Вирок № 127001386, 01.05.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1100/24

Провадження № 1-кп/529/62/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря c/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024170440000947 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 01.02.2011 Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 28.10.2011 Диканським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці;

- 25.01.2012 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Звільненого з місць позбавлення волі 23.05.2016 по відбуттю строку покарання;

- 23.12.2016 Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. 27.07.2017 Апеляційним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 07.02.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

- 04.12.2019 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки,

- 02.04.2020 Котелевським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини на шлях виправлення не став та в період непогашеної, не знятої судимості повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

09.10.2024 близько 13-15 год. ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, зокрема, з 05-30 години 12.08.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 469/2024 від 23.07.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи відкрито, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, а саме посягання на чужу власність, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, вихватив з рук потерпілого - малолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон марки Redmi 9C NFC, вартістю 2470 грн. 33 коп. та зник з місця події, отримавши реальну змогу розпорядитись викраденим майном як власним, завдавши потерпілому матеріального збитку на суму 2470,33 грн.

Таким чином, указаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Разом з цим, в силу приписів ст.63Конституції України обвинувачений відмовився від надання показів у суді.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, підтверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів, а саме:

- поясненнями малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , який безпосередньо допитаний судом в судовому засіданні в режимі відеоконференції зі спеціалізованою службою "Простір захисту та підтримки в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства" (модель "Барнахус") в присутності психолога та законного представника, який зазначив, що пам`ятає випадок, коли в нього викрали телефон. Та пояснив, що йшов зі школи додому разом зі своїм другом ОСОБА_7 . Коли вони підійшли до будинку потерпілого, на балконі якого перебували його няня та подруга мами, невідомий чоловік тихо, підійшовши зі спини, вихватив у нього мобільний телефон, який він тримав у руках та який був увімкнений. Потерпілий нічого на дії чоловіка не сказав, так як злякався. Після події чоловік пішов, а він залишався на місці, тоді до нього підійшла подруга мами і вони разом пішли наздоганяти чоловіка, якого побачили біля магазину «Кулиничі» і повернули телефон, який на той час вже був вимкнений.

- показами свідка ОСОБА_8 , яка безпосередньо допитана судом і яка зазначила, що працювала в сім`ї потерпілого нянькою. В жовтні 2024 року, в будній день, точну дату не пам`ятає, приблизно з 13-10 по 13-20 год. вона, разом з ОСОБА_9 , перебувала на балконі квартири потерпілого в будинку по АДРЕСА_2 . З балкону вона бачила потерпілого ОСОБА_10 , який йшов зі школи разом з іншим хлопчиком, в цей час ззаду до ОСОБА_10 тихо підійшов обвинувачений, різко вихватив у потерпілого мобільний телефон та швидко пішов у бік магазину «Кулиничі». Данііл розгубився і було чути як він почав плакати. Оскільки свідок не могла залишити малолітню сестру потерпілого, яка в той час спала, саму в квартирі без нагляду, вона попросила ОСОБА_9 спуститися вниз до потерпілого, а сама подзвонила матері ОСОБА_10 ОСОБА_11 , якій повідомила про подію;

- показами свідка ОСОБА_9 , яка безпосередньо допитана судом і яка вказала, що вона є подругою матері потерпілого ОСОБА_12 . Під час події вона разом з ОСОБА_8 перебувала на балконі квартири будинку по АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий. Момент, коли у ОСОБА_13 вихватили телефон вона не бачила. ОСОБА_8 побачила, що у ОСОБА_13 забрали телефон, після чого свідок ОСОБА_9 вийшла на вулицю до потерпілого та вони разом почали наздоганяти обвинуваченого. Потім ОСОБА_13 побачив обвинуваченого, який вийшов з магазину «Дельфін», вказав на нього і сказав, що це та особа, яка забрала у нього телефон. Свідок ОСОБА_9 підійшла до ОСОБА_4 і попросила віддати телефон, на що обвинувачений мовчки віддав їй телефон, який був вимкнений;

- протоколом прийняття заяви законного представника потерпілого - ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення від 09.10.2024, відповідно до якої о 13-15 год невстановлена особа відкрито викрала мобільний телефон у малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2, а.с. 6);

- протоколом огляду предмета (мобільного телефона) від 09.10.2024 з додатком до нього - фототаблицею (т.2 а.с. 7-9);

- протоколом огляду місця події від 09.10.2024 із додатком до нього - фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд вулиці Незалежності в селищі Диканька Полтавської області, поблизу будівлі аптеки «СВ Аптека» (розташованої по вул. Незалежності, 80), магазину «Кулиничі» та магазину «Дельфін» (т. 2 а.с. 17-21);

- протоколом затримання ОСОБА_4 від 09.10.2024, згідно якого ОСОБА_4 був затриманий 09.10.2024 о 15:30 год. за адресою: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності (т. 2 а.с. 22-28);

- протоколом обшуку затриманої особи від 09.10.2024, згідно якого ОСОБА_4 був одягнений у майку червоно-білого кольору, спортивну куртку сірого кольору, джинси сірого кольору, черевики сірого кольору (т. 2 а.с. 29-30);

- протоколом огляду предмету від 23.10.2024 з додатком до нього, а саме флеш-накопичувача SP ємністю 16 Гб, з серійним номером D33B29 з відеозаписом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_6 в приміщенні спеціалізованої служби «Простір захисту та підтримки в процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель «Барнахус») (т.2 а.с. 33-38);

- висновком експерта від 14.10.2024 №СЕ-19/117-24/17723-ТВ, згідно якого на момент скоєння кримінального правопорушення ринкова вартість мобільного телефона марки «Redmi 9С NFC» в корпусі чорного кольору становила 2470,33 грн. (т.2 а.с. 42-49);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.10.2024 та фототаблицею до нього, згідно яких свідок ОСОБА_8 упізнала ОСОБА_4 (т.2 а.с. 51-55);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.11.2024 з фототаблицею до нього та відеозаписом за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок надала пояснення слідчому, аналогічні здобутим під час судового розгляду (т.2 а.с. 57-64);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.11.2024 з фототаблицею до нього та відеозаписом за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок надала пояснення слідчому, аналогічні здобутим під час судового розгляду (т.2 а.с. 65-70);

Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - доведеною.

Надаючи оцінку висловленій у ході судових дебатів позиції сторони захисту щодо недопустимості доказів, а саме показань свідків, оскільки вони є добре знайомими з потерпілим та законним представником потерпілого, а також недоведеності вини ОСОБА_4 у зв`язку з неповним проведенням досудового слідства, а саме: не допитано малолітнього свідка, який був разом з потерпілим, не проведено впізнання ОСОБА_4 за участі потерпілого та свідків, не витребувано інформацію з КНП «Диканська лікарня планового лікування» щодо доставки ОСОБА_4 до лікарні 09.10.2024, не проведено дактологічної експертизи та очної ставки, не перевірено алібі обвинуваченого суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що надана ОСОБА_4 в якості доказу копія ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.11.2024 щодо зобов`язання слідчого розглянути клопотання адвоката ОСОБА_14 про проведення слідчих, розшукових дій не спростовує наданих стороною обвинувачення доказів.

Жодних інших доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано, сторона захисту не заявляла клопотань щодо реалізації права на подання суду доказів.

Даючи оцінку доводам сторони захисту про те, що показання свідків не заслуговують на довіру, оскільки вони є добре знайомими з потерпілим та його законним представником, суд зазначає, що покази свідків є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні та мають значення для нього та є допустимими, так як отримані в порядку, встановленому КПК України. У суду відсутні підстави вважати, що свідки обмовляють обвинуваченого. Об`єктивно оцінивши показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд не знайшов підстав поставити під сумнів правдивість таких показань, а тому поряд з іншими доказами, покладає їх в основу обвинувального вироку.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПК України судом не встановлено.

Сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, ніж те, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинене саме ним, тобто його вина доведена поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення згідно зі ст.12КК України є тяжким злочином.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Також при призначенні покарання суд ураховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню освіту, неодружений, не працевлаштований, хоча працездатного віку, під спостереженням в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно характеристики за місцем реєстрації компрометуючі матеріали відсутні, а також враховує стан здоров`я обвинуваченого. Те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став і продовжив злочинну діяльність. Також судом враховуюється, що матеріальні збитки потерпілому відшкодовані шляхом повернення викраденого.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75КК України суд не вбачає.

Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нового кримінального правопорушення відповідно до передбачених ст.65КК України загальних засад призначення покарання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст.17КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст.72КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі наведених норм права обвинуваченому ОСОБА_4 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання - 09 жовтня 2024 року (час - 15 год. 30 хв.) до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого слід залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, які на підставі ст.124КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Згідно ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09.10.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп.

Речові докази:

мобільний телефон марки Redmi 9C NFC переданий на зберігання ОСОБА_11 - законному представнику малолітнього потерпілого, залишити у володінні останнього;

компакт-диски DVD-R, на яких збережено відеофайли із відеозаписами проведених 21.11.2024 слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; компакт-диск CD-R, на якому збережено відеофайли з відеозаписами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_14 від 27.11.2024, та компакт-диск CD-R, на якому збережено відеофайли з відеозаписами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_4 від 02.12.2024 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію після подачі до суду відповідної заяви.

Головуючий ОСОБА_1