Рішення № 127012589, 01.05.2025, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/85/25

Номер провадження: 2/365/170/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 травня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2025позивач Товариствоз обмеженоювідповідальністю «КОЛЛЕКТЦЕНТР» (далі ТОВ«Коллект Центр») черезсистему «Електроннийсуд»звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договорами № 4293054 від 10.06.2021 року, № 2836138 від 29.07.2021 року у загальному розмірі 75169,20 грн та судові витрати у вигляді сплаченого судовий збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4293054, 29.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2836138, відповідно до умов яких відповідачу (позичальнику) було надано кредити на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобовязувався повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитами, нараховані згідно умов цих договорів. Товариства належним чином виконали свої зобовязання за кредитними договорами, надавши відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, відповідач заборгованості за кредитними договорами не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у звязку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

24.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 4293054. Згідно з договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у тому числі за Договором № 4293054. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 4293054, його заборгованість на день звернення з позовом до суду становить 26388,38 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 18240,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 128,00 грн інфляційні збитки, 20,38 грн нараховані 3 % річні.

29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 2836138. Згідно з договором відступлення права вимоги № 10-03/2023 від 10.03.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у тому числі за Договором № 2836138. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 2836138, його заборгованість на день звернення з позовом до суду становить 48780,82 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 45380,82 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито в справі спрощене позовне провадження з викликом сторін. Сторонам встановлені процесуальні строки для подачі заяв по суті.

Відповідач ОСОБА_1 до суду відзив у відповідності до вимогст.178ЦПК України не подав, хоча судом йому було роз`яснено право на подачу відзиву в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» свого представника не направив, про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Представник позивача направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутністьпредставника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження та судові повістки були отримані ним особисто (а.с. 180,183). Відповідач про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Положеннями ст.280ЦПКУкраїнипередбачається, щосуд може ухвалити заочне рішенняна підставінаявнихусправі доказівзаодночасногоіснування таких умов: 1) відповідачналежнимчином повідомленийпродату,часімісце судовогозасідання; 2) відповідачнез`явився всудовезасіданнябез поважнихпричин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучиналежним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставіст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання не проводилось.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 4293054, відповідно до умов якого: сума кредиту становить 8000,00 грн; строк кредиту 30 днів до 10.07.2021 року; стандартна процентна ставка становить 1,9 % в день та застосовується в межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою позичальника, у межах нового строку кредиту, якщо відбулась авто пролонгація, загальна вартість кредиту 12560,00 грн. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С771875 (копія Договору - а.с. 13-21, копія Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Додаток № 1) а.с. 22, копія паспорта споживчого кредиту - а.с. 23-27).

Відповідач кошти отримав у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на карту, реквізити якої надані позичальником (підтвердження - а.с. 123-124).

29.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики № 2836138, відповідно до умов якого: сума позики становить 3400,00 грн; строк позики до 25.08.2021 року (27 днів); середньоденний розмір процентів, акційний , фіксований 1,09450 %, загальна вартість кредиту 4404,76 грн. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором v57788 (копія Договору - а.с. 51-58, копія розрахунку за Договором позики (Додаток № 1) а.с. 59-61, копія анкети клієнта фізичної особи а.с. 62-63, копія паспорта позики - а.с. 64-66).

Відповідач кошти отримав у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на карту, реквізити якої надані позичальником (підтвердження - а.с. 129).

Відповідно до приписів ст.205ЦКУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею628ЦКУкраїни передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638ЦКУкраїни передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Акцепт договору вчинено відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором S14252 (а.с. 23 довідка про ідентифікацію).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюютьсяЗаконом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.10,11ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»,заумовивикористання засобуелектронногоцифрового підписуусімасторонами електронногоправочину;-електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом;-аналогавласноручного підпису(факсимільноговідтворення підписуза допомогоюзасобів механічногоабо іншогокопіювання,іншогоаналогавласноручного підпису)записьмовоюзгодою сторін,уякій маютьміститисязразки відповідниханалогіввласноручнихпідписів.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст.1046ЦКУкраїни визначено,щодоговірпозикиє укладеним змоменту переданнягрошейабоіншихречей,визначенихродовимиознаками.

24.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 4293054. Згідно з договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у тому числі за Договором № 4293054. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 4293054, його заборгованість на день звернення з позовом до суду становить 26388,38 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 18240,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 128,00 грн інфляційні збитки, 20,38 грн нараховані 3 % річні (копія договору з додатками, копія реєстру боржників та витягу з нього а.с. 76-86, 97-109).

Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 26388,38 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 18240,00 грн - заборгованість за відсотками за період з 10.06.2021 по 08.10, 128,00 грн інфляційні збитки, 20,38 грн нараховані 3 % річні (а.с. 38).

29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 2836138. Згідно з договором відступлення права вимоги № 10-03/2023 від 10.03.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у тому числі за Договором № 2836138. Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 2836138, його заборгованість на день звернення з позовом до суду становить 48780,82 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 45380,82 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (копія договору з додатками, копія реєстру боржників та витягу з нього а.с. 87-96, 110-122).

Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 48780,82 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом), 45380,82 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с. 37).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за Договором № 4293054 був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 4560,00 грн за період з 10.06.2021 по 10.07.2021, виходячи з розрахунку: 8000,00 грн. (тіло кредиту) х 1,90 % (відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики).

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за Договором № 2836138 був погоджений сторонами та становив 27 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 1004,76 грн за період з 29.07.2021 по 25.08.2021, виходячи з розрахунку: 3400,00 грн. (тіло кредиту) х 1,09450 % (відсоткова ставка) х 27 днів (строк позики).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, надані позивачем розрахунки заборгованості не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за Договором № 4293054 та Договором № 2836138.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогамЦК Українита висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК Україниі охоронна норма ч. 2ст. 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом Правил пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутностіактивних дій відповідача, є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключаєправо кредитодавця нараховувати після спливу періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірівстановленому договором

В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеногост. 625 ЦК України,вимог про щоостанній не заявляв.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, щовідповідач ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі Договору № 4293054 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в сумі 4560,00 грн, вказаний розмір заборгованості погоджений сторонами договору.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, щовідповідач ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі Договору № 2836138 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в сумі 1004,76 грн, вказаний розмір заборгованості погоджений сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 4293054 про надання споживчого кредиту від 10.06.2021 року у розмірі 12560,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4560,00 грн, а також 128 (сто двадцять вісім) гривень 00 коп. інфляційних збитків, 20 (двадцять) гривень 38 коп. нарахованих 3 % річних; заборгованість за Договором позики № 2836138 від 29.07.2021 року у розмірі 4404,76 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту -3400,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 1004,76 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме стягненні відсотків нарахованих за мехами строку кредиту та строку позики слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частин першої, п. 1, 2 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до положень частин першої, другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третястатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При подачі позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, копію вартості послуг АО «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги № 440 від 02.12.2024 року, копію витягу з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 16000,00 гривень (а.с. 142-148).

Відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення.

Оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат понесених ним на правову допомогу,а відповідач не заявляв про їх неспівмірність складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3642,59 грн.

При подачі позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 551,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1046-1049 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у загальному розмірі 17113 (сімнадцять тисяч сто тринадцять) гривень 14 копійок:

- заборгованість за Договором № 4293054 про надання споживчого кредиту від 10.06.2021 року у розмірі 12560 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп., з яких 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок - сума кредиту, 4560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок - нараховані відсотки в межах строку кредиту за період з 10.06.2021 по 10.07.2021, а також 128 (сто двадцять вісім) гривень 00 копійок інфляційні збитки, 20 (двадцять) гривень 38 копійок нараховані 3 % річні;

- заборгованість за Договором позики № 2836138 від 29.07.2021 року у розмірі 4404 (чотири тисячі чотириста чотири) гривні 76 копійок, з яких 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок - сума позики, 1004 (одна тисячачотири) гривні 76 копійок- нараховані відсотки з мехах строку позики за період з 29.07.2021 по 25.08.2021;

- судовий збір у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня49коп.;

- витрати на правничу допомогу у розмірі 3642 (три тисячі шістсот сорок дві) гривні 59 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цимКодексом,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача ОСОБА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку,встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цимЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи,якому судове рішенняне буловручено удень йогоскладення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний