Рішення № 127009953, 01.05.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/5116/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822, в інтересах якого діє адвокат Городніщева Є.О., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 51727,74 грн., яка виникла на підставі договору факторингу № 24.05/2024 загальною сумою 43678,14, яка складається з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6 499,94 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 29 638,2 грн., нараховані позивачем проценти за 58 календарних днів 7 540 грн., а також заборгованості, яка виникла на підставі договору факторингу № 27.05/24-Ф загальною сумою 8 049,6 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2 000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 3 661,6 грн., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 2 388 грн., а також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу, понесені позивачем в розмірі 15000 грн..

Позов мотивований тим, що 23.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3841274 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до реквізитів договору № 3841274 від 23.07.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M402». Відповідно до реквізитів додаткового договору № 3841274 від 28.07.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A763».

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5 000 грн., строк кредиту 364 днів: з 23.07.2023 року по 21.07.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

28.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 3841274 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.07.2023 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього додаткового договору Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до зазначених вище умов додаткового договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 1500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Отже, сума кредиту на дату укладення додаткового договору складала 6 500 грн..

Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, додаткового договору . Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача за першим договором відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача за додатковим договором відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

За інформацією в листі ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до зазначеного договору про переказ коштів №210222-1 від 21.02.2022 року, було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання договору було особисто зазначено відповідачем. Також, відповідно до інформації, зазначеної в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», 28.07.2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 1 500 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання додаткового договору було особисто зазначено відповідачем.

У період з 23.07.2023 року по 24.05.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39127,17 грн. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,06 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 9488,97 грн.

Враховуючи зазначене, станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором № 3841274 від 23.07.2023 року склала: тіло кредиту 6 499,94 грн., заборгованість за процентами 29 638,2 грн., загальною сумою 36 138,14 грн..

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3841274 від 23.07.2023 року.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги позивача до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 3841274 від 23.07.2023 року загальною сумою 43 678,14 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 6 499,94 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 29 638,2 грн., нараховані проценти за 58 календарних днів 7 540 грн..

09.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6948741 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» ,затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 2 000 грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C5805», після чого відповідач отримав кредит в сумі 2 000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_3 .

ТОВ «Авентус Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № 190122-1 про переказ коштів від 19.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

У період з 09.08.2023 року по 26.05.2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2049,70 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2049,70 грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Отже, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 2 000 грн., сума процентів за користування кредитом 3 661,6 грн, всього 5 661,6 грн..

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 2 000 грн. - тіло кредиту та 3 661,6 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 2 388, всього 8049,6 грн..

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Ухвалою Берегівського районного суду від 15.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 04 березня 2025 року (том 2 а.с. 87-88).

Ухвалою Берегівського районного суду від 16.01.2025 року клопотання представника позивача - адвоката Городніщевої Є.О. про витребування доказів задоволено та у АТ «Укрсиббанк» витребувано інформацію щодопідтвердження фактуналежності платіжноїкартки НОМЕР_3 ОСОБА_1 ,а такожпідтвердження фактузарахування коштів09.08.2023року надану платіжнукартку банком-емітентомякої єАТ «Укрсиббанк»,у сумі2000грн.,за ініціативоюТОВ «АвентусУкраїна» черезплатіжного провайдера(платіжнусистему)ТОВ «ПейтекУкраїна» (том 2 а.с. 89-90).

10.02.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сікорської І.С. надійшов відзив на позовну заяву (том 2 а.с. 98-102). У відзиві вказано, що в матеріалах справи відсутній реєстр прав грошових вимог та акт прийому - передачі. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду.

Також у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків.

З наданих позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо.

Надана позивачем довідка також не є доказом перерахування кредитних коштів відповідачу, оскільки в ній не вказано отримувача, номер його картки, договір за яким здійснюється перерахування. Вказано лише номер картки частково, докази того, що вказана картка є карткою відповідача в матеріалах справи відсутні.

Позивач доводить наявність невиконаного відповідачем грошового зобов`язання посилаючись на укладений з відповідачем договір споживчого кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту позивача, у якому відповідач в момент реєстрації нібито створив власний особистий кабінет, де здійснив заповнення заявки на отримання кредиту та підписав даний договір шляхом використання логіну та пароля електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Однак, матеріали справи не містять доказів видачі одноразового ідентифікатора у формі алфавітно-цифрової послідовності та підписання таким ідентифікатором договору. Таким чином, роздруківка договору та роздруківка паспорту споживчого кредиту не можуть вважатися належними та достовірними доказами, оскільки не підтверджують факт підписання договору позики відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових та/або електронних) перерахування грошових коштів на користь відповідача, які б відповідали вимогам процесуального законону та положенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банкуУкраїни від 21.01.2004 № 22 та Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України».

Крім того, витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконани робіт та ціною позову. Категорія справи про стягнення заборгованості за кредитним спором є нескладною, позовна заява складається з 5 аркушів та є типовою, відповідно адвокат не міг готувати її п`ять годин.

З урахуванням викладеного, підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн. відсутні.

Ухвалою Берегівського районного суду від 16.01.2025 року клопотання представника позивача - адвоката Городніщевої Є.О. про витребування доказів задоволено та у АТ КБ «ПриватБанк» витребувано: 1. Інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 28.07.2023 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 1 500 грн., за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення"; 2. Інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 23.07.2023 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 5 000 грн., за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна» (том 2 а.с. 104-105).

14.02.2025 року представник позивача ТОВ «Фінтраст Капітал» адвокат Городніщева Є.О. подала відповідь на відзив (том 2 а.с. 107-114). Відповідь на відзив мотивована тим, що кредитні договори укладені між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна», а також ТОВ «Авентус Україна» повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві.

23.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» укладено електронний Договір № 3841274 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

09.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6948741 про надання споживчого кредиту.

Так, на підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура Україна», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «M402», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

На підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C5805», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Відповідач, оформлюючи кредитні договори, заходив на вебсайт ТОВ «Лінеура Україна» https://credit7.ua або мобільний застосунок «Credit7» та веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua. реєстрував та створював електронні кабінети, в яких йому надходили текст кредитних договорів, та де він мав та на теперішній час має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Таким чином, відповідач має примірники оригіналів кредитних договорів та паспортів споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому не має жодних сумнівів в тому, що 23.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційнотелекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір № 3841274 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Також підтверджено, що 09.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6948741 про надання споживчого кредиту та досягнуть згоди щодо всіх суттєвих вимог, зазначених договору.

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту № 3841274 та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_3 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту № 6948741 та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

Як зазначалось в позовній заяві, ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення». ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України.

За інформацією в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», 28.07.2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 1 500 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання Додаткового договору було особисто зазначено відповідачем. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна». ТОВ «Пейтек Україна» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України.

Також, відповідно до інформації, зазначеної ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до зазначеного договору про переказ коштів №210222-1 від 21.02.2022 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання договору було особисто зазначено відповідачем.

На підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному договору 2, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою Товариства. Також аналогічний розрахунок заборгованості по Кредитному договору 1 оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Лінеура Україна» та скріплений печаткою Товариства.

За даними поданного розрахунку заборгованості за договором № 3841274 від 23.07.2023 року у період з 23.07.2023 року по 24.05.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39127,17 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.06 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 9488,97 грн..

08.09.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. У період з 09.08.2023 року по 26.05.2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2049,70 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2049,70 грн..

В даній справі відповідачем та первісними кредиторами правовідносини погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 23.07.2023 року по 24.05.2024 року (дата укладання договору факторингу), у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 29 638,2 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 29 638,2 грн.

В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 договору № 3841274 строк кредиту 364 днів: з 23.07.2023 року по 21.07.2024 року. Станом на дату укладання договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії договору № 3841274 від 23.07.2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 24.05.2024 року по 20.07.2024 року (58 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 7 540 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору № 3841274 від 23.07.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 37 178,2 грн..

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату укладання договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії договору № 6948741 від 09.08.2023 року не сплив. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 2 388 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору № 6948741 від 21.07.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 6 049,60 грн..

Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлені витяги з реєстрів боржників, скільки реєстри боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».

Таким чином, факти укладення кредитних договорів та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Ухвалою Берегівського районного суду від 15.01.2025 року справу повторно призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 01 травня 2025 року (том 2 а.с. 140-141).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, проаналізувавши подані позивачем докази, встановив, що 23.07.2023 року ОСОБА_1 уклала договір № 3841274 з ТОВ «Лінеура Україна» про надання коштів на умовах споживчого кредиту (том 1 а.с. 82-100, 106-111).

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Відповідно до реквізитів договору № 3841274 від 23.07.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M402». відповідно до реквізитів додаткового договору № 3841274 від 28.07.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A763».

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовиминаслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5 000 грн., строк кредиту 364 днів: з 23.07.2023 року по 21.07.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

28.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору № 3841274 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.07.2023 року (том 2 а.с. 52-54). Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього додаткового договору Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

Відповідно до зазначених вище умов додаткового договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 1500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Отже, сума кредиту на дату укладення додаткового договору складала 6 500 грн..

24.05.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно якого право вимоги за кредитним договором № 3841274 від 23.07.2023 року стосовно ОСОБА_1 , які належали ТОВ «Лінеура Україна» перейшли до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (том 2 а.с. 26-35).

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги позивача до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» уклала електронний договір № 6948741 з ТОВ «Авентус Україна» про надання коштів на умовах споживчого кредиту Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» ,затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 2 000 грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C5805», після чого відповідач отримав кредит в сумі 2 000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_3 .

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

24.05.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно якого право вимоги за кредитним договором № 6948741 від 09.08.2023 року стосовно ОСОБА_1 , які належали ТОВ «Авентус Україна» перейшли до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (том 2 а.с. 38-47).

Крім того, на заперечення представника відповідача у відзиві на те, що в матеріалах справи відсутній реєстр прав грошових вимог та акт прийому передачі, а витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. А також, що у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором суд констатує наступне.

Позивачем надано достатньо доказів наявності заборгованості у ОСОБА_1 , які вже були згадані. Крім того, згідно витребуваної судом інформації від АТ «Укрсиббанк», платіжна карта НОМЕР_3 випущена до рахунка, відкритого в АТ «Укрсиббанк» клієнту ОСОБА_1 .. Відповідно до виписки по рахунку клієнта кошти у сумі 2 000 грн. зараховано в зазначений в ухвалі період (тобто 09.08.2023 року) (том 2, а.с. 94). Також, згідно витребуваної судом інформації від АТ КБ «ПриватБанк», на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 28.07.2023 року здійснено переказ коштів на суму 1 500 UAH, та 23.07.2023 року здійснено переказ коштів на суму 5 000 UAH (том 2 а.с. 144).

Крім того, позивачем належно доведено, що відповідно до картки обліку (розрахунку заборгованості) за договором № 6948741 від 09.08.2023 року, у період з 09.08.2023 року по 26.05.2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2049,70 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2049,70 грн.. (том 1 а.с. 121-136).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 3841274 від 23.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.05.2024 складала 36138,14 грн., з яких: 6 499,94 грн. - тіло кредиту; 29 638,2 грн. - сума заборгованості за процентами (том 1 а.с. 137-148).

Отже, суд, дослідивши матеріали справи, визнав доводи позивача обґрунтованими, а подані докази належними та допустимими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає задоволенню.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори були укладені на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .. На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 поставив свій електронний підпис у кредитних договорах, тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу було надані у спосіб, зазначений у кредитних договорах.

Так, первісні кредитодавці свої обов`язки за кредитними договорами виконали в повному обсязі.

У подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитних договорів у повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредитах та процентах.

Вказане не виконував і перед фактором позивачем.

Таким чином, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.

Отже, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача в його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. суд констатує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом досліджено заявку № 5916 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року (том 1 а.с. 58-60), рахунок на оплату № 5916-20/12-2024 року від 20.12.2024 року (том 1 а.с. 120), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 року від 10.12.2024 року (том 1а.с. 155-156), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (том 2 а.с. 128), ордер на надання правничої допомоги № 1773879 (том 2 а.с. 97).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.

Отже, проаналізувавши згадані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає розмір витрат понесених позивачем у даному випадку витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката є співмірними із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

рішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 51 727 (п`ятдесят одна тисяча сімсот двадцять сім) гривень 74 копійки, яка складається та виникла на підставі договору факторингу № 24.05/2024 загальною сумою 43 678,14 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6 499,94 гривень, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 29 638,2 гривень, нараховані позивачем проценти за 58 календарних днів 7 540 грн., а також заборгованості, яка виникла на підставі договору факторингу № 27.05/24-Ф загальною сумою 8 049,6 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2 000 гривень, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 3 661,6 гривень, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 2 388 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ