Рішення № 126981838, 18.04.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/292/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2 належніїй 3/4частки земельної ділянки площею 4,3126 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0113, що розташована на території Черемошненської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зазначена частка у праві власності на земельну ділянку належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії І-1882 від 10.10.2016 року.

Після отримання правовстановлюючого документу на вказану частку у праві власності на земельну ділянку ОСОБА_4 здійснила її виділ в натурі.

Після виділу ОСОБА_4 в натурі вказаної часткиу правівласності наземельну ділянку утворилася земельна ділянка площею 3,2345 га, щодо якої була здійснена державна реєстрація та присвоєний кадастровий номер 0523487800:08:002:0181.

Однак, державний акт за життя ОСОБА_4 так і не був виготовлений.

Після звернення позивачки до нотаріального органу із заявою в частині видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно на ім`я її дочки ОСОБА_2 було відмовлено нотаріусом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджували право власності ОСОБА_4 наземельну ділянкуплощею 3,2345га, що розташована на території Черемошненської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Водночас їй було роз`яснено, що згідно підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належного майна спадкодавцеві.

За таких обставин, з метою захисту спадкових прав, вона змушена звернутися із цим позовом до суду.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, проте разом з позовною заявою подала заяву від 29.03.2025 року, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги (а.с.20).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, повторно не з`явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, відзив не надав (а.с.74,78,82,90).

В силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 18.04.2025 року постановлено проводити заочний розгляд даної справи.

Судом встановлено,що відповіднодо відомостей зДержавного реєстру речовихправ нанерухоме майно ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину серії І-1882 від 10.10.2016 року на 3/4частки у праві власності на земельну ділянку площею 4,3126га,кадастровий номер0523487800:08:002:0113,що розташованана територіїЧеремошненської сільської радиВінницького районуВінницької області. (а.с.15).

За життя ОСОБА_4 склала заповіла від 08.02.2019 року, згідно із яким 3/4частки у праві власності на земельну ділянку площею 4,3126 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0113, що розташована на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, заповіла на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Разом ізцим, ОСОБА_4 на підставітехнічної документаціїіз землеустроющодо поділута об`єднанняземельних ділянок від 06.12.2016 року здійснила виділ належної їй 3/4частки у праві власності на земельну ділянку в натурі.

Після виділу ОСОБА_4 в натурі вказаної часткиу правівласності наземельну ділянку утворилася окрема земельна ділянка площею 3,2345 га, щодо якої була здійснена державна реєстрації та присвоєний кадастровий номер 0523487800:08:002:0181. При цьому попередній кадастровий номер 0523487800:08:002:0113 земельної ділянки, із якої було виділено земельну ділянку з кадастровим номером 0523487800:08:002:0181, було скасовано (а.с.14 зворот).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Як вбачається із матеріалів справи на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 12 років (а.с.6).

За ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу.

Законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 -матір ОСОБА_1 звернуласядо державногонотаріуса Погребищенськоїдержавної нотаріальноїконтори ШвецяО.В. стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,2345 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0181.

Однак, листом державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Швеця О.В. від 27.02.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 на вищезазначену земельну ділянку відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на неї ОСОБА_4 (а.с.13).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №23/2022 після смерті ОСОБА_4 у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О. подав ОСОБА_3 (а.с.48).

В ч. 1ст.328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що за змістом статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно достатті 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зістаттею 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно достатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зістаттею 1236 ЦК Українизаповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1256 ЦК Українитлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно достатті 213 ЦК України.

Згідно зістаттею 213 ЦК Українизміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертійстатті 213 ЦК Українивизначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановленістаттею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Зі змісту складеного ОСОБА_4 заповіту від 08.02.2019 року слідує, що вона заповіла на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3/4частки у праві власності на земельну ділянку площею 4,3126 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0113, що розташована на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області( а.с.11).

Разом ізцим, на час відкриття спадщини ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,2345 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0181, яка була утворена унаслідок виділення в натурі 3/4 частки у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523487800:08:002:0113.

Відтак, застосовуючи другий рівень тлумачення, очевидним, на думку суду, є те, що, складаючи заповіт, ОСОБА_4 мала намір заповісти на користь ОСОБА_2 саме земельну ділянку площею 3,2345 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0181, яка була утворена унаслідок виділення в натурі 3/4 частки у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523487800:08:002:0113.

Отже, у справі встановлено, що шляхом складення заповіту спадкодавець ОСОБА_4 реалізувала свій намір заповісти земельну ділянку площею 3,2345 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0181, яка становить 3/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 0523487800:08:002:0113, саме ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц сформульовано правовий висновок, який зводиться до того, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом на спірне майно спадкодавця ОСОБА_4 , однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що з метою захисту її майнових прав за нею необхідно визнати право власності на обумовлену вище земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Зважаючи на те, що позивачка бажає судові витрати залишити за собою, та враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню із відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 133, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею 3,2345 га, кадастровий номер 0523487800:08:002:0181, що розташована на території Погребищенської МТГ Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: с. Степанки, Вінницький район, Вінницька область, 22242.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: с. Степанки, Вінницький район, Вінницька область, 22242.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ..

Повне судове рішення складено 28.04.2025 року.

Суддя