Ухвала суду № 127004634, 12.04.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10227/20

провадження № 1-кп/753/426/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12020100020003169 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коцюбинське Київської області, громадянки України, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 15.01.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2022 штраф замінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.

04 квітня 2023 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосовування відносно ОСОБА_4 ,запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу, прокурором подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченої ОСОБА_4 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12 квітня 2023 року, на підставі зазначеної ухвали суду обвинувачену ОСОБА_4 затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що надають право суду на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, а саме: переховування від суд та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачена та захисник просили обрати менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, прийшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Коцюбинське Київської області, громадянка України, незаміжня, не працює, має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима 15.01.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2022 штраф замінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт.

При встановленні наявності ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду, суд не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).

Враховуючи зазначене та беручу до уваги той факт, що відносно обвинуваченого були здійсненні розшукові дії суд вважає, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ймовірно може мати місце проте ступень останнього є незначною.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачена офіційно не працевлаштована, не мають постійного джерела доходів, підозрюється у вчинені злочину з корисливих мотивів, раніше засуджена за аналогічний злочин.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, яке співпадає з місцем реєстрації, суд вважає, що прокурором недоведені підстави щодо застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, прокурором у судовому засіданні не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої. За таких обставин, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Сукупність встановлених обставин дають суду підстави вважати, що достатнім для того, щоб запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. по 06:00 год. та покладенням на неї таких обов`язків, як прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання

Саме такий запобіжний захід є співмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігти встановленим ризикам.

Керуючись ст. 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання прокурора - відмовити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 діб, а саме до 10 червня 2023 року.

Заборонити ОСОБА_4 залишати адресу проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. по 06:00 год. без дозволу суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язок прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченої покласти на органи Національної поліції за місцем її проживання.

Звільнити ОСОБА_4 з під варти у залі суду негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Суддя: