючи, що у суду відсутні підстави для вирішення заявленого клопотання, суд вважає за необхідне залишити його без задоволення та роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 щодо його права заявити зазначене клопотання в межах розгляду кримінального провадження № 42020000000002261.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого про усунення перешкод з боку уповноважених осіб на конвоювання, а саме в частині не чинити будь-яких перешкод в реалізації його законних депутатських повноважень (прав) у вигляді виступів, спілкування з його виборцями, вільними слухачами в судах, в судових засіданнях, із представниками засобів масової інформації та усунення будь-яких обмежень, перешкод у фіксуванні, записі та трансляції в прямому ефірі зазначених дій, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

У відповідності до пункту 23 «Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів», з моменту доповіді начальника варти головуючому в судовому засіданні або судді-доповідачу про доставлення обвинувачених (підсудних), засуджених у суд і до закінчення судового засідання всі вказівки головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) щодо тримання обвинувачених (підсудних), засуджених та їх конвоювання (у разі проведення окремих процесуальних дій поза межами приміщення суду) є обов`язковими для начальника варти. Начальник варти при цьому доповідає командирові підрозділу, начальникові органу внутрішніх справ щодо необхідності посилення варти.

Згідно ст. 12 Закону України «Про попереднє ув`язнення» побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув`язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.

Оскільки положеннями Закону України «Про попереднє ув`язнення» та Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України закріплено повноваження суду щодо вирішення питання стосовно надання побачень взятим під варту особам лише у місцях попереднього ув`язнення, та не передбачено можливість надання судом можливості ув`язнених спілкуватися із представниками засобів масової інформації та іншими особами поза межами місць попереднього ув`язнення, то клопотання обвинуваченого про надання йому можливості під час перебування суду у нарадчій кімнаті або після закінчення судового засідання мати можливість виступати, спілкуватися з його виборцями, вільними слухачами в судах, в судових засіданнях, із представниками засобів масової інформації, підлягає залишенню без задоволення.

Крім того, вказівки головуючого у кримінальному провадженні не є обов`язковими для начальника варти до початку судового засідання та після закінчення судового засідання, у тому числі після оголошення перерви або під час перебування судді у нарадчій кімнаті.

Слід зазначити, що забезпечення вимог щодо конвоювання та місця перебування обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в залі судового засідання до початку або після судового засідання здійснюється відповідними підрозділами Національної гвардії України, що відносяться до органів виконавчої, а не судової влади.

Таким чином, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про усунення перешкод з боку уповноважених осіб на конвоювання підлягає залишенню без задоволення.

При цьому, зважаючи на повідомлені під час судового засідання обвинуваченим обставин щодо погроз його життю, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Частина 1 статт 206 КПК України передбачає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Виходячи з наведеного та за наявністю загальних обов`язків судді щодо захисту прав людини (ст. 206 КПК України), дотримуючись положень ч. 6 ст. 9 КПК України та закріпленого ст. 8 КПК України принципу верховенства права, суд вважає за необхідне відреагувати на повідомленні обвинуваченим обставини у порядку ч. 1 ст. 206 КПК України, з метою дослідження фактів, викладених останнім, дотримання його прав, та доручити прокурору перевірити повідомлені у порядку ст. 206 КПК України під час судового засідання ОСОБА_3 обставини та у разі наявності за результатом перевірки підстав, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, вчинити відповідні дії.

Слід зазначити, що положення ч. 6 ст. 206 КПК України можуть бути застосовані судом і під час судового розгляду справи відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, оскільки нею визначені загальні обов`язки суду щодо захисту прав людини, які розповсюджуються на весь період кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 206, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про забезпечення реалізації депутатських повноважень народного депутата України та участі в пленарних засіданнях Верховної Ради України - залишити без задоволення.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про усунення перешкод з боку уповноважених осіб на конвоювання - залишити без задоволення.

Доручити уповноваженому прокурору у кримінальному провадженні № 42023000000001252 від 31.07.2023 перевірити повідомлені у порядку ч. 1 ст. 206 КПК України під час судового засідання 21.03.2025 ОСОБА_3 обставини та у разі наявності за результатом перевірки підстав, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, вчинити відповідні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1