Вирок № 126972401, 30.04.2025, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/260/25

Провадження № 1-кп/669/40/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025244000000462 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лепесівка, Білогірського району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, в порядку ст. 89 ККУ не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), що призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя.

Зокрема, 06 серпня 2024 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), ОСОБА_5 психологічний вид домашнього насильства, що виразилося в обзиванні її нецензурними словами та погрозами фізичною розправою, чим спричинив для останньої моральних страждань та відчуття приниження, внаслідок чого працівниками поліції було складено відносно нього протокол серії ВАД № 237769 від 09 серпня 2024 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Крім цього, 02 лютого 2025 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), ОСОБА_5 психологічний вид домашнього насильства, що виразилося в обзиванні її нецензурними словами, чим спричинив для останньої моральних страждань та відчуття приниження, внаслідок чого працівниками поліції було складено відносно нього протокол серії ВАД № 415255 від 02 лютого 2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 годин.

Крім того, 09 березня 2025 року біля 13 год 10 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та в молодому віці, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, вчинив відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що виразилося в обзиванні її нецензурними словами, чим спричинив для останньої шкоду її психічному здоров`ю потерпілої, що підтверджено висновком психологічного дослідження особистості від 20 березня 2025 року.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням характеризуючих обвинуваченого даних. При цьому, суд роз`яснив сторонам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку. Учасники судового провадження проти цього не заперечили, пояснили, що їм зрозумілі положення ст. 349 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, у вчиненому розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним домашнього насильства по відношенню до особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), ОСОБА_5 протягом серпня 2024 року березня 2025 року, просив його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила в судовому засіданні обставини вчинення відносно неї обвинуваченим ОСОБА_4 домашнього насильства. Зазначила, що обвинувачений попросив у неї вибачення, на даний час вона з ним примирилась і просить суд його суворо не карати.

Таким чином, з урахуванням визнавальних показань обвинуваченого та пояснень потерпілої, які не оспорювали фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах (співмешканки), ОСОБА_5 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак у відповідності до ст. 89 КК України є не судимим, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно довідки характеристики, виданої Ямпільською селищною радою Хмельницької області від 19 березня 2025 року № 61/02-29, на території селищної ради не працює, зловживає алкогольними напоями, схильний до вчинення домашнього насильства.

Окрім того, за даними досудової доповіді від 15 квітня 2025 року (вх. № 1536/25вх) ризик вчинення повторного злочину та ризик небезпеки для суспільства є середніми, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень; у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, орган пробації з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень пропонує покласти на особу обов`язки, передбачені п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме пройти пробаційну програму «Подолання домашнього насильства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття та примирення з потерпілою.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують йому покарання, позицію потерпілої, яка вибачила обвинуваченому та будь-яких претензій до нього не має, досудову доповідь про можливість призначення покарання не пов`язаного із позбавленням волі, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду, визначеного санкцією ст. 126-1 КК України із застосування обмежувальних заходів, що передбачені ст. 91-1 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, відповідає меті покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України встановити обвинуваченому ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників, передбачених ст. 91-1 КК України особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_6