Рішення № 127010773, 10.04.2025, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/5/25

Провадження № 2/439/189/25

10 квітня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором за номером: 9935916103 від 23 серпня 2022 року на суму 35 839(тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійки.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 23 серпня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником та АТ «Таскомбанк», як кредитодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 9935916103, шляхом надання кредитного ліміту. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 35 839(тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійки, з них 20518(двадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 31 копійка - заборгованість по тілу кредиту, 1 гривня 71 копійка заборгованість за відсотками, 15 319 (п`ятнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 04 копійки - комісії.

Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 9935916103 від 23 серпня 2022 року за договором факторингу перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за заборгованість за кредитним договором за номером: № 9935916103 в сумі 35 839(тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійки.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

13 січня 2025 року відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом сторін) справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Москаленко М.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 23 серпня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником та АТ «Таскомбанк», як кредитодавцем було укладено кредитний договір за номером: 9935916103, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 9935916103 від 23 серпня 2022 року встановлена сума заборгованості складає 35 839(тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійки.

26 червня 2024 року за договором про відступлення права вимоги №НІ/11/20-Ф перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо договору кредиту за № 9935916103 від 23 серпня 2022 року. (а.с.14-16)

Відповідно до витягу з реєстру права вимог загальна сума боргу ОСОБА_1 за договором кредиту № 9935916103 від 23 серпня 2022 року, станом на 26 червня 2024 року скала 35839 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійка(а.с.17)

Мотиви суду.

Щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що позичальник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Із доказів у справі вбачається, що 23 серпня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником та АТ «Таскомбанк», як кредитодавцем було укладено кредитний договір за номером: 9935916103, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами.

Відповідно доп.1.2Кредитного договоруза номером:9935916103від 23серпня 2022року, ОСОБА_1 ,отримав кредитв сумі22528гривень наспоживчі цілі.Строк кредитування24місяці,з фіксованоюнезмінною процентноюставкою урозмірі 0.01 %річних.

Своїзобов`язання задоговором позикикредитодавець виконаву повномуобсязі,а саме:кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у сумі 22 528, що доведено матеріалами справи.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 9935916103 від 23 серпня 2022 року перед АТ «Таскомбанк» виконував частково, тому виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 20518(двадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 31 копійка та 1 гривня 71 копійка - заборгованість за відсотками.

26 червня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення права вимоги за № НІ/11/20-Ф, щодо договору кредиту за № 9935916103 від 23 серпня 2022 року.

Отже, саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за даним кредитним договором.

За таких обставин, суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, підлягають до задоволенню в загальній сумі 20520 (двадцять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 02 копійки.

Щодо стягнення комісії за договором кредиту.

Що стосується стягнення комісії у загальній сумі 15 319 (п`ятнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 04 копійки, суд враховує, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, пункт кредитного договору про сплату комісії є нікчемними.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі не дійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Крім того, судом встановлено що відповідно до п.1.4 кредитного договору № 9935916103 від 23 серпня 2022 року, визначено що протягом строку дії договору:

-позичальник сплачує лише відсотки за користування кредитом,

-комісії відсутні,

-інші тарифи за споживчим кредитом та супровідними послугами банку та третіх осіб відсутні.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 гривень 00 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 35839 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 31 копійка. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 20 520(двадцять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 02 копійки, що складає 57,26 %.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1733(одна тисяча сімсот тридцять три) гривні 83 копійки, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором за номером: 9935916103 від 23 серпня 2022 року в розмірі 20520 (двадцять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1733(одна тисяча сімсот тридцять три) гривні 83 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне судове рішення складене 10 квітня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук