Ухвала суду № 127004193, 01.05.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1971/23 Провадження № 1-кп/450/167/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,

в с т а н о в и в:

На розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42022140000000282 від 16.09.2022 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України.

30 квітня 2025 року від обвинуваченого ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, мотивоване тим, що його донька ОСОБА_4 та внук ОСОБА_5 на даний час перебувають під тимчасовим захистом у Німеччині. 07 березня 2025 року його донька ОСОБА_4 народила доньку, а оскільки така є одинокою матір`ю, вона потребує допомоги по догляду за дітьми з його боку.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30 квітня 2025 року від обвинуваченого ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про усунення недоліків вказаних в ухвалі Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року, у якому повторно просив провести судове засіданні в режимі відеоконференції, з мотивів викладених у раніше поданому клопотанні. Крім цього, долучив копію посвідок на тимчасове проживання його доньки та онука на території Федеративної Республіки Німеччина.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022140000000282 від 16.09.2022 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України поступив в суд 01.05.2023 р.

Із вказаного часу, ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся про дату та час судових засідань, на які останній особисто з`являвся до суду.

Мотиви поданого обвинуваченим клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції зводяться до перебування його доньки ОСОБА_4 та внука ОСОБА_5 під тимчасовим захистом у Німеччині, а також народження його донькою ОСОБА_4 дитини, у зв`язку із чим вона потребує допомоги по догляду за дітьми з боку ОСОБА_3 .

Водночас, у поданому клопотанні не зазначено об`єктивної неможливості безпосередньої участі ОСОБА_3 в судовому провадженні, а народження його донькою дитини в іноземній державі, не свідчать про неможливість його явки на території України у судове засідання в межах розгляду кримінального провадження № 42022140000000282 від 16.09.2022 р.

Окрім наведеного, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року не передбачалось можливості надання обвинуваченому ОСОБА_3 часу на усунення недоліків клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а така постановлена зважаючи на обставини справи та мотиви викладені у клопотанні, які є неповажними і недостатніми щодо неможливості безпосередньої участі ОСОБА_3 в судовому провадженні та у зв`язку із цим необхідністю проведення судового засідання в режимі відеоконференції за його участю.

З огляду на вказане, мотиви клопотання щодо неможливості безпосередньої участі ОСОБА_3 в судовому провадженні, є неповажними і недостатніми та свідчать лише щодо можливого ухилення ОСОБА_3 від явки в судове засідання.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_3 не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК України.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про його участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції.

На підставі наведеного та керуючись ст. 336 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1