Рішення № 126991130, 23.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/633/25

н/п 2-а/953/74/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2025 р. Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

розглянувши в приміщенні Київського районного суду міста Харкова у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, командира взводу управління патрульної у м. Києві Департамент патрульної поліції Крадожон Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-

УСТАНОВИВ:

23.01.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову командира взводу управління патрульної поліції у місті Києві Крадожона Д.М. серії ЕНА №03840229 від 12.01.2025, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гр. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення просить закрити.

В обґрунтуванняпозову зазначає,що згідно постанови командира взводу управління патрульної поліції у місті Києві Крадожон Д.М. серії ЕНА №03840229 від 12.01.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гр. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено» та здійснив рух в зоні дії даного знаку, чим порушив вимоги ПДР України.

Проте, з даною постановою позивач не погоджується, вважає, що вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства та не може бути визнана законною. Зазначає, що з постановою та матеріалами вчинення адміністративного правопорушення його ніхто не ознайомив, права йому не роз`яснено, в наданні копії протоколу відмовлено. Про накладення на нього грошового стягнення та реквізити постанови йому стало відомо із застосунку «Дія». З метою отримання інформації щодо зазначеного вище факту та вирішення питання про подальше оскарження зазначеного рішення працівника поліції позивачем направлялись запити до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у м. Києві, однак всупереч вимогам законодавства, відповідь так і не надано.

Зазначає, що командиром взводу управління патрульної поліції у м. Києві Крадожон Д.М. 12.01.2025 безпідставно зупинено рух транспортного засобу, в якому він знаходився. Водночас про суть правопорушення працівник поліції Калашнікова П.В. не повідомив, докази його вчинення не надав, вимогу про роз`яснення прав працівником поліції проігнорував.

Після ігнорування його слів, працівником поліції поінформовано його про притягнення до адміністративної відповідальності та надано для підпису фіскальний чек незрозумілого для нього змісту, на що Калашніков П.В. відповів, що підпише його після отримання копії постанови та ознайомлення з нею, на що працівник поліції повідомив, що зазначить про відмову ОСОБА_1 від отримання протоколу. На підтвердження викладених в позові обставин надав фотознімки з місця події, на яких не вбачається дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

У зв`язку з чим, позивач не погоджується із рішенням командира взводу правління патрульної поліції у місті Києві Крадожона Д.М. та вважає себе невинним, а постанову серії ЕНА №03840229 від 12.01.2025 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

24.02.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Крадожона Д.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову, зважаючи на наступне. 12.01.2025 о 09.07 год. екіпаж автопатруля РУБІН-611 в складі працівників поліції, патрулюючи територію Печерського району м. Києва в місті Києві по вул. Болсуновській помітили транспортний засіб BMW X5. н.з. НОМЕР_1 , водій якого не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», здійснив рух в напрямку виїзду (а не в`їзду) із паркінгу. Екіпажем було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. Для чого були ввімкнуті спеціальні світлові сигнали, а саме: червоно-сині проблискові маячки. На що водій спершу не реагував та продовжував рух. Зупинившись лише в зоні виїзду із паркінгу перед зачиненим шлагбаумом. В ході подальшого спілкування працівник поліції Крадожон Д.М. представився, пояснив причину зупинки та повідомив, що відносно позивача буде розглянути справа про адміністративне правопорушення, за порушення ним п. 8.4. «В» ПДР України.

З долученого до відзиву відеозапису відтворено подію за участю позивача, де зафіксована основна об`єктивна інформація.

Зокрема, на відеофайлі «Part 2» зафіксовано факт зупинки транспортного засобу BMW X5 за те, що водій ОСОБА_1 проїхав на заборонений сигнал світлофору, та відповідно розгляд справи відносно водія.

Зі змісту відеозапису та діалогу інспектора з позивачем вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу був проїзд на заборонений сигнал світлофору, однак позивач не зупинився, в ході діалогу зазначив, що не зрозумів за ким їде поліція і що не чув повідомлення про зупинку транспортного засобу, на що інспектор відповів, що ним були ввімкнені спеціальні світлові сигнали: червоно -сині проблискові маячки, однак водій не реагував та продовжував рух, зупинившись лише в зоні виїзду з паркінгу перед зачиненим шлагбаумом.

В ході діалогу, інспектор повідомив, що позивачем окрім проїзду на заборонений сигнал світлофору було порушено вимогу дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено», за що буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Окрім того, в ході діалогу позивачем зазначено, що він не місцевий, тому їздить «як всі», просив надати йому докази вчиненого правопорушення, на що поліцейські пропонували йому пройти подивитися на дорожній знак, який він порушив, однак позивач відмовився.

Відповідачем також долучено до відзиву фото-знімки з місця події, де видно дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено», а також горизонтальну розмітку, яка забороняє поворот ліворуч, де повернув позивач, з яких вбачається, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано фотознімки з місця події, які зроблені таким чином, аби не було видно дорожнього знаку, який порушив позивач.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що зібрані інспектором докази повністю узгоджуються між собою та відтворюють фактичні обставини цієї справи.

Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справи. представник відповідача зазначив, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог, посилаючись на висновок Київського апеляційного адміністративного суду у рішенні №761/4629/17 від 30.10.2017.

Представник відповідача зазначає, що на відеозаписі з місця події зафіксовано, як позивачу пропонувалося отримати копію оскаржуваної постанови, проте він відмовився поставити підпис про отримання копії постанови, внаслідок чого відповідач зробив запис «відмова від отримання», у зв`язку з чим відповідачем було забезпечено можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП при розгляді справи.

На підставі викладеного, зазначає, що за таких обставин відсутні підстави для скасування постанови.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомленні своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд встановив, що 12 січня 2025 року командир взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку №1 УПП у м. Києві ДПП майор поліції Крадожон Д.М. виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3840229 на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 340 гр. (а.с. 20).

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3840229 від 12.01.2025 вбачається, що 12.01.2025 близько 09.12 год. за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», та здійснив рух в зоні дії даного знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3840229 від 12.01.2025, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 8.4в Правил дорожнього руху.

Пункт 8.4.в ПДР встановлює, що заборонні дорожні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Знак 3.21 «В`їзд заборонено» забороняє в`їзд усіх транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач посилається на безпідставність вимоги працівника поліції зупинити транспортний засіб, а також на відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач надав відзив на позовну заяву, до якого долучив в якості доказу відеофайл «Part 1», «Part 2» з відеозаписом подій, що відбулися 12.01.2025 року, а також фотознімки з місця події, на яких чітко відображено дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» а також горизонтальну розмітку, яка забороняє поворот ліворуч.

Дослідивши файл з відеозаписом, суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно не зупинився на вимогу поліцейського, а продовжував рух, окрім того порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено». Окрім того з дослідженого відеозапису вбачається, що на зауваження поліцейського про порушення вимог дорожнього знаку позивач зазначив, що не місцевий, а тому їздить як всі. Також зазначив, що поліцейські не надали доказів порушення ним Правил дорожнього руху, однак поліцейські запропонували позивачу пройти та подивитись на дорожній знак, на що позивач ніяк не відреагував. Зазначене підтверджує обставини, зазначені в постанові серії ЕНА № 3840229 від 12.01.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи факт порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п. 8.4 «В» ПДР України.

Крім того, аналізуючи матеріали адміністративного позову та відзиву на адміністративний позов, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 намагаючись уникнути відповідальності за порушення ПДР України, звертаючись до суду з позовом про скасування спірної постанови, у якості доказів долучив до позовної заяви фотознімки з місця події, які зроблені таким чином, щоб не було видно дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», оскільки з долучених до відзиву відповідача фотознімків вбачається, що на місці події встановлений заборонений знак 3.21«В`їзд заборонено», за порушення якого винесено постанову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що такі дії позивача свідчать про його намагання ввести суд в оману, з метою отримати на свою користь позитивне рішення суду.

Отже, відповідач при винесенні постанови відносно позивача діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим у їх задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, виходячи з положень ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 6-10, 77,122, 241-246, 255,257,263, 295, КАС України, ст. 293 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, командира взводу управління патрульної у м. Києві Департамент патрульної поліції Крадожон Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя - С.Л. Шаренко