Рішення № 126986759, 30.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1999/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лешанич Леся Іванівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 , яким просить суд:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

2. Визнати незаконним та скасувати наказ про призов по мобілізації ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2024 року його доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 і вже 04.11.2024 року привезли до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його безпідставно тримали протягом 5 днів у неволі, а потім взяли на військовий облік та визнали військовозобов`язаним. В подальшому, 09.11.2024 року позивача направили до військової частини НОМЕР_3 , але військова частина НОМЕР_3 його не прийняла на військову службу, після чого він поїхав додому, адже думав, що всі ці незаконні дії відносно нього якась помилка. Однак, як зазначає позивач, 04 березня 2025 року йому стало відомо, що 09.11.2024 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.

Позивач переконаний, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 є незаконними та протиправними оскільки, відповідно до висновку ВЛК №32 від 15.02.2023 року, він був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку та у зв`язку з цим, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також, даною ухвалою було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_4 та військової частини НОМЕР_3 , письмові докази.

Представник відповідача 1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо позивача було уточнено військово-облікові дані, визначено ступень придатності до військової служби та у відповідності до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» та за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.11.2024р. №995, було призвано під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України і направлено для проходження військової служби до військової частини у складі команди НОМЕР_3 .

Додатково зазначає, що позивач не повідомляв посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 про наявність у нього права на відстрочку від мобілізації в особливий період чи інформації про його бронювання в установленому порядку. Отже, вважає, що позивачем заявлено безпідставний позов, а відповідач 1, діяв виключно у правовому полі, визначеному Конституцією та Законами України, відповідно до покладених на нього завдань та наданих повноважень згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 №154.

У зв`язку з вищенаведеним, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії, - в частині вимог до військової частини НОМЕР_3 , оскільки ОСОБА_1 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 не зараховувався, військову службу у військовій частині НОМЕР_3 не проходив.

13 січня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти відзиву відповідача 1 та відповідача 2 на позовну заяву та зазначає, що позиція відповідачів говорить про недосконале трактування ним норм права та тягне за собою порушення прав позивача. Просить задоволити позовну заяву у повному обсязі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов залишено без руху в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та визнання незаконним та скасування наказу про призов по мобілізації ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та визнання незаконним та скасування наказу про призов по мобілізації ОСОБА_1 від 07.11.2024 року №995.

Також, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року було продовжити розгляд справи №260/1999/25 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 та зобов`язання військової частини НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 , є громадянином України та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки №1611 від 02.03.2023 року, яка видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , відповідно до висновку ВЛК №32 від 15.02.2023 року, була визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В подальшому, відповідно до довідки ВЛК №3/3875 вих. №26098 від 06.11.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдата запасу ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби.

Відповідно до витягу з наказу про призов №995 від 07.11.2024 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації», а також відповідно до «поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 і відправлені у складі команди № НОМЕР_3 » від 07.11.2024 року №26223, солдата ОСОБА_3 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов`язаних, які призвані і направлені в складі команди НОМЕР_3 .

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, у зв`язку з чим, звернувся д даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону

Пунктом 20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно п.1 Порядку №560 цей Порядок визначає, серед іншого, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно п.6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

- оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

- прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280 (далі Інструкція №280), накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.

Згідно пункту 2 розділу Х Інструкції №280, наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу: направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Пунктом 11 розділу Х Інструкції №280 передбачено, що витяги з наказів по особовому складу номенклатури посад нижчих посадових осіб надсилаються до підпорядкованих служб персоналу (на ступінь нижче) і безпосередньо військовим частинам (з`єднанням, органам військового управління, військовим начальним закладам), з яких вибувають військовослужбовці, та які комплектуються.

Відповідно до пункту 19 розділу Х Інструкції №280, в умовах особливого періоду, після закінчення заходів відмобілізування та призначення військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, до набрання чинності відповідним указом Президента України про оголошення демобілізації або до настання строків звільнення з військової служби, визначених наступним указом Президента України про звільнення з військової служби осіб, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, встановлення, зміна або припинення правових відносин офіцерам, особам рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюються наказами по особовому складу в установленому пунктами 1-5 цього розділу порядку.

Відповідно до приписів п.14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280 зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Згідно пункту 15 розділу ІІ Інструкції №280, виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: військовослужбовців, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин (у тому числі на посади національного контингенту, як національного персоналу, що не входить до складу національного контингенту, до багатонаціональних органів військового управління, до дипломатичних представництв України, а також направлених на навчання (для підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) за кордоном та в інших цілях передбачених законами строком понад один рік), зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування),- з дня вибуття.

Згідно з п.17 Інструкції №280 забороняється зараховувати до списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині осіб, які прибули без документів.

Отже, як встановлено судом, у відповідності до п.14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового здійснюється наказом наказом командира військової частини по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Як зазначає представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 не зараховувався, військову службу у військовій частині НОМЕР_3 не проходив.

У матеріалах справи також, відсутні які-небудь докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 зараховувався до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , та проходить там службу у даний час.

Суд зазначає, що право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 та зобов`язання військової частини НОМЕР_3 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич