Рішення № 127004436, 01.05.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/718/25 Провадження № 2/724/307/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

У березні 2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.03.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ОСОБА_1 укладено договір № 2108048799007,за яким кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 2600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Згідно п.1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

На виконання умов договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2600,00, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей фор пей».

Також 21.03.2021 року між між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ОСОБА_1 укладено договір № 2108006898373, за яким кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Згідно п.1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

На виконання умов договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2000,00, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей фор пей».

Підписанням договорів відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

01.12.2021 року було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі - ТОВ «Вердикт капітал») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108048799007, та за договором №2108006898373.

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108048799007.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108006898373. Такм чином позивач наділений правом вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2108048799007 від 21.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 44010,20 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги становить 41410,20 гривень.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2108006898373 від 21.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 33854,00 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги становить 31854,00 гривень.

Просять суд стягути з ОСОБА_1 загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, яка становить 77864,20 гривень. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 07 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження своїх заперечень. Позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд,вивчивши тадослідивши письмовідокази,які наявніу матеріалахсправи,всебічно перевірившиобставини,на якихвони ґрунтуютьсяу відповідностіз нормамиматеріального права,що підлягаютьзастосуванню доданих правовідносин,встановив наступніобставини тадійшов донаступних висновків.

Судом встановлено, що 21.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір№ 2108048799007 (а.с. 19-21).

Відповідно до п. 1.1. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2600,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається на строк, зазначеній у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 1.3. договору орієнтовний строк кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів, який за угодою сторін підписано електронним підписом позичальника (D9).. П.1.4 договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

Додатком №1 до кредитного договору відповідачкою було підписано заяву-анкету (дл отримання кредиту), із зазначенням всіх його умов (а.с.21 зв.)

Додатком №2 до договору № 2108048799007 від 21.03.2021 року встановлений графік платежів за договором про кредитним договором (а.с.22).

Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та вартсоті кредиту для сподивача та порядок повернення кредиту (а.с.23-25).

До матеріалі справи долучені правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (а.с.26-28).

На підставі укладеного між ТОВ ФК «Вей фор пей» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» було здійснено наступний переказ коштів: номер карти НОМЕР_1 , номер договору згідно інформації від кредитора 2108048799007, в сумі 2600,00 грн. (а.с. 29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2108048799007 від 21.03.2021 року, станом на 30.11.2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 22074,00 грн., яка складається з: 2600,00 грн. тіло кредиту; 19474,00 грн. заборгованість по відсотках (а.с. 29 зв.-31).

Також, 21.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансових послуг № 2108006898373 «Стандартний» на суму 2000,00 грн., на 16 днів з моменту отримання кредиту, який за угодою сторін підписано електронним підписом позичальника (H5). Договір містить додатки до договору, які є невід`ємними частинами цього договору та передбачені п. 4.14 договору (а.с. 68-70).

Додатком №1 до кредитного договору відповідачкою було підписано заяву-анкету (дл отримання кредиту), із зазначенням всіх його умов (а.с.70 зв.)

Додатком №2 до договору № 2108048799007 від 21.03.2021 року встановлений графік платежів за договором про кредитним договором (а.с.71).

Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та вартсоті кредиту для сподивача та порядок повернення кредиту (а.с.72-74).

На підставі укладеного між ТОВ ФК «Вей фор пей» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» було здійснено наступний переказ коштів: номер карти НОМЕР_1 , номер договору згідно інформації від кредитора 2108006898373, в сумі 2000,00 грн. (а.с. 32).

Відповідно дорозрахунку заборгованостіза кредитнимдоговором №2108006898373від 21.03.2021року,станом на30.11.2021року заборгованість ОСОБА_1 становить 16980,00грн.,яка складаєтьсяз:2000,00грн.тіло кредиту;14980,00грн.заборгованість повідсотках (а.с.32зв.-34).

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договорами про надання фінансових послуг, що укладалися між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (а.с. 39-43).

Відповідно до реєстру боржників від 03.12.2021 року до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2108048799007 від 21.03.2021 року на суму 22074,00 грн., та кредитним договором № 2108006898373 від 21.03.2021 року на суму 16980,00 гривень (а.с. 44,45).

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг, що укладалися між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , а саме договором №2108048799007 від 21.03.2021року (а.с. 46-49).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг, що укладалися між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , а саме договором №2108006898373 від 21.03.2021року (а.с. 54-59).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2108048799007 від 21.03.2021 року станом на 14.02.2025 року становить 44010,20 гривень (а.с.37).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2108006898373 від 21.03.2021 року станом на 14.02.2025 року становить 33854,00 гривень (а.с.38).

Таким чином, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до розрахунку заборгованості станом на 14.02.2025 року становить 77864,20 гривень.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач має зобов`язання за договорами №2108048799007 та № 2108006898373 від 21.03.2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеним 21.03.2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З огляду на викладене, факт підписання ОСОБА_1 електронних договорів шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, узгоджуються з вимогами ст. ст. 6 , 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності укладених кредитних договорів, зазначені договори недійсними не визнано.

В ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 ).

Наявність у позивача Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту разом з усіма додатками, з урахуванням наданих договорів факторингу та реєстрів права вимоги, на переконання суду, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитних договорів. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй, визначені договорами кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договорами зобов`язання перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитних договорів, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача, утворилась заборгованість.

ТОВ "Коллект Центр" є новим кредитором за договором №2108048799007 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеним 21.03.2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , за договором № 2108006898373 укладеним 21.03.2021 року з ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі укладеного між ними та ТзОВ «Вердик Капітал» договору факторингу, а згодом між ТзОВ «Вердик Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" на підставі договору факторингу від 10.01.2023 року, та віл 10.03.2023 року. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 77864,20 гривень.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути заборгованість заборгованість за Договорами №2108048799007 від 21.03.2021, № 2108006898373 від 21.03.2021 у розмірі 77864,20 грн., задовольнивши позовні вимоги.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитними договорами, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданими кредитами чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, копію тарифів на послуги адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», прайс-лист Адвокатського об`єднання, заявку на надання юридичної допомоги № 593 від 01.01.2025 року, витяг з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 21.01.2024 року (а.с. 14-18).

Так, вартість послуги за надання усної консультації з вивченням документів за 2 год. складає 4000,00 грн., складання позовної заяви 4 год. становить 16000,00 грн.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог, враховуючи повне задоволення заявлених вимог з від подача слід стягнути сплачений судовий збір на суму 2422,40 гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 16000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договорами № 2108048799007 від 21.03.2021, № 2108006898373 від 21.03.2021, у розмірі 77864 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 01 травня 2025 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК