Рішення № 126986827, 29.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/1265/25

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - третя особа), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28 січня 2025 року про відмову у зарахуванні мені - ОСОБА_1 до вислуги років при призначенні пенсії як поліцейському час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду старшого психолога групи по роботі з особовим складом Свалявського районного відділу УМВС України в Закарпатській області в межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати мені - ОСОБА_1 до вислуги років при призначенні пенсії як поліцейському час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.08.1994 по 30.06.1999 до призначення на посаду старшого психолога групи по роботі з особовим складом Свалявського районного відділу УМВС України в Закарпатській області в межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на мою користь судові витрати у розмірі 1211 грн. 20 коп.

4. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2024 звернулася до ПФУ із проханням переглянути неналежно нарахований розмір пенсії. Листом Головного управлення ПФУ в Закарпатській області від 28.01.2025 № 329-3/1-02/8-0700/25 повідомлено позивачу, що на підставі поданих документів Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 12848-24 від 12.11.2024 року для призначення пенсії до вислуги років зарахований період навчання в Національній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби у відповідності до статті 17 Закону № 2262.

Згідно розрахунку вислуги років початок служби 17.05.1999 року. Згідно довідки про присвоєння звання молодшого лейтенанта міліції, офіцерське спецзвання присвоєно 03.06.1999 року. Інформація щодо проходження військової кафедри під час навчання відсутня.

Враховуючи наведене, пенсію за вислугу років призначено без урахування періоду навчання (за 25 років вислуги).

Рішення відповідача про відмову зарахувати до вислуги років при призначенні пенсії час навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в межах п`ять років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби вважає неправомірним, таким, що не відповідає законодавству і грубо порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

03 березня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19 березня 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив, в якому представник зазначає, що На підставі поданих документів Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №12848-2024 від 12.11.2024 року для призначення пенсії ОСОБА_1 (подання про призначення пенсії та розрахунку вислуги років) до вислуги років для призначення пенсії (27 років 06 місяців) зарахований період навчання в Національній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (2 роки 04 міс) у відповідності до статті 17 Закону №2262.

Згідно розрахунку вислуги років початок служби 17.05.1999 року. Згідно Довідки про присвоєння звання молодшого лейтенанту міліції, доданої до подання про призначення пенсії, офіцерське спецзвання позивачці присвоєно 03.06.1999 року. Інформація щодо проходження військової кафедри під час навчання відсутня.

Враховуючи вищевикладене, пенсію за вислугу років позивачці призначено з 21.08.2024 року без урахування періоду навчання (за 25 років вислуги).

Звертаємо увагу суду, що умовою зарахування до вислуги років часу навчання в цивільних закладах вищої освіти в межах п`яти років з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення навчання до вступу на службу або призначення на відповідну посаду.

Згідно Трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 17.05.1999 року позивачка прийнята на службу в органи внутрішніх справ, а 20.08.2024 року звільнена з органів внутрішніх справ. Ніяких інших записів трудова книжка позивачки не містить.

Отже, офіцерське (спеціальне) звання «молодший лейтенант міліції» позивачка отримала вже під час служби в органах внутрішніх справ (наказ УМВС від 03.06.1999 № 168 о/с).

Оскільки позивачці присвоєно офіцерське (спеціальне) звання під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, а не після закінчення цивільного вищого навчального закладу до вступу на службу до органів внутрішніх справ, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення їй пенсії за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка закінчила Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста з 30.06.1999, що підтверджується копією диплома спеціаліста НОМЕР_2 виданий 30.06.1999.(а.с.12).

Наказом УМВС України в Закарпатській області від 24.05.1999 № 147 о/с позивача призначено на посаду слідчого слідчого відділення Ужгородського міського відділу УМВС України в Закарпатській області з 17.05.1999 та наказом УМВС України в Закарпатській області від 03.06.1999 №164 о/с позивачці присвоєно звання «молодший лейтенант міліції», що відомостями наведеними у довідці Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 11.02.2025 (а.с. 23-26).

Відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, 06.11.2015 позивач перейшла у встановленому порядку на службу до Національної поліції України та відповідно до наказу ГУНП №1о/с від 07.11.2015 призначена на посаду старшого слідчого відділення Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області з 07.11.2015.

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 20.08.2024 №172 о/с звільнена зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до зазначеного наказу, стаж служби в поліції на день звільнення складає 25 років 00 місяців 24 дні, вислуга років у календарному обчисленні складає 27 років 06 місяців 06 днів, вислуга років у календарному обчисленні для призначення пенсії складає 27 років 06 місяців 06 днів (а.с.17).

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області при розрахунку вислуги років для призначення пенсії позивачу не зараховано час навчання в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого.

Позивач вважає, що не зарахування відповідачем до вислуги років в поліції для призначення пенсії час навчання в Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого суттєво впливає на розмір пенсії та порушує права позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку ( частина друга стаття 2 КАС України).

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Пунктом 20 Положення № 114 передбачено, що час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 лютого 2003 року у справі № 4-рп/2003, зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з органів внутрішніх справ регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового складу, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми здобуття освіти) у закладах освіти (крім навчання у закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, військових навчальних закладах та навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом міститься і в пункті 2 Порядку № 393.

Стосовно зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, часу їхнього навчання відповідно до статті 17 цього Закону, то Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-411а14 з цього приводу зазначив, що у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення, додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

На підставі аналізу наведених норм права та, враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, суд при розгляді цієї справи дійшов висновку, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Як вже встановив суд, позивачу присвоєно звання «молодший лейтенант міліції» під час проходження служби в органах внутрішніх справ (наказ УМВС України в Закарпатській області від 03.06.1999 №164 о/с).

Інші докази, які б підтверджували, що позивачу до проходження служби в органах внутрішніх справ присвоювалось офіцерське звання, відсутні.

Враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам факт того, що позивач до вступу на службу в органи внутрішніх справ навчалася у вищому навчальному закладі не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років, яка дає право на включення до стажу служби в поліції час навчання у Національній академії України імені Ярослава Мудрого.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що період навчання позивачки в Національній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство» не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки за цей період позивачу не було присвоєно офіцерського звання, а відтак відсутні підстави для зарахування періоду такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону № 2262-ХІІ та пункту 2 Порядку № 393.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 27.06.2018 по справі № 817/1296/16, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується у спірних правовідносинах.

Отже, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача, викладені у позові, відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору