Ухвала суду № 126989716, 29.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 квітня 2025 рокусправа № 380/8096/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК», в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400218/1 від 29.11.2024.

Згідно частин першої та другої статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Водночас, юридична особа, незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

При цьому, згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Так, як видно із позовної заяви вона підписана директором ТзОВ «Торгівельно-промислова компанія «НАК» Олександром Александровським.

В матеріалах позовної заяви відсутні докази про те, що особа, яка підписала позовну заяву, діє в порядку самопредставництва згідно статті 55 КАС України (зокрема витяг з ЄДР).

При цьому вказую, що право директора юридичної особи брати участь у справі, в тому числі підписання позовної заяви повинно підтверджуватись законом, статутом та/або положенням.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що цей закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ст.11 цього ж Закону, установчим документом товариства є статут, в якому поміж іншого зазначається органи управління, їх компетенція та порядок прийняття ними рішень.

На підставі положень ч.1-2 39 Закону України № 2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.

Пунктом 7 ст.38 Закону №2275-VIII встановлено, що для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Таким чином, на законодавчому рівні визначені повноваження директора, які дають йому право діяти від імені товариства без довіреності, і такі повноваження обмежуються лише звичайною щоденною діяльністю, тому права директора в частині звернення до суду можуть бути обмежені вищим органом товариства. Більш того, законодавець визначив, що управдіння здійснює виконавчий орган, який може бути одноосібним чи колегіальним.

Тому, при виконанні вимог ст.171 КАС України з`ясуванню підлягає не факт зайняття певною особою - директором керівного положення на підприємстві або у товаристві, а його право на участь у розгляді справи шляхом звернення до суду (підписання позовної заяви, договору, тощо) чи делегування такого права іншій особі, яке може бути обмежено засновниками та/чи учасниками товариства умовою погодження цих дій з вищим керівним органом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного доходжу висновку про те, що права директора на участь у розгляді судових справ шляхом підписання процесуальних документів не підтверджені належним чином, зокрема, не надано докази на підтвердження повноважень особи, директора товариства, а саме статут товариства, як єдиного установчого документу, в якому перелічено обсяг повноважень директора та/або витягу з ЄДР, як доказ, що особа, яка підписала позовну заяву, діє в порядку самопредставництва.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зважаючи на відсутність документів на підтвердження повноважень Олександром Александровським, яким підписано позовну заяву, здійснювати в суді представництво інтересів позивача (в порядку самопредставництва юридичної особи чи як представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Приймаючи вказане рішення, враховую правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладену в ухвалах від 20.02.2020 у справі № 160/2400/19, від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, від 09.10.2020 у справі № 820/5124/18, від 05.03.2021 у справі № 620/1262/20, від 16.02.2023 у справі № 420/25124/21, від 15.04.2024 у справі № 600/6799/23-а та інших, в яких суд касаційної інстанції повертав касаційні скарги заявників з підстав відсутності документів на підтвердження повноважень осіб, які їх підписали.

Акцентую увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва належним чином, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування та не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (зокрема з наданням належних доказів на підтвердження повноважень виконуючого обов`язки керівника підприємства).

За правилами, передбаченими частинами п`ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 169, 171, 248, 256, 295 КАС України

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

СуддяКрутько Олена Василівна