Рішення № 126986804, 29.04.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1761/25

Справа №754/17029/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10004444423 від 16.09.2021 у розмірі 32093,25 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №10004444423 від 16.09.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» та 16.09.2021 відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 7500,00 грн.

05.09.2022 згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 10004444423 від 16.09.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») становить 32093,25 грн, із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 7500,00 грн;

- заборгованість за відсотками становить 24593,25 грн;

- заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн;

- заборгованість за пенею становить 0,00 грн.

Повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи

Учасники справи до суду не з`явилися.

Представники сторін повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток до їх електронних кабінетів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено спеціальні умови № 10004444423 до договору кредитної лінії №106696 від 05.09.2021, якими встановлено, що кредитодавець надає позичальникові кредит на таких умовах: сума кредиту - 7500 гривень; первинний строк кредиту - 30 календарних днів; процентна ставка - 1.71 відсотків в день; базова процентна ставка - 2.71 відсотків в день.

Згідно з п. 2.3 спеціальних умов у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений Спеціальними умовами (за умови відсутності чинних Угод про продовження) або Угодами про продовження (у разі укладання), особливі умови, встановлені для Позичальника Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування Кредитом (у разі наявності Угоди про продовження - за період останньої Угоди про продовження) підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої цим Договором, а можливість отримання знижки забезпечена для Позичальника лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.4 спеціальних умов у випадку надання Кредиту не в день укладення Спеціальних умов, загальний строк надання Кредиту автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Спеціальних умов по відношенню до дати надання Кредиту, та становить 30 календарних днів користування Кредитом, починаючи з дати отримання Кредиту Позичальником.

Перерахування відповідачу коштів в сумі 7500,00 грн (ІД транзакції 016342218089, картка НОМЕР_1 , дата транзакції 16.09.2021) за вказаним договором підтверджується витягом з додатку до листа за вих. № KHO-/55 від 02.08.2024, а також листом АТ «ПУМБ» від 13.03.2025, наданим на виконання вимог ухвали суду.

Згідно з розрахунком, складеним ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС», заборгованість ОСОБА_1 становить 32093,25 грн.

05.09.2022 між ТОВ ««Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 10004444423.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу від 05.09.2022 ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 32093,25 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за тілом, 24593,25 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Норми права та мотиви суду

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32093,25 грн, з яких:

- 7500,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 24593,25 грн заборгованість за відсотками;

- 0,00 грн заборгованість за комісією.

Оскільки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7500,00 грн відповідачем не погашена, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7500,00 грн.

Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що:

- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91);

- на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);

- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106);

- на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18) (пункт 107).

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).

Судом встановлено, що строк користування кредитними коштами становить 30 днів з 16.09.2021. Тому, нараховані відсотки позивачем за межами строку користування кредиту не підлягають стягненню з відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки згідно з базовою процентною ставкою за користування кредитом протягом 30 днів з 16.09.2021 у розмірі 6097,50 грн (7500,00*2,71/100*30).

У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором у розмірі 7500,00 грн, відсотків за користування кредитом у розмірі 6097,50 грн, а всього на суму 13 597,50 грн.

Щодо судових витрат

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01.04.2024, укладений між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду від 16.09.2024, детальний опис робіт, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 16.09.2024, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В акті про підтвердження факту надання правничої допомоги від 16.09.2024 вказано такий перелік робіт, послуг:

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 2250,00 грн;

- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 3000,00 грн;

- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 750,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що лише частина із вказаних в акті послуг підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Так, мають бути відшкодовані пропорційно до задоволених позовних вимог витрати, що пов`язані зі складанням позовної заяви, що становлять 2542,12 грн ( 13597,50 * 6000,00 / 32093,25).

Водночас, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та формування додатків до позовної заяви охоплюється складанням позовної заяви, в якій і відображаються всі ці аспекти.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2542,12 грн та судовий збір в розмірі 1026,34 грн (13597,50 * 2422,40 / 32093,25).

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 13597,50 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2542,12 грн та судовий збір у розмірі 1026,34 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 15 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2025.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак