Вирок № 127010563, 01.05.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/4628/24

Провадження № 1-кп/317/200/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024082230000365 від 10.06.2024 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 р. приблизно о 15 год. 20 хв. водій ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Запорізькій спуск в с-щі Відрадне Запорізького району Запорізької області, від центру с-ща Відрадного до автодороги Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь». В салоні автомобіля в якості пасажира знаходився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей час, у зустрічному напрямку здійснював рух водій ОСОБА_9 , керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В салоні його автомобіля в якості пасажира знаходилась ОСОБА_4 .

Під час руху в районі Т-подібного перехрестя вулиці Запорізькій спуск з вилицею Волі в с-щі Відрадне Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_6 , в порушення п.10.1 ПДР України, діючи зі злочинною недбалістю, змінив напрямок свого руху вліво та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 .

Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами та доповненнями, відповідно до яких: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Відповідно до висновку експерта № СЕ/1908-24/13406-ІТ від 26.07.2024, порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експерта № 3239 від 11.06.2024, смерть водія ОСОБА_9 настала від закритої тупої травми тулуба з розривом аорти, переломами ребер, що ускладнилось тампонадою серця кров`ю, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Відповідно до висновку експерта №1003п від 24.06.2024, пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у виді закритих переломів ребер ліворуч: 3-го по середньо-ключичній лінії, 4,5-го по передній паховій лінії, 12-го по лопатковій лінії, що кваліфікуються, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Невиконання водієм транспортного засобу «Hyundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10 вимог п.10.1 ПДР України, з технічної точки зору, знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 10.06.2024 р. приблизно о 15:20 годині, він їхав на транспортному засобі «Hyundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Відрадного до м. Запоріжжя. В с. Відрадне є серпантин, розмітки не було, виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода. В кожному напрямку дороги було дві полоси. Зіткнення сталося водійськими сторонами. Вийти з машини він не зміг оскільки зажало коліно та заклинило двері. Через хвилину підбігли хлопці, які робили ремонт дороги. З початку дістали його, пасажир самостійно вийшов. Відразу він підбіг до автомобіля «Opel» та відключив акумулятор. Хлопці викликали швидку та поліцію. Намагалися надати допомогу потерпілому, а потім МНС вирізали двері. Потім він підбіг до транспортного засобу потерпілої сторони, як раз дістали потерпілого. Коли приїхала швидка, відразу забрала потерпілого та його пасажира. Працівники поліції перевірили в нього документи та швидка відвезла до лікарні. В лікарні він дав свій номер телефону племіннику потерпілих та казав йому, щоб дзвонив в будь-який час. Частково відшкодував потерпілій моральну шкоду в загальному розмірі 104 000,00 грн. Заявлений потерпілою позов визначає частково, не в тій сумі яку просить стягнути потерпіла.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 10.06.2024 р. їхали з чоловіком ОСОБА_11 додому з м. Запоріжжя, через с. Відрадне, де на спуску в них в`їхала машина, при ударі вона вдарилась між сидіннями. Потім вона перевірила пульс у чоловіка і зрозуміла, що він загинув. Через декілька хвилин підбігли хлопці та витягли її з машини та поклали біля дороги в метрах чотирьох. Потім приїхала швидка та відвезли її до лікарні, де їй надали медичну допомогу. З початку відвезли до 9-ї лікарні, а потім до 5-ї лікарні, де вона проходила лікування три дні. Два місяці тривало лікування ребер, три місяці ноги. Поданий цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити з підстав викладених в ньому.

Безпосередньо дослідивши докази, подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові нижченаведені докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд доходить до переконання, що незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні, вина останнього повністю та об`єктивно стверджується такими дослідженими по справі доказами.

Висновком за результатами судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ/1908-24/13406-ІТ від 26.07.2024, відповідно до якого порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди (а.с.122-127).

Висновком за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 за № 3239 від 26.06.2024 р., відповідно до якого смерть водія ОСОБА_9 настала від закритої тупої травми тулуба з розривом аорти, переломами ребер, що ускладнилось тампонадою серця кров`ю, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (а.с.128-132).

Висновком за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_12 за № 1003п від 24.07.2024 р., відповідно до якого пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у виді закритих переломів ребер ліворуч: 3-го по середньо-ключичній лінії, 4,5-го по передній паховій лінії, 12-го по лопатковій лінії, що кваліфікуються, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (а.с.133-134).

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки такі ніким не оспорюються і вважає достатнім обмежитись тільки допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням висновків експертиз: № СЕ/1908-24/13406-ІТ від 26.07.2024; № 3239 від 11.06.2024; №1003п від 24.06.2024, матеріалів цивільного позову та документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та причинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст. 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, за останнім місцем роботи та місцем проживання характеризується тільки з позитивної сторони, займається волонтерською діяльністю за що отримав 7 листів подяк (а.с.163-169),та те, що останній на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває. Суд також враховує, що в процесі розгляду справи обвинувачений частково відшкодував потерпілій моральну шкоду в загальній сумі 104000 грн. (а.с.93-100).

Обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні та в суді, часткове відшкодування моральної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, - судом не встановлено.

Враховуючи викладені вище обставини та вимоги статей 65, 68 КК України, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин вчинено з необережності, тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: грубе порушення Правил дорожнього руху (п.10.1), зміна напрямку руху та виїзд на зустрічну смугу руху, що призвело до негативних наслідків отримання потерпілою ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та смерті потерпілого ОСОБА_9 , часткове відшкодування потерпілій моральної шкоди, наявність пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілої, яка просила суд призначити покарання обвинуваченому з іспитовим строком, тому суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 у межах санкції статті, за якою кваліфіковано вчинений ним злочин у виді позбавлення волі та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Підстав застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає.

При призначенні обвинуваченому додаткового покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікується як тяжке. Правилами дорожнього руху регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватись усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що нехтування ОСОБА_6 вимогами ПДР призвело до тяжких наслідків у виді тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості одному потерпілому та смерті іншого потерпілого.

Враховуючи, що судом не встановлено обставин, що позбавлення права керувати транспортними засобами істотно вплине на рівень життєдіяльності обвинуваченого та буде надмірним тягарем як для нього, суд доходить до висновку про призначення додаткового покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з урахуванням наявності пом`якшуючих обставин згідно ст. 66 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Що стосується цивільного позову представника ОСОБА_5 (а.с.77-82), яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , до обвинуваченої ОСОБА_13 суд зазначає наступне.

Представник позивача адвокат ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_4 1000000 (один мільйон) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що сталась 10.06.2024 року, в наслідок якої заподіяно смерть її чоловіка ОСОБА_9 та самою потерпілою отримано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

З приводу пред`явленого позову в частині стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди адвокат ОСОБА_5 зазначає наступне. Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню та ніхто не може її замінити; відновити попередній стан її життя в прямому сенсі є неможливо. Внаслідок смерті чоловіка та отриманих нею тілесних ушкоджень їй завдано суттєвих психологічних страждань, що призвело до внутрішнього неспокою, тривоги та тривалості моральних страждань. Також, відбулись негативні зміни в житі ОСОБА_4 : постійний спад настрою, психологічна пригніченість та втрачена життєва активність, остання прикладає додаткові зусилля для поновлення нормальних життєвих зв`язків, організації свого життя. Таким чином, вище наведене підтверджує, що вчиненням тяжкого злочину, що спричинило смерть чоловіка потерпілої ОСОБА_4 , потерпілій беззаперечно завдало моральної шкоди. З приводу розміру грошового відшкодування моральної шкоди адвокат ОСОБА_5 вважає, що такий розмір з врахуванням розумності і справедливості оцінений потерпілою у розмірі 1000000,00 грн.

В судовому засіданні в ході розгляду позовних вимог по суті ОСОБА_6 позовні вимоги в частині моральної шкоди, які заявлено до нього, визнав частково з урахуванням фактично сплаченої потерпілій моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 р. зі змінами та доповненнями, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, заслухавши доводи учасників процесу щодо обґрунтування та заперечення проти позовних вимог, дослідивши фактичні обставини справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнала потерпіла, а також обставини, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода з урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого, доходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , з врахуванням частково відшкодованої моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_6 в розмірі 104000,00 грн., підлягає задоволенню частково на суму 500000,00 грн.

Судові витрати по справі вказані на суму 5300,96 грн. - за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/11387-ІТ від 10.07.2024; на суму 5300,96 грн. - за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/11396-ІТ від 12.07.2024 р.; на суму 6058,24 грн. - за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/11384-ІТ від 17.07.2024 р.; на суму 3786,40 грн. - за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/13406-ІТ від 26.07.2024 р. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України проведення експертиз здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України. Тому вказана сума за проведення експертиз не підлягає стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30.09.2024, який на момент постановлення вироку сплив, тому у суду немає підстав для його застосування.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 17.06.2024 (а.с.140-141) на майно, яке було вилучено 10.06.2024 під час проведення огляду місця події ДТП підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 349, 367-371, 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

За ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, в період якого зобов`язати його повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтись на реєстрацію.

Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_6 не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: № НОМЕР_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: № НОМЕР_4 моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 17.07.2024 на майно, яке було вилучено 10.06.2024 під час проведення огляду місця події ДТП, а саме: транспортний засіб «Hyundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 та 2 (два) відеореєстратори з транспортного засобу «Hyundai Tucson» та транспортного засобу «Opel Zafira» - скасувати.

Речові докази: автомобіль «HyundaiTUCSON»,реєстраційний номер НОМЕР_1 тавідеореєстратор зцього автомобілю-повернути власнику ОСОБА_14 ;автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_5 та відеореєстратор з назвою CAR CAM KORDER модель FHD 1080р з цього автомобіля - повернути власнику ОСОБА_15 .

Витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1