Рішення № 127004295, 29.04.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/553/25

провадження №2-а/457/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді Василюк Т.В.

з участю секретаря Кушнір М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 4233398 від 09.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Панас Василь Ігорович,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 4233398 від 09.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Панас В.І. Свій позов мотивує тим, що постановою серіі ЕНА № 4233398 від 09 березня 2025 року його було притягнуто адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного Правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме: за порушення п.2.4.а Правил дорожнього руху. Зі складеною постановою не погоджується, оскільки будь-якого порушення правил дорожнього руху він не допускав. Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом. Того дня жодним транспортни засобом не керував. Його не зупиняли працівники поліції. 09 березня 2025 року близько 15:30 год. до нього підійшли працівники поліції, стверджуючи, що він кермував траснпортним засобом. При цьому він повідомив працівників поліції, що траснпортним засобом не керував. Оскаржувана Постанова ЕНА № 4233398 від 09 березня 2025 року була винесена за його відсутності, що підтвердєуться копією постанови в якій відсутні відомості про її вручення. З відповідною постановою ознайомився лише 24 березня 2025 року його представник при здійсненні ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КупАП. Зазначена постанова була долучена в якості додатку до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується листом Відділення поліції № 2 Дрогобицького районного відділу поліції. За вказаних обставин вважає, що строк на оскарження спірної постанови був пропущений з поважних причин. Просить скасувати постанову серії ЕНА № 4233398 від 09 березня 2025 року про притягнення до його адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також поновити пропущений для звернення до суду строк.

12квітня 2025року наадресу судунадійшов відзиввід представникавідповідачаКоваль Ірини Анатоліївни, у якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без змін. 09 березня 2025 року старший сержант поліції Панас В.І спільно зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 заступили на добове чергування у складі СРПП з охорони громадського порядку та публічної безпеки, а також забезпечення безпеки дорожнього руху по Трускавецькій ОТГ. Під час несення служби 09 березня 2025 року близько 15:00 год., рухаючись на службовому автомобілі, вони помітили автомобіль, який призупинився біля них та з якого вибігла дівчина, яка повідомила, що у м. Трускавці по вул. Івасюка на автомобілі Мазда 6, НОМЕР_1 , рухається водій у стані алкогольного сп`яніння, та залишила свій номер телефону. Екіпаж СРПП поїхав у зазначеному напрямку, однак помітили скоєне правопорушення іншим водієм, на що негайно відреагували. Під час складання адміністративної постанови повз нас поїхав зазначений у зверненні автомобіль, тож ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольорів, вона підійшла до водія, привіталася, представилася та роз`яснила водію його порушення та попередила про відеофіксацію бесіди згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію України» та у відповідності до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію України», керуючись п.п. 2.4.а, 2.1.а, 2.1.6, попросила надати водія його документи, на що останній повідомив, що він не водій. ОСОБА_1 повідомив, що за кермом їхав його товариш, який сидів на пасажирському сидінні, однак згідно з записами камер зовнішнього відеоспостереження міста товариш. ОСОБА_1 сидів збоку від водія і ніяк не міг керувати автомобілем. Окрім цього, ОСОБА_1 почав неадекватно себе поводити, вводити в оману працівників поліції, кричати, здійснювати телефонні дзвінки з метою впливу посторонніми особами на рішення працівників поліції. Окрім цього, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього були чітко виражені ознаки алкогольного сп`яніння, тож останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі чи на місці зупинки ТЗ, та роз`яснено про наслідки відмови, однак позивач відмовився декілька раз. Вся розмова зафіксована на нагрудний відеореєстратор поліцейського 1587. За наслідками розгляду було складено відповідну адміністративну постанову, яка і є предметом оскарження та яку складено законно, обґрунтовано з додержанням норм матеріального та процесуального права з наявними доказами. Після роз`яснення позивачу положень ст. 268 КУпАП останній не бажав скористатися жодним з своїх прав. Під час спілкування з водієм, останній поводив себе зверхньо, виражався нецензурними словами, намагався всілякими способами дискредитувати діяльність поліцейських шляхом вказування на те, що останні не тим займаються. Позивач жодним чином свою вину не визнавав, від отримання копії постанови та ознайомлення з її змістом водій категорично відмовився, після чого позивач залишив автомобіль на місці зупинки, оскільки був відсторонений від керування.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тунського А.Р. надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує, що всупереч зазначеному у відзиві на позовну заяву працівники поліції не зупиняли позивача у справі. Працівники поліції підійшли вже до припаркованого автомобіля. Автомобіль знаходився у нерухомому стані. Матеріали справи містять між собою чисельні суперечності. До прикладу, працівники поліції на різних фрагметах відеозапису змінюють причини у зв`язку із якими вони звернулись до ОСОБА_1 котрий транспортним засобом не керував. Разом з тим до матеріалів справи жодних доказів що телефонний виклик мав місце, не долучено так само як і будь-яких заяв громадян. Матеріали справи не містять письмових пояснень свідків, а також будь-яких відомостей про свідків. За вказаних обставин у матеріалах справи відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тунський А.Р. просив позовну заяву задовольнити з наведених у ній підстав та скасувати оскаржувану постанову.

Представниця відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Коваль І.А. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Панас В.І. у судовому засіданні пояснив, що 09 березня 2025 року близько 15 год. 00 хв., коли він ніс патрульну службу, було отримано повідомлення, що за кермом транспортного засобу Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває водій у стані алкогольного сп`яніння. Незадовго після отримання звернення зазначений автомобіль було зупинено. Його колега, дотримуючись процедури, встановила особу ОСОБА_1 , роз`яснила йому його процесуальні права. ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем, казав, що він сидів збоку, однак така обставина не відповідає дійсності, адже факт керування ним транспортним засобом був зафіксований ними візуально разом з напарницею та вбачався з відеозаписів камер вуличного спостереження. Надати посвідчення водія у встановленому законом порядку відмовився категорично, чого і не зробив. Крім цього, під час складання протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поводив себе агресивно та явно демонстрував ознаки алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду та перевіряючи доводи позивача щодо поважності пропуску цього строку, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені у його письмовому клопотанні, з якими останній пов`язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому строк підлягає поновленню.

Відповідно доч.1ст.9КУпАП адміністративнимправопорушенням (проступком)визнається протиправна,винна (умиснаабо необережна)дія чибездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 126 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До Трускавецького міського суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - інспектор СРПП ВНП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції Панас В.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 4233398 від 09 березня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Згідно з даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 березня 2025 року о 15 год. 27 хв. по вул. Мазепи у м. Трускавці, керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.4а Правил дорожнього руху /арк. справи 5/.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Позивач у поданій до суду позовній заяві та відповіді на відзив заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів на підтвердження позовних вимог позивачем суду надано не було.

Представник відповідача у своєму відзиві на адміністративний позов надав суду докази правомірності винесеної постанови, зокрема відеодиск з відеозаписом події, з якого чітко вбачається, що позивач керував транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Частиною 1ст.251КУпАП передбачено,що доказамив справіпро адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З долученого до відзиву оптичного диску з відеофайлами вбачається, що 09 березня 2025 року о 15 год. 27 хв. позивач керував транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 . При перевірці документів позивач не пред`явив на вимогу інспектора посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимогип. 2.4а Правил дорожнього руху.

На відеозаписі (назва файлу 70548ecdcfbe0bfdf33eb55904c3ffb25b95bd2b6fc10b63a 87a955bb72bf40b_80118502769a579d), а саме на 06 секунді відображено, що транспортний засіб на якому рухався позивач марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , який звертав на право з вул. І.Мазепи керував цим автомобілем та знаходився за кермом. Крім цього, на записі під назвою 0-02-05-f018015e333aea3bba6126c4f9585bc63d29d7bd3b276da9c27ca 22bd1a750fa_e574effcf54e 882d на 39 секунді зафіксовано, як повз поліцейський автомобіль проїжджає автомобіль Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , а за кермом перебуває ОСОБА_1 . Зазначені відеофайли долучені на спеціальному цифровому носії до матеріалів справи.

Отже, позиція викладена в позовній заяві не відповідає дійсності, оскільки на відеозаписі з патрульного поліцейського автомобіля зафіксовано адміністративне правопорушення позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова інспектора поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП є законною, правомірною та винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 76, 77, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА №4233398 від 09.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Панас Василь Ігорович - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду впродовж 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області, юридична адреса: вул. Генерала Григоренка, 3 м. Львів, ЄДРПОУ 40108833.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Панас Василь Ігорович, адреса: вул. Івана Мазепи, 19а, м. Трускавець Львівської області.

Рішення у повному обсязі виготовлено 30 квітня 2025 року.

Суддя: Т. В. Василюк