Рішення № 126977654, 29.04.2025, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/187/25

Номер провадження № 2/371/362/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду ум.Миронівка Київськоїобласті в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.08.2024 ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_2 за допомого Інформаційно-телекомунікаційної системи, уклали електронний кредитний договір №844170, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000, 00 грн, строком на 73 дні, з кінцевим терміном повернення до 09 листопада 2024 року, зі сплатою процентів в розмірі 0,99% в день. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі 5000, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі - 7533, 50 грн, з яких: 5 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 2533, 50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Абекор»заборгованість за кредитним договором №844170 від 29.08.2024 у розмірі 7533, 50грн та судові витрати у сумі 2 422, 40 грн, а також витрати за відправку копій документів відповідачу в розмірі 50, 00 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2025 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України,учасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.08.2024 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір №844170 за допомогою веб-сайту (https://firstcredit.com.ua). Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором f39255 (а.с. 15зв.-23).

Згідно п.1.2. Договору, сума кредиту складає 5000, 00 грн (а.с. 16).

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору строк кредиту 73 днів з кінцевим терміном повернення до 09 листопада 2024 року (включно). Деталі терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № до цього Договору.

Пунктами 1.4.1. та 1.4.2. кредитного договору встановлено, що базова та основна процентна ставка становить 0,99 % та 0,99 % в день, що застосовується протягом першого та другого періоду користування кредитом.

Кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України (п. 2.1. кредитного договору) (а.с. 17).

Пунктом 4.1. кредитного договору встановлено, що строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами (а.с. 17зв.).

Також, 29.08.2024 ОСОБА_1 було підписано одноразовим ідентифікатором паролем (електронний підпис), Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 26-28, 23зв.-24).

Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі 5000, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено квитанцією від 29.08.2024 №19964-1363-136534124 (а.с. 36).

Зазначені обставини підтверджуються копією Log file за кредитним договором №844170 від 29.08.2024, квитанцією до платіжної інструкції № 19886-1363-114864371 від 12.06.2024 року, анкетою клієнта - фізичної особи, інформаційним повідомленням споживача, кредитним договором № 541554 від 12.06.2024 року, таблицею (графіком платежів) до кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконав і борг не погасив, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 7533, 50 грн, з яких: 5000, 00 грн - тіло кредиту та 2533, 50 грн - нараховані проценти, що підтверджується карткою обліку Договору надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту №844170 від 29.08.2024 (а.с. 34-35).

За правилами ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3ст. 203 ЦК Українивизначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннямист.12 цього Законувизначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Як з`ясовано в судовому засіданні, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують укладення відповідачем договору в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та отримання кредитних коштів, існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Натомість, відповідачем не доведено належного виконання зобов`язань за договором. Останнім, власний розрахунок заборгованості за договором не подано та не спростовано, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором №844170 від 29.08.2024, кошти у добровільному порядку не повернуті, внаслідок чого кредитна заборгованість відповідача становить 7533, 50 грн, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн (сплаченого із застосуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову в електронній формі) та витрати за відправку документів відповідачеві у сумі 50, 00 грн як процесуальні витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Абекор».

Керуючись ст. ст.12,13,81,89,141,263-265,279,280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» код ЄДРПОУ 39287145, заборгованість за кредитним договором №844170 від 29.08.2024 у розмірі 7 533 (сім тисяч п`ятсот тридцять три) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» код ЄДРПОУ 39287145 витрати по оплаті судового збору у розмірі2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні тасплачені витрати за відправку копій документів відповідачуу розмірі 50, 00 грн (п`ятдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко