Рішення № 127013414, 01.05.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/470/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2025 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю:

представника позивача, адвоката Яремчука В.Ю.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ГУНП в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Бухал І.Ф. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

Адвокат Яремчук В.Ю. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 05 березня 2025 року поліцейський офіцер громади ВП№7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Бухал Іван Федорович виніс відносно позивача постанову серії ЕНА №4204472 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення вимог ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Дану постанову вважає незаконною, оскільки адміністративне правопорушення позивач не вчиняв. В обгрунтування позову, зокрема вказує, що до повноважень поліцейського офіцеру громади Бухала І.Ф. віднесено регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками, згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженого постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, на території поліцейської дільниці. Однак, поліцейський офіцер Бухал І.Ф., будучи поліцейським офіцером Великомежиріцької громади Рівненської області не мав юридичних повноважень складати адміністративний матеріал відносно нього, на території м. Корець, яка не входить до території поліцейської дільниці Великомежиріцької ОТГ. Крім того, у постанові поліцейський не вказав назви, модифікацію, серійний та інвентарний номер технічного засобу, за допомогою якого було здійснено фото та відеофіксацію правопорушення вчиненого ОСОБА_2 . Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок поліцейського щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також, в позові представник позивача зазначив, що розгляд справи відносно його клієнта був зведений до формального виписання постанови без роз`яснення відповідних прав. На підставі вищевикладеного, з урахуваннням поданої 29.04.2025 заяви про уточнення позовних вимог просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4204472 від 05.03.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень 00 копійок скасувати, провадження у справі закрити.

Представник позивача судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Зокрема зазначив, що працівником поліції, а саме офіцером громади Бухалом І.Ф. було грубо порушено профільну інструкцію з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад. ОСОБА_1 , будучи офіцером Великомежиріцької теритриіальної громади, здійснив зупинку та оформлення адміністративних матеріалів поза зоною своєї відповідальності, а саме у межах Корецької міської територіальної громади. Крім того, на його думку, сама процедура розгляду справи була зведена суто до роздруківки постанови, в якій, між іншим не зазначено модифікацію, серійний та інвентарний номер технічного засобу, за допомогою якого було здійснено фото та відеофіксацію правопорушення вчиненого ОСОБА_2 . Відповідачем крім винесеної відносно його клієнта постанови про накладення адміністративного стягнення, жодних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення не надано. За вказаних обставин просив винесену відносно ОСОБА_2 постанову скасувати а провадженння у справі закрити.

Представник відповідача ГУНП в Рівненській області в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в установленому законом порядку, відзиву та будь-яких пояснень по суті справи та докази на обгрунтування оскаржуваної постанови до суду не надано.

Третя особа на стороні відповідача, поліцейський офіцер громади Бухал І.Ф. у судовому засіданні щодо пред`явленого позову заперечив. Зокрема вказав, що твердження представника позивача про те, що він не мав повноважень виносити відносного Якубця В.Ф. постанову про накладення адмінстягнення, є безпідставним, оскільки він діяв у межах визначених ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію». А тому порушень зі свого боку не вбачає. Уточнив, що їхав з зони своєї відповідальності (Великомежиріцької громади) по справам до ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, вирішив заїхати по цигарки і по дорозі помітив автомобіль, номерний знак якого у темну пору доби був неосвітленим. Зазначив, що відразу після зупинки транспортного засобу зателефонував черговому ВП №7, якому повідомив про факт зупинки автомобіля, водій, якого порушує ПДР. Черговий надав вказіву на притягнення водія до відповідальності.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, на стороні відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами пункту 1.3. Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі також Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, правил користування засобами транспорту, в тому числі, за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 4204472 від 05.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1190 гривень.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач 05.03.2025 о 19:37 у м. Корець, Рівненської області по вул. Київська, 115-А у темну пору доби керував автомобілем з явними ознаками технічної несправності, а саме неосвітленими номерними знаками, чим порушив п. 2.9 в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

У постанові Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17 зазначено, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Проте, жодних доказів, зокрема фото або відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 було порушено п. 2.9.в ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідачем суду надано не було. Третя особа в судовому засіданні також на надала жодних доказів на підтверження правомірності винесення постанови щодо позивача.

З огляду на те, що відеозапису, як такого, в якості доказу суду не надано, суд не вважає за необхідне надавати оцінку аргументам позивача з приводу не заначення поліцейським назви, модифікації, серійного та інвентарного номеру технічного засобу, за допомогою якого було здійснено фото та відеофіксацію правопорушення вчиненого ОСОБА_2

Щодо доводів представника позивача про те, що складення працівником поліції постанови про адміністративне правопорушення, здійснено за межами його дільниці, визначеної для несення ними служби, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера.

В судовому засіданні встановлено, що офіцер громади ОСОБА_1 є співробітником ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, до юрисдикії цього відділення входить територія Корецької ОТГ та Великомижиріцької ОТГ, який повідмови чергового інспектора про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

На підставі наведеного, суд не вбачає у діях працівника поліції порушень вимог п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, оскільки дії працівника поліції були направлені на зупинення вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, виявленого на території зони обслуговування ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Водночас норми частини 2 статті 18 Закону України «Про національну поліції» вказують, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до змісту ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та іншими доказами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені норми передбачають покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню через недоведеність такого порушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст.9 та ч. 3 ст.286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити повністю.

Постанову серії ЕНА № 4204472, що була винесена 05 березня 2025 року поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області бухалом Іваном Федоровичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАПу виді штрафу в розмірі 1 190 гривень скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на користь ОСОБА_2 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 00 копійок, що був сплачений ним при подачі позову, згідно з квитанцією №7DTA-7TA2-3MQE від 15 березня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ГУНП в Рівненській області, 33028, вул. М.Хвильового, 2, м. Рівне;

третя особа: ОСОБА_1 , поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, 34700, вул. Київська, 17, м. Корець, Рівненська область.

Суддя: