Рішення № 126986862, 30.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2025 року м. Ужгород№ 640/4554/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЛІО С" до Київської митниці Держмитслужби , Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЛІО С" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київська митниця Держмитслужби, яким просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. про коригування митної вартості товарів

2. Покласти судові витрати на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 лютого 2021 року ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С» здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - хомути для шлангів, частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, муфти та інше. Позивачем оформлено та подано до Київської митниці ДФС митну декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 р., в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст.58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).

Також на підтвердження митної вартості товару митному органу Позивачем надані документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р., яке обґрунтоване наступним: декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість, отже не можливе застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною зовнішньо - економічного контракту. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не дав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Розмір суми коригування митної вартості (вартість позову) згідно відповідному рішенню про коригування митної вартості товарів № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. складає 43074,63 грн. ( сорок три тисячі та сімдесят чотири гривні та 63 копійки) (детально 6096,91 грн. мито та 36977,72 грн. ПДВ).

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

12 квітня 2021 року від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки декларантом для підтвердження митної вартості не надано всі документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності. З метою підтвердження числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог ч. 2 та ч. З ст. 53, ст. 57 МКУ та витребувано додаткові документи . Однак у строк, встановлений ч. 3 ст. 53, п.2 ч.2 ст. 255 МК України, декларантом не надано всі запитувані додаткові документи, а надані додатково, не усувають виявлених розбіжностей. Належні документи про зазначені пунктами 5-7 ч. 10 ст. 58 МКУ складові митної вартості декларантом не надано. Надані заявка та довідка про транспортні витрати не є документами, що підтверджують транспортні витрати, оскільки не с первинними документами у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, надані позивачем документи для підтвердження цієї складової митної вартості не є повними та не підтверджують фактичне понесення вказаних витрат у заявленій сумі і не дають можливості перевірити достовірність декларування транспортних витрат. Отже, на переконання відповідача, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято уповноваженим органом з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

25 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що митний орган проігнорував вказані приписи закону та застосував останній резервний метод, минаючи інші передбачені законом методи встановлення митної вартості, у рішенні, взагалі не зазначено використання інших другорядних методів. Крім того, Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості лише вказавши номера ВМД , на базі яких Відповідач робив коригування а саме : На момент розмитнення Відповідач не надавав зміст ВМД на які посилався . Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Також наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку, що збігається з позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 27 листопада 2018 року (справа № 826/12037/17) адміністративне провадження МК/9901/54273/18.

02 червня 2025 року від Київської митниці Держмитслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що посилання позивача на митні оформлення товарів ТОВ «Ріо-Верде» впродовж 2018 року є хибним та не відповідає вимогам чинного митного законодавства, оскільки митниця під час коригування митної вартості товарів має аналізувати митні оформлення товарів, максимально наближені в часі до часу митного оформлення товарів, по яким здійснюються контрольно-перевірочні заходи. Таким чином, усі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" 2825-IX від 13 грудня 2022 року ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, який з дня набрання чинності цим Законом (з 15.12.22 року) припинив здійснювати правосуддя.

05 березня 2025 року дана справа надійшла до Закарпатського окружного адмінсуду.

Ухвалою Закарпатського окружного адмінсуду від 10 березня 2025 року прийнято дану справу до свого провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

12 березня 2025 року від Київської митниці Держмитслужби до Закарпатського окружного адмінсуду надійшло клопотання, в якому не погоджуючись з позовними вимогами митниця надала відзив на адміністративний позов за № 7.8-10-01/2042 від 08.04.2021 та заперечення на відповідь на відзив № 7.8- 10-01/2853 від 27.05.2021 (міститься в матеріалах справи, в паперовому вигляді разом із копіями документів митного оформлення) в яких було надано позицію митного органу щодо правових підстав та фактичних обставин прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до наданих документів, що містяться в матеріалах справи, усі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Також просила Замінити відповідача по справі Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

Ухвалою Закарпатського окружного адмінсуду від 17 березня 2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача : Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А), яку зобов`язано відповідачів надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали: всі матеріали на підставі яких прийняте оскаржуване рішення.

26 березня 2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі відповідно до яких зазначено, що період 2020 2023 ТОВ «Компанія ЛІО С» було оскаржено 63 повідомлення про коригування митної вартості . В ОАСК та КОАС було розглянуто 25 справ із 63 . Виключаючи справи 640/12710/20 та 640/12679/20 по всім іншим справам суди першої інстанції прийняли рішення на користь позивача. Відповідач по всім справам , що програв подавав апеляції , але апеляційні суди залишили рішення судів першої інстанції без змін. По справам 640/12710/20 та 640/12679/20 Позивач подав апеляційні скарги і апеляційні суди скасували рішення судів першої інстанції та прийняли відповідні рішення на користь Позивача. Таким чином усі Позови (25 справ) «ТОВ Компанія ЛІО С» до митниці, які вже були розглянуті задоволені судами на 100%.

Крім того зазначено, що крім номерів «індикативних» ВМД митниця не має інших доказів, які могли б бути підставою для коригування митною вартості у конкретному випадку. На підставі наведеного просить Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021 р. про коригування митної вартості товарів та покласти судові витрати на відповідача.

Обставини встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.11.2019 між позивачем і компанією BRADAS Sp z о. о. Splka komandytowa, Poland (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 019PL щодо поставки товару (хомутів для шлангів, частин поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садових та промислових шлангів, фітингів, садових інструментів, муфт тощо) на митну територію України на умовах Інкотермс FCA.

12 лютого 2021 року ТОВ "Компанія Ліо С" з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту товару оформлено та подано до Київської митниці ДФС митну декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 р., в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем було надано наступні документи: КОНТРАКТ № 019PL від « 01» листопада 2019р . між ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о.о. Spotka komandytowa, Poland , доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020, доповнення 3 від 14.05.2020 , доповнення 4 від 03.06.2020, доповнення 5 від 03.07.2020, доповнення 6 від 26.11.2020, інвойс EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р ; переклад інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р. ; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р. ; експортна митна декларація Республіки Польща № 21PL331020E0112554 від 10-02-2021р. ; сертифікат походження № PI.MKAL 0358964 від 10-02-2021р .; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0404041 від 10-02-2021р. ; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 03 від 03.02.2021 р. ; довідка про транспортні витрати від 08.02.2021 на заявку № 023 від 03.02.2021 р. рахунок на сплату транспортування вантажу М 22 від 08-02-2021 на суму 43000 грн.; CMRA М 760971 (міжнародна транспортна декларація) від 09-02-21

За результатами розгляду поданих позивачем документів Київською міською митницею ДФС прийнято рішення № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. про коригування митної вартості товарів за другорядним методом 2 ґ - резервного методу.

Підставами для коригування митної вартості товару у вказаному рішенні зазначено:

1)Прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки.

2)Відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця загрузки, на навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження.

3)Не надана рахунок-проформа згідно з п. 8.2 Контракту № 019PL.

4)До митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування.

5) Заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.

Як убачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч3 ст. 53, п2 ч.2 ст. 255 МК України, декларантом не надано всі запитувані додаткові документи, а надані додатково, не усувають виявлених розбіжностей. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ шляхом електронного зв`язку. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації:

товар №1 митна декларація від 01.09.2020 № UA807170/2020/442233 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.71 USD/кг.);

товар №3 митна декларація від 15.07.2020 № UA500080/2020/13043 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.17 USD/кг).

товар №14 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.87 USD/кг).

товар №19 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 4,97 USD/кг).

товар №20 митна декларація від 31.07.2020 № UA100300/2020/415029 (вартість товару згідно джерела інформації - 5.59 USD/кг).

товар №22 митна декларація від 13.10.2020 № UA100300/2020/421115 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.97 USD/кг).

Натомість декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 р. було скасовано та заповнено нову митну декларацію (після коригування ) № UA100300/2021/003426 від 12.02.2021 р.

Розмір суми коригування митної вартості (вартість позову) згідно відповідного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. складає 43074,63 грн. ( сорок три тисячі та сімдесят чотири гривні та 63 копійки) (детально 6096,91 грн. мито та 36977,72 грн. ПДВ).

Мотиви та норми права застосовані судом

( станом на час виникнення спірних правовідносин)

Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Згідно з частинами 1 - 2 ст. 57 МК Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 - 3 ст. 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Відповідно до положень ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 5, 6 ст.53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

При цьому відповідно до частини 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

За приписами ч.1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст. 63 МК України; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно пунктів 2, 4 частини 2 ст. 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,

-наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

-обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України надано повний пакет документів відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України.

У той же час, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та з доданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Зокрема, митним органом оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що:

1) прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки;

2) відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та розвантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/розвантаження;

3)Не надана рахунок-проформа згідно з п. 8.2 Контракту № 019PL.

4) До митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування.

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 контракту на кожну окрему поставку товару в специфікаціях будуть зазначені кількість, розважування товару. Ціна, сортність та кількість товару на кожну поставку зазначається в специфікаціях до даного контракту. В загальному випадку такою специфікацією є рахунок-фактура на партію товару.

Позивачем при митному оформленні товарів надано відповідачу рахунок-фактуру на партію товару - інвойс EX/HU/11/2023 від 19.01.2023, тобто Товариством надано відомості щодо ціни товару у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту, тоді як відповідачем не наведеного жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості імпортованого товару.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

До контролюючого органу в якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості подаються прейскуранти (прайс-листи) саме від виробника товару, який оцінюється. У першу чергу, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Тобто, ТОВ «Компанія Ліо С» надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту. Разом із цим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості. Отже, наведені доводи, як підстави для коригування митної вартості, на думку суду, є безпідставними.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки.

За умовами контракту поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс FCA та передбачає здійснення завантаження товару за рахунок продавця (пункт 5 Контракту).

Згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця.

А тому, така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на навантаження/вивантаження у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.

Відповідно, твердження відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено (не включено) таку складову митної вартості як витрати на навантаження/завантаження, є безпідставним.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до пункту 8.2 контракту продавець надсилає після відвантаження товару рахунок- проформу, який не надано до митного оформлення, то вказані доводи не можуть бути взяті до уваги як підстави коригування митної вартості, оскільки рахунок-проформа це є інвойс EX/HU/32/2020 від 08-02-2021. Як було вказано в Позовної заяві інвойс EX/HU/32/2020 від 08-02-2020 було надано до митного оформлення. Термін Рахунок-проформа у даному випадку є синонімом терміну інвойс.

Також окремий обов`язковий документ як то рахунок-проформа відсутній у списку документів, що підтверджує митну вартість згідно п.2 ст.53 МКУ

Щодо посилання відповідача на те, до митного оформлення не надано документи підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування, суд зазначає, що В доповненні 6 від 26-1-2020 зазначено наступне : Сторони домовились про наступне : Внести зміни до пункту 5 чинного контракту та визначити умови поставки для інвойсу EX/HU/260/2020 від 26-листопада-2020 року як ФОБ (Олесно, Польща). Ця зміна стосується тільки вказаного інвойсу . В подальшому умови поставки будуть визначатися згідно даного контракту або додатковим доповненням .

В міжнародному визначенню умов поставки FOB вказується наступне, FOB( (free on board): товар доставляється на транспортний засіб покупця, перевалку та завантаження оплачує продавець. В визначенні умов поставки FOB не вказується про необхідність страхування вантажу на відміну від інших умов поставки як СІР або CFR. По даному перевезенню страхування вантажу не проводилось. Відповідно документів про вартість страхування вантажу не надавалось , тому що страхування не проводилось.

Щодо того, що заявлені за митною декларацією товари торговельної марки «BRADAS», але не надані документи, що містять відомості про наявність чи відсутність ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою, то суд зазначає, що вказані платежі не включено до митної вартості, а тому посилання Київської митниці Держмитслужби на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості, є незаконними та необґрунтованими.

Слід також зазначити, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом із тим, суд зауважує, що при вирішенні спору по суті не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). Разом із тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Тобто, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував позивач.

Крім того, спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення відповідача № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведені підстави коригування митної вартості товару за резервним методом, в зв`язку із чим неправомірно та безпідставно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, відмовлено у митному оформленні товару та прийнято оскаржуване рішення, то суд вбачає підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЛІО С" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 1, ЄДРПОУ 40062633 ) до Київської митниці Держмитслужби ( 03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 1 , ЄДРПОУ 40062633), Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЛІО С" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 1, ЄДРПОУ 40062633 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова