Рішення № 126994389, 30.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 р. № 520/9296/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Військова частина НОМЕР_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

1. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 08.04.2025 у виконавчому провадженню № 77058198 про накладання на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн.;

2. Стягнути з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 08.04.2025 у виконавчому провадженню № 77058198 про накладання на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн. є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.04.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 25.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржувана позивачем постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 08.04.2025 у виконавчому провадженню № 77058198 про накладання на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн. є такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року по справі № 520/19556/24 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 20.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за червень 2023 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць (пропорційно) за період перебування на стаціонарному лікуванні за червень 2023 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 100 000 грн на місяць за період з квітня 2022 року по травень 2022 року пропорційно в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р. в розмірі 100 000 грн на місяць за період з квітня 2022 року по травень 2022 року пропорційно в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Харківським окружним адміністративним судом, на виконання рішення суду від 08.10.2024 року по справі № 520/19556/24 було видано 5 виконавчих листів, на примусове виконання яких відповідачем відкрито п`ять виконавчих проваджень, а саме: 77058198, 77058378, 77058656, 77058868, 77059123.ї

03.02.2025 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77058198 щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Постановою відповідача від 19.03.2025 року у ВП № 77058198 про накладення штрафу на позивача було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за не виконання рішення суду у повному обсязі.

Також судом встановлено, що в березні 2025 року на адресу позивача надійшла вимога головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової Олени №7543 від 19.03.2025 у виконавчому провадженні №77058198, відповідно до якої вимагалося від боржника повідомити державного виконавця про виконання рішення суду в повному обсязі, надати підтверджуючі документи.

У відповідь на вказану вимогу представником Військової частини НОМЕР_1 було надано відповідь б/н від 01.04.2025 року, в якій повідомлено про те, що з метою виконання вказаного рішення суду по справі № 520/19556/24 військова частина НОМЕР_1 звернулась до Головного управління Національної гвардії України щодо виділення відповідних коштів, які станом на час подання даної заяви ще до військової частини НОМЕР_1 не надійшли. Згідно із наданого фінансовим відділенням Перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 - рішення суду №520/19556/24 від 08.10.2024 за період 24.02.2022 - 19.05.2023 військовою частиною НОМЕР_1 було нараховане грошове забезпечення за відповідний період, але станом на даний час ці кошти ще не були виплачені.

У вказаному листі позивач просив позивача зупинити виконавче провадження № 77058198 на підставі ст. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про виконавче провадження".

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. від 08.04.2025 ВП №77058198 було накладено на Військову частину НОМЕР_1 штраф за повторне невиконання у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/19556/24 про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Тобто даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), і в чому саме причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Аналіз викладеного, дає підстави для висновку, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Проаналізувавши вищевикладені норми, суд вважає за необхідне вказати, що підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання судового рішення саме за відсутності поважних причин.

Як вже було встановлено судом вище, з метою виконання рішення суду від 08.10.2024 по справі № 520/19556/24 військова частина НОМЕР_1 звернулась до Головного управління Національної гвардії України щодо виділення відповідних коштів, які на даний час до військової частини НОМЕР_1 не надійшли. Згідно із наданого фінансовим відділенням Перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 - рішення суду №520/19556/24 від 08.10.2024 за період 24.02.2022 - 19.05.2023 військовою частиною НОМЕР_1 було нараховане грошове забезпечення за відповідний період, але станом на даний час ці кошти ще не були виплачені.

При цьому, як стверджує представник позивача виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 24.02.2022 - 19.05.2023 буде здійснена після надходження коштів.

Суд окремо наголошу, що відповідно до статті 1 Закону України Про Національну гвардію України, Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бонових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Згідно статті 6-1 даного закону, з введенням воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв.

Крім того зазначаємо, що з 24.02.2022 по теперішній час військова частина НОМЕР_1 входить до складу Сил оборони держави та її особовий склад залучений до виконання бонових завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації.

Відповідно до Закону України Про Національну гвардію України фінансування військової частини НОМЕР_1 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення військової частини здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України в межах коштів, передбачених па зазначені цілі, тобто у військової частини НОМЕР_1 відсутні власні кошти, які могли б бути спрямовані на виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що на вимогу рішення суду боржник вчинив дії щодо його виконання, а відповідач, на порушення наведених положень вимог Закону України №1404-VIII, не перевірив цього та не пересвідчився у наявності підстав, які слугували невиконанню рішення суду в частині виплати.

З огляду на викладене, суд вважає, що невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 08.04.2025 у виконавчому провадженню № 77058198 про накладання на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн. є неправомірною та винесеною в супереч вимог чинного законодавства, а отже підялягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача стягнути з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 судовий збір суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки в даному випадку Військова частина НОМЕР_1 є суб`єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024) про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 08.04.2025 у виконавчому провадженню № 77058198 про накладання на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.