Рішення № 126980674, 30.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
30.04.2025
Номер справи
755/17298/24
Номер документу
126980674
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №:755/17298/24

Провадження №: 2/755/2274/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Гончарука В.П.

при секретарі - Печуркіною Я.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води абонентського обслуговування у розмірі 49 212,79 грн., та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, абонентського обслуговування в будинку АДРЕСА_1 у тому числі в кв. АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198. Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111(4511).

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 жовтня 2021 року.

Проте, Договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно правовими актами на момент виникнення заборгованості між Відповідачами та Позивачем не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів Споживачами послуг до ТОВ «Євро-Реконструкція» та мешканцями вказаної квартири з метою їх ідентифікації - не надавалася.

Однак за вказаною квартирою своєчасно не вносилась плата за отримані послуги централізованого опалення/постачання теплової енергії, за отримані послуги з постачання гарячої води, за абонентське обслуговування в результаті чого утворилась заборгованість.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано,

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , в якому остання просить позовні вимоги задовольнити частково з підстав викладених у його змісті та застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками не отримав, а конверти з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою останнього відомого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою Укрпошти про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 у тому числі в кв. АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198 та відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198-VII, за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є об`єкт господарювання з постачання теплової енергії.

Відповідачі є споживачами послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, які надавалися позивачем, за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 з 15 жовтня 1996 року, що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва від 07 серпня 2024 року за № 117022962.

Відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 з 24 жовтня 2020 року, що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва від 07 серпня 2024 року за № 117022962.

Відповідачем ОСОБА_1 , як споживачами послуг, за період з 01.10.2018 по 23.10.2023 за вказаною квартирою своєчасно не вносилась плата за отримані послуги централізованого опалення/постачання теплової енергії та з 01.02.2017 по 23.10.2023 не вносилася плата за отримані послуги з постачання гарячої води, утворилась заборгованість у розмірі 7 837,27 грн.

Крім того, відповідачами, як споживачами послуг, з 26.10.2020 по 01.08.2024 за вказаною квартирою своєчасно не вносилась плата за отримані послуги централізованого опалення/постачання теплової енергії та з 26.10.2020 по 01.08.2024 не вносилася плата за отримані послуги з постачання гарячої води, та з 01.11.2021 по 01.08.2024 за абонентське обслуговування в результаті чого станом на 01 серпня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 27 363,24 грн.

Дані обставини підтверджуються розрахунками заборгованості поданими стороною позивача.

Звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідачів протягом спірного періоду не надходило.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини сьомої статті 26Закону України № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» № 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «Євро-Реконструкція».

З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «Євро-Реконструкція» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 жовтня 2021 року.

Проте, Договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно правовими актами на момент виникнення заборгованості між відповідачами та ТОВ «Євро-Реконструкція» не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів Споживачами послуг до ТОВ «Євро-Реконструкція» та мешканцями вказаної квартири з метою їх ідентифікації - не надавалася.

В свою чергу, відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення /постачання теплової енергії та постачання гарячої води сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від сплати послуг в повному обсязі, що відповідає висновкам викладених у постанові Верховного Суду від 25.03.2024 року у справі № 462/1232/23.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц міститься правовий висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, оскільки відповідачі впродовж певного періоду споживали послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, абонентського обслуговування, а тому остання не звільняється від оплати послуг у повному обсязі.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 (далі - Правила) регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За змістом пунктів 18, 30 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження № 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачі свої зобов`язання за договором про надання послуг належним чином не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води, абонентського обслуговування в сумі 35 200,51 грн, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 за період 01.10.2018 по 23.10.2023 на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 662 ,83 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 440,58 грн.

А також, щодо стягнення з відповідачів солідарно за період 26.10.2020 по 01.08.2024 на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 1 090,42 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 206,61 грн

Таким чином, позивач довів наявність договірних зобов`язань відповідачів по оплаті наданих позивачем комунальних послуг, відповідно до умов договору приєднання та за встановленими тарифами.

Відповідачі, як споживачі послуг, що були зареєстровані за спірною адресою послуги отримали і не оплатили їх у повному розмірі, має заборгованість в оплаті.

Відповідачі не довели наявності підстав для звільнення їх від обов`язку сплатити надані їх комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг.

Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідачів - споживачів послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідачі, як сторони, що послуги отримали, але не виконали свої зобов`язання, допустили прострочення в оплаті, - зобов`язані сплатити позивачу за надані ним послуги, що є підставою для стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води а також абонентського обслуговування.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 , було заявлено про застосування строків позовної давності, яку суд приймає до уваги та зазначає наступне.

Відповідно до положення статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України)

Згідно частини першої ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

За частиною п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно п. 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19: позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.

При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)). (п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19)

Згідно пунктів 121, 122 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19: за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Згідно пункту 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19: очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19, відступати від якого правові підстави відсутні.

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 р. у справі №926/1812/21 зазначена наступна правова позиція: «Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУШ-19» з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин, який продовжений до 31.08.2021. 5.21. Тобто строки, визначені ст. ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені на час карантину, а тому висновки судів попередніх інстанцій, що на момент звернення позивача з цим позовом, строк позовної давності не закінчився, є правильними.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусноїхвороби (СОУІР-19)».

Законом України від 15.03.2022 р. №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який з-поміж іншого передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності встановлені, ст. 257-259 ЦК України.

Так, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з військовою агресією проти України указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану з 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними указами Президента України, крайнім з яких є указ Президента України від 23.07.2024 року №469/2024, що затверджено Законом №3891-IX від 23.07.2024, який продовжує дію воєнного стану до 10.11.2024 року.

Отже, керуючись п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12 березня 2020 року, а воєнний стан - від 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану.

Таким чином, з 12 березня 2017 року строк позовної давності спочатку був продовжений, а потім призупинений, відтак, борг у період з 12 березня 2017 року по 01 серпня 2024 року за послугу з центрального опалення/постачання теплової енергії, з 12 березня 2017 року по 01 серпня 2024 року з постачання гарячої води, з 01 листопада 2021 року по 01 серпня 2024 року за абонентське обслуговування є таким, що нарахований в межах строку позовної давності, а відповідно наслідки спливу строків позовної давності можуть бути застосовані лише до частини позовних вимог, а саме за період до 11 березня 2017 року.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування загального строку позовної давності до вимог позивача, ураховуючи, що предмет спору становить суму заборгованості, нараховану за період з жовтня 2018 року за отримані послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та з липня 2017 року - за постачання гарячої води, та з листопада 2021 року за абонентське обслуговування, а також, приймаючи до уваги те, що позивачем надано розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає до задоволення, з урахуванням правил загальної позовної давності, та присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії, за послугу з постачання гарячої води, за абонентське обслуговування - 7 837,27 грн., 440,58 грн. - 3% річних та 662,83 грн. - інфляційна складова боргу.

А також, суд присуджує до стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії, за послугу з постачання гарячої води, за абонентське обслуговування - 27 363,24 грн., 206,61 грн. - 3% річних та 1 090,42 грн. - інфляційна складова боргу.

За приписом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі по 1 514,00 грн., з кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 634, 642ЦК України, статтями 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість у розмірі 8 940,68 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість у розмірі 28 660,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір у розмірі по 1 514,00 грн., з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2025 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 20, код ЄДРПОУ 37739041).

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 126980674 ?

Документ № 126980674 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 126980674 ?

Дата ухвалення - 30.04.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 126980674 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 126980674 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 126980674, Дніпровський районний суд міста Києва

Судове рішення № 126980674, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 30.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 126980674 відноситься до справи № 755/17298/24

Це рішення відноситься до справи № 755/17298/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 126980672
Наступний документ : 126980679