Ухвала суду № 126989635, 28.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку на залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2025 рокусправа № 380/5629/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач), в якому просить:

- «визнати протиправним та скасувати рішення 20304002768 від 19.09.2024р. ГУ ПФУ в Львівській області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії;

- зобов?язати ГУ ПФУ в Львівській області перевести ОСОБА_1 з 13.09.2024р. з пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за вислугу років за ШВП 221, як бортового оператора, який виконував в польотах спеціальні роботи, перерахувати з 13. 09.2024р. пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та до п.7 «Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого ПКМУ від 21.07.1992р. №418 (в редакції ПКМУ від 09.08.2005р. №713) у розмірі 70% від заробітку та здійснити виплати різниці між перерахованими сумами пенсії за вислугу років та фактично виплаченими сумами пенсії за віком».

Ухвалою суду від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано протягом 10-ти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.

На виконання вимог ухвали від 25.03.2025 позивача подав до суду 23.04.2025 заяву, до якої долучив примірник позовної заяви та заяву про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.

У заяві про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення позивач вказав, що предмет спору у цій справі захист соціальних правому, тому відповідно до присів пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», є підставою для відстрочення сплати судового збору. Вказав, що перебуває вкрай скрутному становищі, оскільки має статус внутрішньо переміщеної особи, щомісячно йому з дружиною нараховуються суми комунальних платежів, які вони сплатити не можуть, а дружина має хронічні хвороби. Також, зауважив, що позивачем понесені витрати на поштове відправлення та копіювання позовної заяви.

Щодо таких покликань позивача суддя зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2).

З аналізу статті 8 Закону №3674-VI суддя висновує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Аналіз зазначеної норми дає підстави виснувати, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Водночас саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2019 у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону №3674-VI є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Отже, з викладеного слід виснувати, що саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).

Положення Закону №3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Суддя звертає увагу позивача, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також, подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Викладену узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 18.03.2021 у справі №824/1571/19-а, у постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23.

Слід зауважити, що особа, яка заявляє клопотання, про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

До заяви про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення позивач долучив: довідку про доходи №901 від 13.01.2025 за 2024 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за І-ІV квартал 2024 року, копії рахунків за комунальні послуги, копії довідок про періодичне стаціонарне лікування дружини.

При цьому, згідно з довідки про доходи №901 від 13.01.2025 за період з 01.01.2024-31.12.2024 сума отриманої позивачем пенсії складає 35015,00 грн. Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за І-ІV квартал 2024 року сума доходу позивача складає 41444,35 грн. Тобто, сукупний дохід позивач за 2024 рік склав 76459,35 грн.

Сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову до суду, складає 1211,20 грн та не перевищує 5 відсотків (3822,97 грн.) від річного сукупного доходу позивача.

Отже, з огляду на викладене суддя висновує, що позивач не надав до суду всіх доказів, щодо наявності у нього пільг із сплати судового збору, встановлених статтею 5, та підстав для відстрочення або розстрочення сплату судового збору, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Тому, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, а також завдання адміністративного судочинства, встановлені частиною 1 статті 2 КАС України, суддя вважає за доцільне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Також, суддя зауважує про необхідність додержання приписів частини 5 статті 44 КАС України.

Керуючись статтями 121 ,160, 161, 169, 241-243, 248, 293 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали у строк, що не перевищує п`ять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кравців Олег Романович