Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 30.04.2025
Справа № 334/3704/24
Провадження № 2/334/492/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.,
за участю: секретаря судового засідання Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за участі: представника відповідача адвоката Темненко В.О. (діє на підставі Ордеру серії АР №1190670 від 02.08.2024 р.),
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 22 960,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 1 426,80 гривень, три відсотки річних в розмірі 488,76 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3636411 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість. 13 вересня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. 24.04.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №24-04/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. До теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 02.07.2024 року позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 22 960 (Двадцять двi тисячi дев`ятсот шiстдесят гривень 00 копiйок), інфляційні втрати - 1426,8 грн. (Одна тисяча чотириста двадцять шiсть гривень 80 копiйок), три відсотки річних - 488,76 грн. (Чотириста вiсiмдесят вiсiм гривень 76 копiйок), а всього 24 875,56 гивень. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. 40 коп. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. 00 коп.
07.08.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темненко Валентини Олександрівни через систему «Електронний суд» надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій адвокат просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 02.07.2024 року у справі №334/3704/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Отже відзив на позовну заяву не був поданий відповідачем з поважних причин. Щодо доказів, які мають істотне значення для вирішення спору,що відповідно до рішення суду 08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3636411 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість. 13 вересня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. 24.04.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №24-04/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. До теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом. По-перше, відповідач зазначає, що вона не підписувала вищевказаний договір. Відповідно до п.1.6 договору, який мається в матеріалах справи, метою кредиту є споживчі (особисті) потреби. Як зазначено в п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору (п.2.2 договору). В розділі «Реквізити та підписи сторін» з боку відповідача міститься підпис «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М270778, 08.02.2021 19:15:36 ОСОБА_2 . Також в матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, який підписаний тим самим шляхом, що й договір. Зазначений договір є публічним договором приєднання. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Авентус Україна»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору про надання споживчого кредиту,а саме:копія договору про надання споживчого кредиту; паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису. Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинила певну сукупність дій спрямовану на отримання кредиту від Банку, а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Авентус Україна») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора. Матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеним нею реквізитами. Довідка, на яку посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі на підставі договору. Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував факт заходу відповідача на сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua; реєстрацію відповідача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та взагалі її існування, принципи роботи, функціонал тощо; здійснення ОСОБА_3 будь-яких дій, що підтверджують обрання нею умов кредитування та ознайомлення її з будь-якими текстами договорів тощо; факт прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення про кредитування відповідача та надання їй пропозиції про кредитування в особистому кабінеті, існування будь-якого кабінету відповідача, його місце знаходження тощо; обставини надсилання відповідачу будь-якого ідентифікатору, відношення даного ідентифікатору саме до кредитного договору та до кожної з його умов, факт введення відповідачем відповідних символів в будь-якій системі ТОВ «Авентус Україна», співпадіння надісланих символів та отриманих від відповідача тощо. До позову не надано будь-яких доказів, які б підтверджували вказані обставини, що вбачається з наступного. По-перше, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував факт належності ТОВ «Авентус Україна» будь-якої Інформаційно-телекомунікаційної системи, факт користування відповідачем цією системою, а тим більше укладення за її допомогою будь-якого договору. З позову взагалі не зрозуміло, про яку систему йде мова і чим це все підтверджується. По-друге, відповідач не підписувала будь-якого кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна», котре не надало жодних доказів підписання відповідачем кредитного договору. По-третє, відповідач вважає за потрібне зазначити, що її не знайомили з будь-якими умовами, правилами та/або тарифами, як наслідок, їх не можна вважати частиною будь-якого кредитного договору. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила вони не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, відповідач вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом. Відповідач звертає увагу Суду, що надані позивачем Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання фінансовою установою додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, оскільки вони не підписані та не визнаються відповідачем. Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позову і зазначає, що не надсилала електронне повідомлення ТОВ «Авентус Україна», не заповнювала формуляра заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, не отримувала одноразового ідентифікатора та не вчиняла жодних дій, які могли бути розцінені як пропозиція або прийняття пропозиції укласти електронний договір. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не надало суду жодних доказів вчинення останньою таких дій,надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не надало суду доказів проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» мало надати суду відповідні докази, як особа, в розпорядження якої мають перебувати такі докази, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування на його рахунок коштів. Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують вказані обставини, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт укладення відповідачем будь-якого кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна». З урахуванням того, що. в матеріалах справи відсутні докази укладання з відповідачем вказаного вище кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_2 , можно прийти до висновку, що суд дійшов необґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог в цій частині. Також зазначає, що 13 вересня 2021 року між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. 24.04.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №24-04/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Відповідно до договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики) за плату, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Згідно договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до договору факторингу № 13/09/2021 від 13 вересня 2021 року ТОВ «Українські фінансові операції», отримало, а ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». Згідно договору факторингу № 24-04/23-Ф від 24.04.2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24-04/23-Ф від 24.04.2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право вимоги до, у тому числі, боржника ОСОБА_2 за договором № 3636411. Як убачається з договору факторингу у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним зобов`язанням у розмірі 22 960 грн. Водночас позивач просив про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих за період, коли у нього ще не виникло право грошової вимоги до відповідача. Згідно змісту позовних вимог та розрахунку заборгованості, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить стягнути на свою користь з відповідача інфляційні втрати за період з червня 2021 року по лютий 2022 року включно та 3% річних з 09 червня 2021року по 23 лютого 2022 року. Проте, як встановлено із матеріалів справи, право вимоги за кредитним договором відповідно до договору факторингу перейшло до позивача лише 24 квітня 2024 року, а відтак нарахування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» інфляційних втрат та трьох відсотків річних з і до вказаної дати є неправомірним. Також посилається на те, що стягнута на користь позивача сума судових витрат витрат на правничу допомогу є неспівмірною з обсягом правової допомоги, наданої позивачу його представником.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2024 року прийнято заяву до розгляду, призначено судове засідання.
23.09.2024 від представника позивача Крюкової М.В. надійшли заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, в якій представник позивача просить в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що судом вживались заходи відповідно до ЦПК України щодо належного повідомлення про розгляд даної справи. Щодо заперечень по суті спору зазначила, що Кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України щодо укладення договорів в електронній формі, зокрема Закону України «Про електронну комерцію». За ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Так, на підтвердження укладання Договору №3636411 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «M270778», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Зазначає, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 08.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту не виникає. Щодо розрахунків та підтвердження перерахування коштів зазначає, що оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою Товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, Позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків (додається до позовної заяви) та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом (додається). Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише Відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Одночасно Позивач інформує, що платіжний провайдер надав первісному кредитору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про організацію переказу платежів (додається). кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Сума заборгованості за Договором №3636411 від 08.02.2021 року розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ «АВЕНТУС Україна». Як Первісний Кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» здійснив розрахунок відповідно до умов договору. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору. Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 13 вересня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як фактором, було укладено Договір факторингу № 13/09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Щодо реєстру боржників зазначає, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».
Ухвалою суду від 21.11.2024 року заяву про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 334/3704/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Заочне рішення суду від 02.07.2024 року у вказаній справі - скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
09.12.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» представником позивача адвокатом Темненко В.О., в якому просять позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування зазначено, що відповідач вказаний договір не підписувала кредитний договір. Із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинила певну сукупність дій спрямовану на отримання кредиту від Банку, а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Авентус Україна») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора. Матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеним нею реквізитами. Довідка, на яку посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, видана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі на підставі договору, укладеного з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від04липня 2018року №75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки банківської установи за картковими рахунками (по кредитному договору)можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував факт заходу відповідача на сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua; реєстрацію відповідача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та взагалі її існування, принципи роботи, функціонал тощо; здійснення ОСОБА_4 будь-яких дій, що підтверджують обрання нею умов кредитування та ознайомлення її з будь-якими текстами договорів тощо; факт прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення про кредитування відповідача та надання їй пропозиції про кредитування в особистому кабінеті, існування будь-якого кабінету відповідача, його місце знаходження тощо; обставини надсилання відповідачу будь-якого ідентифікатору, відношення даного ідентифікатору саме до кредитного договору та до кожної з його умов, факт введення відповідачем відповідних символів в будь-якій системі ТОВ «Авентус Україна», співпадіння надісланих символів та отриманих від відповідача тощо. До позову не надано будь-яких доказів, які б підтверджували вказані обставини, що вбачається з наступного. По-перше, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував факт належності ТОВ «Авентус Україна» будь-якої Інформаційно-телекомунікаційної системи, факт користування відповідачем цією системою, а тим більше укладення за її допомогою будь-якого договору. З позову взагалі не зрозуміло, про яку систему йде мова і чим це все підтверджується. По-друге, відповідач не підписувала будь-якого кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна», котре не надало жодних доказів підписання відповідачем кредитного договору. По-третє, відповідач вважає за потрібне зазначити, що її не знайомили з будь-якими умовами, правилами та/або тарифами, як наслідок, їх не можна вважати частиною будь-якого кредитного договору. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила вони не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, відповідач вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом. Відповідач звертає увагу Суду, що надані позивачем Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання фінансовою установою додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, оскільки вони не підписані та не визнаються відповідачем. Відповідач ОСОБА_5 заперечує проти позову і зазначає, що не надсилала електронне повідомлення ТОВ «Авентус Україна», не заповнювала формуляра заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, не отримувала одноразового ідентифікатора та не вчиняла жодних дій, які могли бути розцінені як пропозиція або прийняття пропозиції укласти електронний договір. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність заборгованості відповідача (не надано виписки за картковими рахунками) у зв`язку з чим позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню, на погляд відповідача, не підлягають. З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази укладання з відповідачем вказаного вище кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів розмірі 7000 грн від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» саме на картку ОСОБА_1 , можна прийти до висновку про недоведеність позовних вимог. Щодо судових витрат на правничу допомогу, вважає їх неспівмірними зі складністю справи, оскільки матеріали справи свідчать про те, що протягом розгляду справи представником ОСОБА_6 подано лише позовну заяву, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду представником не подавалось. Судові засідання у справі не проводились. Її розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Тобто, обсяг наданої представником. Правничої допомоги фактично обмежується складанням позовної заяви. З огляду на викладене, враховуючи нескладність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, в зв`язку із чим підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи та не потребувала затрат значного часу, а також той факт, що розгляд справи було проведено у спрощеному провадженні без виклику сторін у справі, зазначені в позові витрати на правничу допомогу є занадто збільшеними. Звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень за участю адвоката Городіщевої Є.О. за 2024 рік лише судами перших інстанцій було розглянуто більше 100 аналогічних справ, що говорить про те, що підготовка позовної заяви не вимагала значного часу та вивчення великого обсягу юридичної і технічної роботи.
09.12.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» представником позивача адвокатом Темненко В.О., про застосування строків позовної даності, в якій зазначено, що 08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3636411 про надання споживчого кредиту. Строк кредиту відповідно до умов договору 30 днів. Дата повернення кредиту 10.03.2021 року. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто, строк позовної давності в даному випадку починається 11.03.2021 року і закінчується 11.03.2024 року. Відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Позивач звернувся до суду 03.05.2024 року (документ сформований в системі Електронний суд), тобто за межами строку позовної давності. Просить застосувати строк позовної давності.
11.12.2024 року від представника позивача Городніщевої Є.О. надійшла відповідь на відзив, сформована в системі «Електронний суд», в якій просять позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позиції зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України. 08.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 3636411 про надання споживчого кредиту. Електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. За ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «M270778», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. А тому не має жодних сумнівів в тому, що 08.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 3636411 про надання споживчого кредиту не виникає. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише Відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Сума заборгованості за Договором розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА (копія додається до позовної заяви). Як Первісний Кредитор, ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів. 10.03.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. На підтвердження продовження строку кредиту на електронну пошту відповідача, яка зазначена під час укладання договору було направлено листи - повідомлення про пролонгацію та автопролонгацію строку кредиту (п. 4.3. Договору). В пункті 4.1. Договору зазначено що, строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору, а саме: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.
16 грудня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, сформована в системі «Електронний суд» представником позивача адвокатом Темненко В.О., в яких зазначено, що із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямованих на отримання кредиту від позикодавця, а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора. Матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеними реквізитами. Відповідач заперечує проти позову і зазначає, що не надсилав електронне повідомлення, не заповнював формуляр заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, не отримував одноразового ідентифікатора та не вчиняв жодних дій, які могли бути розцінені як пропозиція або прийняття пропозиції укласти електронний договір. Матеріали даної цивільної справи також таке повідомлення. І фактично таке повідомлення є вимогою про дострокове повернення кредиту, оскільки містить застереження щодо необхідності виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором перед кредитором, а також розмір заборгованості, яка утворилась станом на 11.03.2021 в розмірі 11 123 грн. Також посилання позивача на пролонгацію кредитного договору є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення на номер мобільного телефону відповідача повідомлення щодо акцепту оферти споживача про продовження строку користування кредитом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2025 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 08.02.2021 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 7 000,00 гривень від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).
10.03.2024 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення, що відповідь на виконання ухвали суду від 17.02.2025 року буде надана протягом 10 днів.
14.04.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.
На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце судового засідання належним чином та завчасно. В позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача у випадку відсутності відзиву.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті судової влади України з огляду на таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До вказаного Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить Енергодарська міська територіальна громада (ч. 4 Розділу II)
Зареєстрованим місцем проживання відповідача у справі ОСОБА_1 , за відомостями Управління державної міграційної служби у Запорізькій області є АДРЕСА_1 , що відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти відповідачу у місто Енергодар Запорізької області.
Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, тобто він вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача адвокат Темненко В.О. просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач кредитний договір не підписувала, кошти не отримувала, а також зазначила, що позивачем безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, 08.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3636411 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайтіhttps://creditplus.ua/ru/documents.
Відповідно до п. 1.2 договору №3636411 товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складала 7 000,00 грн. (п. 1.3 кредитного договору); строк кредиту - 30 днів (п. 1.4), дата повернення кредиту 10.03.2021, вказувалася в графіку платежів, що є додатком № 1 до договору.
Згідно п. 2.1 договору №3636411 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, що складає 30 днів; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п .4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору знижена процентна ставка становить 0,57 % в день та застосовується, якщо споживач в межах строку, визначеного в п. 1.4 цього договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості, або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 9.8 договору, підписуючи цей договір, ОСОБА_2 , як споживач, підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, 2 ст.12Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» та розміщена на Веб-сайті; вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ "Авентус Україна", (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються її особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не пливають на зобов`язання споживача, передбачені цим Договором; погоджується, що у випадку передбаченому пп. 2 п. 5.1. Договору для Товариства не наступає прострочення кредитора.
Вказаний договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 «М270778» 08.02.2021 року о 19 год. 15 хв..
Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну процентні ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту штрафи тощо.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, надавши 08.02.2021 року о 19-16 годині кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 ,що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 2347 від 18 січня 2023 року та інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» вих. №20.1.0.0.0/7-250227/73029 від 07.03.2025 р., яка надійшла до суду 14.04.2025 року .
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1ст.205ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3ст. 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 204ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Положення ч. 6ст.11Закону України"Проелектронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12Закону України"Проелектронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підписавши електронним підписом кредитний договір №3636411 від 08.02.2021 року, яким визначено порядок та умови надання кредиту, ОСОБА_1 погодилась та підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), яка акцептована нею 08.02.2021 року одноразовим ідентифікатором «М270778». Кредитний договір №3636411 містить персональні дані відповідача, зокрема, паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти. Також в даному кредитному договору визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Також до кредитного договору №3636411 від 08.02.2021 року додано графік платежів та паспорт споживчого кредиту, який містить розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору, які також підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М270778».
Відповідачем, незважаючи на вимоги ст.81ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано доказів на спростування обставин укладення між сторонами договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредитування №3636411, погодження всіх істотних умов договору.
Ураховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідачки, що і є її безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
13 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Українські страхові операції», як фактором, укладено договір факторингу №113/09/2021, згідно з умовами якого, клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вище вказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 13.09.2021 року ТОВ «Українські страхові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3636411, в загальному розмірі 22 960,00 грн, з яких: 7000 грн - основна сума боргу, 15 960,00 грн - заборгованість за відсотками.
24.04.2024 року між ТОВ «Українські страхові операції», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №24-04/24-Ф, згідно з умовами якого, клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вище вказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Українські страхові операції» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24 квітня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3636411, в загальному розмірі 22 960,00 грн, з яких: 7000 грн - основна сума боргу, 15 960,00 грн - заборгованість за відсотками.
Вказані обставини свідчать про те, що станом на день пред`явлення позову до суду, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" є кредитором у зобов`язанні щодо виконання умов кредитного договору № 3636411 від 08 лютого 2021 року і саме йому належить право вимоги до ОСОБА_1 ..
Згідно з частиною першою статті 1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Судом встановлено, що за умовами кредитного договору строк кредитування становить 30 календарних днів (пункт 1.4 договору №3636411 від 08.02.2021 року).
Частиною першою статті 203ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Положеннями статті 638ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Для договорів кредиту однією з істотних умов є умови щодо строку надання кредиту.
Угода про зміну істотних умов договору має укладатись у такий самій формі, як і основний договір.
Суду не надано доказів того, що між сторонами укладена відповідна угода про зміну істотних умов у такий самій формі, як і основний договір. При цьому положення пункту 4.4 договору про те, що порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі з урахуванням порядку, який визначений п. 4.2 та 4.3 договору не відповідають приписам законодавства, адже дії щодо пролонгації договору не передбачають надання споживачем відповідної згоди із чіткою (засвідченою електронним цифровим підписом та в інший установлений законодавством спосіб) ідентифікацією його особи.
Відповідно до п. 3.1 договору № 3636411 від 08.02.2021 року, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 54 постанови Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
Зважаючи на умови кредитного договору № 3636411 від 08.02.2021 року, кінцевим строком кредиту є 10.03.2021 року (т.1 а.с.135).
Разом з тим, матеріали справи містять повідомлення первісного кредитора від 11.03.2021 року про порушення відповідачем строків повернення кредиту (т.1 а.с.24-25). Фактично таке повідомлення є вимогою про дострокове повернення кредиту, оскільки містить застереження щодо необхідності виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором перед кредитором, а також розмір заборгованості, яка утворилась станом на 11.03.2021 року в розмірі 11 123,00 грн.
За таких обставин позивачем безпідставно нараховувались проценти за користування кредитом з 11.03.2021 року, тобто, після пред`явлення до позичальника вимоги.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №3636411 про надання споживчого кредиту від 08.02.2021, що складає 11 123 гривень 00 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 грн та заборгованості за процентами в сумі 4 123,00 грн.
Щодо вимоги ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що здійснюючи розрахунок відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач застосував у розрахунку суму зобов`язання, яка включає вимоги, які судом визнані такими, що не підлягають до задоволення (сума процентів за період з 12.03.2021 по 08.06.2021), суд самостійно здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України, виходячи з суми задоволеної до стягнення 11 123,00 грн:
щодо інфляційних втрат: [Сукупний індекс інфляції] = 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% = 106,676% (за період Червень 2021 - Лютий 2022) [Інфляційні нарахування] = 11 123,00 грн (сума боргу) ? 106,676% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 11 123,00 грн (сума боргу) = 742,54 грн
Отже, інфляційні втрати за заборгованістю відповідача складають 742,54 грн. та підлягають стягненню з відповідача.
щодо 3% річних: період розрахунку: з 09.06.2021 року по 31.12.2021 року - 206 днів
[Проценти] = 11 123,00 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 206 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 188,33 грн; період розрахунку: з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року - 54 дні [Проценти] = 11 123,00 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 54 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 49,37 грн
Отже, 3% річних за заборгованістю відповідача складають 237,70 грн. та підлягають стягненню з відповідача.
Суд враховує, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії,що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Отже, здійснення відповідачем платежу в меншому розмірі, аніж було нараховано позивачем, не свідчить про визнання відповідачем боргу за попередній період.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У вказаній справі датою початку перебігу строку позовної давності слід вважати 10.03.2021 року, як крайній термін повернення позики.
Суд зауважує, що постановою КабінетуМіністрів Українивід 11березня 2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому дія карантину була подовжена до 30 червня 2023 року.
У пункті 12 розділ «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни у редакції Закону Українивід 30березня 2020року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Виходячи ізвзаємозв`язкунорм права,які булиприйняті органомзаконодавчої владив Україніпід часдії карантину,введеного УрядомУкраїни узвязку ізпоширенням коронавірусноїхвороби (COVID-19),цілей,з метоюяких цінорми впроваджені,а такожз метоюнедопущення безпідставногозвуження правучасників цивільнихправовідносин,суд дійшоввисновку,що пункт12Перехідних іприкінцевих положеньЦКУкраїни щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню.
З 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» (з наступними змінами).
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
У зв`язку з цим, враховуючи дату звернення позивача з вказаним позовом 03 травня 2024 року, та те що Закон Українивід 30березня 2020року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, позовні вимоги, які пред`явлені у межах зазначеної цивільної справи можуть бути задоволені, адже встановлений законом трьох річний строк для звернення до суду з вказаним позовом, у силу вище вказаних обґрунтувань, позивачем пропущено не було.
З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в загальному розмірі 11 941,91 гривень, яка складається з: 7 000,00 гривень - тіло кредиту: 4 123,00 гривень - нараховані відсотки; 49,37 гривень - 3 відсотки річних; 742,54 гривень - інфляційні втрати.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що відповідає заявленій в позові сумі в розмірі 24 875,56 грн. Задоволеній сумі в розмірі 11 914,91 грн. буде відповідати такий розмір судового збору: 2 422,40 грн. х 11 914,91 грн. : 24 875,56 грн. = 1 160,28 грн. - який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 160,28 гривень.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Ст.137ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст.137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст.137ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно зі ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 2803.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1579006 від 29.04.2024 року, копію звіту про надання правової допомоги від 29.04.2024 року згідно договору № 28/03-2024 від 28.03.2024 року, де вказано загальну вартість послуг, яка складає 10 000 грн.; рахунок на оплату № 2850-29/04-2024 від 29.04.2024; копію платіжної інструкції № 4752 від 01.05.2024 на суму 10 000 грн.
Дослідивши надані на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру, документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Таким чином суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правову допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 526, 549, 551, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 11 941,91 гривень (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 91 коп.), яка складається з: 7 000,00 гривень - тіло кредиту: 4 123,00 гривень - нараховані відсотки; 49,37 гривень - 3 відсотки річних; 742,54 гривень - інфляційні втрати..
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплачений судовий збір у розмірі 1 160,28 (одну тисячу сто шістдесят грн. 28 коп.).
Стягнути зі ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Коломаренко К. А.
Судове рішення № 127010623, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 30.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/3704/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: