Рішення № 126985715, 30.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Справа № 160/6616/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6616/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

28.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057250005889 від 30.09.2024 року про відмову у призначенні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах як тракториста машиніста;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.1987 року по 17.11.1987 року, з 08.02.1990 року по 11.12.1997 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період навчання згідно диплому НОМЕР_1 з 01 вересня 1984 року но 29 червня 1987 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії на підставі поданих документів та з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 05.03.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 05.03.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- пенсійної справи позивача;

- заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах;

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057250005889 від 30.09.2024 року про відмову у призначенні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах як тракториста машиніста;

- відомості щодо зарахування/незарахування до пільгового періоду спірний період роботи позивача, зокрема з 01.07.1987 року по 17.11.1987 року, з 08.02.1990 року по 11.12.1997 року;

- відомості щодо зарахування/незарахування до страхового/пільгового періоду, період навчання позивача згідно диплому НОМЕР_1 з 01 вересня 1984 року но 29 червня 1987 року;

- листи/відмови (рішення)Пенсійного органу на звернення позивача;

- всі наявні докази щодо суті спору.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 30.04.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Ухвалою суду від 05.03.2025 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ухвалою суду від 05.03.2025 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/6616/25.

Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.09.2024 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України, за місцем свого проживання, із заявою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням зазначеного Порядку, визначено орган, що розглядатиме заяву Позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатами розгляду заяви Позивача, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 30.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Згідно цього рішення, Пенсійний орган зазначає про те, що вік заявника: 55 років 4 місяці.

Необхідний пільговий стаж становить: 20 років.

Пільговий стаж заявника становить: 09 років 11 місяців 11 днів

Необхідний страховий стаж становить: 30 років.

Страховий стаж заявника становить: 35 років 03 місяці 05 днів Коментар:Відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віко: на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспа: радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років із наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

за наданими документами до загального стажу незараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_1 , оскільки в україномовному та російськомовному варіантах документа вказано різкі роки вступу до навчального закладу.

До пільгового стажу незараховано періоди роботи з 01.07.1987 по 17.11.1987, з 08.02.1990 11.12.1997, оскільки рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 29.08.2024 р. №7/31 відмовлено в підтвердженні даних періодів роботи пільгових умовах.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії позивачеві згідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Заявник працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Так, згідно рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 29.08.2024 року за №7/31 встановлено, що відповідачем було розглянула заяву та документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про підтвердження пільгового стажу роботи відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) за періоди роботи з 01.07.1987 по 17.11.1987, з 08,02.1990 по 11.12.1997 в якості тракториста-машиніста в КСП «Україна» (колгосп «Советская Украина»).

До заяви додані документи:

копія трудової книжки;

архівні довідки про відпрацьовані трудодні від 21.08.2023 № 66-137, № 66-138, № 66-139;

витяг з підсистеми «Відомості з реєстру страхувальників» по КСП «Україна» (код ЄДРПОУ 00694770).

Посада тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду Комісією заяви та документів наявні підстави для прийняття рішення, а саме:

- відмовити ОСОБА_1 у підтверджені періодів роботи на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в якості тракториста-машиніста з 01.07.1987 по 17.11.1987, з 08.02.1990 по 11.12.1997 в КСП «Україна» (код ЄДРПОУ 00695546) у зв`язку з відсутністю витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даних про нарахування заробітної плати та невірним зазначенням назви підприємства в архівних довідках.

Не погодившись з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої 3статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до пункту 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеногозаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом 3 частини 2статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

У силу приписів пункту 2Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеногозаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом "Про пенсійне забезпечення".

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормамистатті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «в»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи,безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Ця норма кореспондується з пунктом 3 частини 2статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно частини 1 статті 56 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченнядо стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно відвикористовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.

За приписамистатті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженийпостановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1(далі - Порядок № 18-1).

Відповідно до пункту 3 цього Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

За пунктом 6 Порядку основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку).

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи (пункт 11 Порядку №18-1).

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 15 Порядку № 18-1).

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.92 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Суд також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи «Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Положення) та підлягають застосуванню на підставіпостанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року N 1545-XII, як такі, що не суперечатьКонституціїта законом України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).

Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки, зокрема і трудової книжки колгоспника може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно матеріалів справи Пенсійним органом не було зараховано до пільгового стажу відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, період роботи позивача в якості тракториста-машиніста з 01.07.1987 по 17.11.1987, з 08.02.1990 по 11.12.1997 в КСП «Україна» (код ЄДРПОУ 00695546) у зв`язку з відсутністю витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даних про нарахування заробітної плати та невірним зазначенням назви підприємства в архівних довідках.

Так, слід вказати про те, що позивачем було надано архівну довідку Селидівської міської ради від 21.08.2023 року № 66-137 на№ 65-59 від 16.08.2023 року, в якій зазначено, що позивач працював в КСП «Советская Украина», і визначена кількість відпрацьованих трудоднів за 1987 рік.

Зокрема архівною довідкою Селидівської міської ради від 20.02.2020 року № 66-39 на № 65-28 від 10.02.2020 року підтверджено, що позивач працював в КСП «Советская Украина» з 1987 року, 1990 року по 1997 рік з визначеною кількістю відпрацьованих трудоднів за вказаний період.

Архівною довідкою Селидівської міської ради від 21.08.2023 року №66-138 на № 65-59 від 21.08.2023 року визначена кількість відпрацьованих трудоднів в КСП «Советская Украина» за 1990-1994 роки.

Архівною довідкою Селидівської міської ради від 21.08.2023 року №66-139 на № 65-59 від 21.08.2023 року визначена кількість відпрацьованих трудоднів в КСП «Советская Украина» за 1995-1997 роки.

Дані періоди роботи в КСП «Советская Украйна», що в подальшому було перереєстровано на КСП «Україна» підтверджені записами у трудовій книжці позивача на стр. 6- 7,8-9 трудової книжки НОМЕР_3 .

На стр. 2-3 трудової книжки позивача НОМЕР_3 у графі «Членство у колхозі» за записом № 2 від 03.09.1993 року визначено, що «колхоз «Советская Украйна» нереєстрований у колективне сільськогосподарське підприємство» «Україна» згідно розпорядження № 208 від 03.09.1993 року.

Отже, для підтвердження роботи у вказаний період позивачем надані були архівні довідки і відповідно до даних, які вони містять, підтверджено, що позивач дійсно працював в колгоспі «Советская Украина», при цьому, дані вказаних довідок не суперечать записам трудової книжки та підтверджують факт праці в спірні періоди на зазначеному підприємстві.

Отже, судом встановлено, що спірні періоди роботи позивача, зазначені у наданих довідках, узгоджуються із записами у трудовій книжці колгоспника в якості тракториста.

Отже, доводи Пенсійного органу про неможливість зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу є неналежними.

Як встановлено з матеріалів справи, в трудовій книжці позивача міститься інформація, що позивач у спірні періоди позивач працював трактористом-машиніста на підприємствах сільського господарства.

Згідно з частиною 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2022 року у справі №682/51/17 дійшов таких висновків: " … судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста-машиніста на підприємствах сільського господарства, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії […]".

Тому, за наявності періодів роботи на посаді тракториста на підприємствах сільського господарства, виникає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що не впорядкованість трудової документації, відсутність інших відомостей не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи позивача з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудових книжок та бухгалтерських документів на підприємстві, їх зберігання, а тому це не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.

Крім того Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. В свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.Також Верховний суд України у постанові по справі № 754/14898/15-а зазначив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що певні недоліки стосовно заповнення трудової документації щодо безпосередньої зайнятості позивача на посаді тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції не можуть бути підставою для не врахування відповідних періодів роботи при проведенні обрахунку стажу для призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах (аналогічна правова позиція зазначена у пункті 29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі N 490/12392/16-а).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботипозивача на посаді тракториста-машиніста з 01.07.1987 року по 17.11.1987 року, з 08.02.1990 року по 11.12.1997 року підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід врахувати до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача, періоду навчання, суд вважає за необхідне вказати про таке.

Як вже зазначалося, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637(далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що за наданими документами до загального стажу незараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_1 , оскільки в україномовному та російськомовному варіантах документа вказано різкі роки вступу до навчального закладу.

Однак, слід вказати про те, що фактично така описка допущена при оформленні документа у дипломі НОМЕР_1 виданому на ім`я позивача у графі « в тому, що 1 вересня 1987 року вступив до СПТУ № 144», а мало бути як у російськомовному варіанті « в том что 1 сентября 1984 вступил в СПТУ № 144», не є належною підставою для неврахування періоду навчання до загального стажу позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку,що період навчання підлягає зарахуванню до загального стажу позивача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057250005889 від 30.09.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди його роботи з 01.07.1987 року по 17.11.1987 року, з 08.02.1990 року по 11.12.1997 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період його навчання згідно диплому НОМЕР_1 з 01 вересня 1984 року но 29 червня 1987 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач : Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 30.04.2025 року.

Суддя В.В. Ільков