Ухвала суду № 126972306, 30.04.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.04.2025Справа № 910/7655/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність державного виконавця по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Запорізька обл., м. Запоріжжя

до відповідача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

про стягнення 6 531 858,82 грн,

За участю представників учасників судового процесу:

Позивач (скаржник): Дамірова Н.Н.

Відповідач: не з`явився

Державний виконавець: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 6 531 858,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року (суддя Князьков В.В.) у справі № 910/7655/20 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" основний борг в сумі 749 462 грн 74 коп., пеню в розмірі 4 171 647 грн 88 коп., штраф в сумі 899 169 грн 10 коп., 3% річних в розмірі 463 862 грн 53 коп., інфляційні втрати в сумі 245 459 грн 15 коп. та судовий збір в розмірі 97 977 грн 88 коп.; відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення пені в сумі 2155,04 грн. та 3% річних в розмірі 102,38 грн.

06.11.2020 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

16.12.2020 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшла заява № 44/11-1282 від 10.12.2020 року "Про відстрочення виконання рішення суду", в якій заявник просить суд відстрочити на один рік виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі № 910/7655/20.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2020 року заяву № 44/11-1282 від 10.12.2020 року "Про відстрочення виконання рішення суду" Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" передано на розгляд судді Князькова В.В.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/1815 від 16.12.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/7655/20, у зв`язку з лікарняним судді Князькова В.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 року заяву № 44/11-1282 від 10.12.2020 року "Про відстрочення виконання рішення суду" Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 року прийнято до свого провадження справу № 910/7655/20 для розгляду заяви № 44/11-1282 від 10.12.2020 року "Про відстрочення виконання рішення суду" Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", розгляд заяви призначено на 22.12.2020 року.

Ухвалою від 22.12.2020 заяву № 44/11-1282 від 10.12.2020 року "Про відстрочення виконання рішення суду" Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у справі № 910/7655/20 задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі № 910/7655/20 до 30.03.2021 року.

08.01.2025 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме на грошові кошти Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів».

Ухвалою від 09.01.2025 призначено розгляд заяви на 22.01.2025.

Ухвалою від 22.01.2025 заяву від 08.01.2025 Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме на грошові кошти Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» задоволено.

03.03.2025 до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання рішення у справі, в якій позивач просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенко Владислав Андрійович, що виявилась у невжитті в повному обсязі заходів примусового виконання рішення суду у справі № 910/7655/20;

- зобов`язати заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенко Владислав Андрійович усунути допущені порушення, а саме вжити всіх необхідних та дієвих заходів примусового виконання рішення суду.

В обґрунтування означеної скарги заявник посилався на те, що в порушення Закону державним виконавцем впродовж більше двох років лише формально приймаються постанови про арешт коштів та направляються вимоги до органу казначейської служби. Державним виконавцем жодного разу не оскаржено відмову у невиконанні його постанов про арешт коштів, не отримано та не проаналізовано рух коштів по відкритих рахунках за 2024 рік (зокрема надходження та витрати), не притягнуто до відповідальності як посадових осіб боржника так і посадових осіб Казначейської служби. Державний виконавець жодного разу не звернувся до суду щодо зобов"язання Орган Казначейства виконати постанову про арешт коштів. Все це свідчить про вільне розпорядження боржником коштами, відсутність контролю виконання постанов про арешт коштів з боку державного виконавця та надмірний формалізм державного виконавця. Також така бездіяльність державного виконавця сприяє боржнику у невиконанні рішення суду та ігноруванні чинних Законів. Згідно відповіді МВС боржник має зареєстрований автотранспорт. Однак, з 2020 року державний виконавець вказує на те, що автотранспорт боржника перебуває в податковій заставі. При цьому державний виконавець не пояснює причину неможливості звернення стягнення на дане майно боржника. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ДП ЗЕД "Укрінтеренерго" має у власності об`єкти нерухомого майна. Постановою державного виконавця від 03.10.2019 накладено арешт на майно боржника, проте зважаючи на мільонну заборгованість боржника заходи примусової реалізації не вживаються. В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які документи, що свідчать про вжиття заходів виявлення такого майна, звернення на нього стягнення та їх результати.

Також 03.03.2025 до суду надійшла ще одна скарга Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання рішення у справі, в якій позивач просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невиконанні судового рішення - ухвали від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20;

- зобов`язати заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича усунути допущені порушення, а саме вжити всіх необхідних та дієвих заходів примусового виконання ухвали суду від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20.

В обґрунтування означеної скарги заявник посилався на те, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. На виконання наказу у справі № 910/7655/20 відкрито виконавче провадження ВП № 63747145. Саме у цьому виконавчому провадженні Комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт "Київ" (Жуляни)" набув статусу боржника на підставі ухвали від 20.03.2024. Однак, на протязі майже року державним виконавцем не вживаються заходи примусового виконання. В матеріалах виконавчого провадження наявні лише вимога до Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Київ" щодо виконання ухвали від 20.03.2024 датовані 10.04.2024 та 21.02.2025. А також запит до ДФС про надання інформації щодо рахунків Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Київ" (копії додаються). При цьому в матеріалах виконавчого провадження відсутні як будь-які відповіді так і реакція державного виконавця на невиконання його вимог (накладення штрафів, притягнення до відповідальності, звернення до суду).

Ухвалою від 12.02.2025 Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи №910/7655/20.

Супровідним листом від 14.02.2025 матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

На теперішній час матеріали справи до Господарського суду міста Києва не повертались.

Ухвалою від 10.03.2025 суд дійшов висновку щодо доцільності спільного розгляду скарг та призначив судове засідання на 26.03.2025.

26.03.2025 судом було відкладено розгляд скарг на 09.04.2025.

09.04.2025 розгляд скарг було відкладено на 30.04.2025.

Представником скаржника у судовому засіданні було надано усні пояснення, згідно змісту яких вимоги обох скарг підтримано в повному обсязі.

Приватним виконавцем пояснень щодо скарг Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" не надано. Одночасно, 09.04.2025 направлено суду копії матеріалів зведеного виконавчого провадження, що стосуються виконання рішення у справі №910/7655/20.

Відповідачем (боржником) пояснень по скарзі також не надано, у судове засідання 30.04.2025 представника не направлено.

Наразі, судом враховано, що за приписами ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18, ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004р. Європейського суду з прав людини «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Системний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів при вирішення питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Положеннями ст. 3 Закон України «Про виконавче провадження» визначено перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню, зокрема, судовий наказ.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, судове рішення у справі №910/7655/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як вбачається з представлених суду документів, постановою від 26.11.2020 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гладищенка Владислава Андрійовича виконавче провадження №63747145 з примусового виконання наказу від 06.11.2020 Господарського суду міста Києва по справі №910/7655/20 приєднано до зведеного виконавчого провадження №61493465.

Оцінюючи доводи заявника щодо бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання рішення у справі, а також ухвали від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20 судом враховане таке.

Відповідно до частин 1, 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Вказаною статтею встановлені обов`язки та права виконавця, зокрема виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ч.3 ст. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

В контексті означеного слід звернути увагу на позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 14.10.2024 по справі 910/10222/22, згідно якої в силу приписів положень законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчих дій державним виконавцем, останній повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» державного виконавця.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Таким чином виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, у виконавчому провадженні відповідним виконавцем, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до суду При цьому, протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Як вбачається з матеріалів зведеного виконавчого провадження №61493465 в частині, що стосується примусового виконання наказу від 06.11.2020 Господарського суду міста Києва по справі №910/7655/20, наданих державним виконавцем на виконання вимог суду, останнім було вчинено наступні дії з метою виконання судового рішення:

- 21.12.2020 державним виконавцем, винесено постанову про арешт коштів боржника;;

- 07.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника;

- 25.11.2021 державним виконавцем направлено платіжні вимоги до банківських установ про примусове списання коштів з рахунків боржника, а саме: AT "ОЩАДБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК", ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ, AT "УКРБУДІНВЕСТБАНК";

- 12.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Відомості про арешт внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- 14.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до фінансових установ для виконання;

- направлено запити до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Відповідно до відповіді МВС України, за боржником зареєстровано транспортні засоби:

1) Марка ТЗ: TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2004 VIN: НОМЕР_1 Номер кузова: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ.

Марка ТЗ: SUBARU Модель ТЗ: OUTBACK Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2018 VIN: НОМЕР_3 Номер кузова: НОМЕР_3 Номерний знак: НОМЕР_4 Колір ТЗ: БІЛИЙ

Марка ТЗ: SKODA Модель ТЗ: RAPID Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2018 VIN: НОМЕР_5 Номер кузова: НОМЕР_5 Номерний знак: НОМЕР_6 Колір ТЗ: БІЛИЙ '

Марка ТЗ: TOYOTA Модель ТЗ: CAMRY Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2005 VIN: НОМЕР_7 Номер кузова: НОМЕР_7 Номерний знак: НОМЕР_8 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ

Марка ТЗ: MERCEDES-BENZ Модель ТЗ: S 65 AMG Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2004 VIN: НОМЕР_9 Номер кузова: НОМЕР_9 Номерний знак: НОМЕР_10 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ

Марка ТЗ: TOYOTA Модель ТЗ: CAMRY Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2018VIN: НОМЕР_11 кузова: НОМЕР_12 Номерний знак: НОМЕР_13 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ

Марка ТЗ: TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 VX4.7L Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2008 VIN: НОМЕР_14 Номер шасі: НОМЕР_14 Номерний знак: НОМЕР_15 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ. Також встановлено, що на вищезазначене майно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження у вигляді податкової застави.

Також в матеріалах справи наявні численні запити виконавця до Державної фіскальної служби щодо нових рахунків боржника.

09.08.2022 державний виконавець звернувся до Начальника Подільського управління Поліції ГУНПУ у м.Києві із поданням №61496465/6щодо вирішення питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Вказане подання було обґрунтовано тим, що в ході виконання встановлено, що боржником, не зважаючи на існуючий арешт коштів 02.12.2020 та 31.03.2021 відкрито нові банківські рахунки в AT "АСВЮ БАНК", що підтверджується відповіддю з ДФС № 107151021 від 02.07.2021 року, а саме: № НОМЕР_16 та ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ НОМЕР_18, у зв`язку з чим, керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» 12.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми стягнення, копії якої направлено до AT "АСВЮ БАНК" та ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ для подальшого виконання.

Також боржником не зважаючи на існуючий арешт коштів 02.12.2020, 31.03.2021, 12.04.2021 відкрито новий банківський рахунок в ПАТ "АЙБОКС БАНК", що підтверджується відповіддю з ДФС № 129048807 від 03.01.2022 року, а саме: № НОМЕР_17 у зв`язку з чим, керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» 14.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми стягнення, копії якої направлено до ПАТ "АЙБОКС БАНК" для подальшого виконання.

10.04.2024 державний виконавець звернувся до Комунального підприємства Мінародний аеропорт «Жуляни» з вимогою №Дв/6/2024/б виконати ухвалу від 20.03.2024 по справі №910/7655/20, згідно якої звернуто стягнення на грошові кошти Комунального підприємства Міжнародний Аеропорт "Київ" (Жуляни) (03036, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 79, код 01131514), яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 19480600) у розмірі 435 405,14 грн. інфляційних втрат, 703 683,96 грн. 15% річних, 44 086,34 грн. судового збору, що підтверджена рішенням господарського суду Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/15568/23, на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926), в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/7655/20 виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 про стягнення 5 936 929,88 грн. (основний борг, штрафні та фінансові санкції).

У відповідь на вимогу державного виконавця Комунальним підприємством Мінародний аеропорт «Жуляни» повідомлено про відкриття Північним апеляційним господарським судом апеляційного провадження щодо оскарження ухвали від 20.03.2025.

Наразі, суд зазначає, що постановою від 10.10.2024 Північного апеляційного господарського суду ухвала від 20.03.2024 Господарського суду міста Києва була залишена без змін.

Однак, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що лише 21.02.2025, тобто, через більш як чотири місяці, державним виконавцем було направлено вимогу до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Жуляни» щодо виконання ухвали від 20.03.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/7655/20 та перерахування грошових коштів.

Доказів вчинення подільних дій щодо боржника - Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Жуляни», який набув такого статуту у відповідності до ухвали від 20.03.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/7655/20, надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження не мають.

Отже, відповідна ухвала на теперішній час є невиконаною, а отже, скарга Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невиконанні судового рішення - ухвали від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20 підлягає задоволенню.

Щодо оцінки дій державного виконавця щодо забезпечення примусового виконання рішення у справі № 910/7655/20 суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника є предметом регулювання ст. 48 Закону, за якою звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч. 2). На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника (ч. 5). Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8).

Стаття 52 Закону встановлює особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, за якою виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 1). Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 3). У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5).

Судом вище було встановлено, що фактично дії державного виконавця в межах виконавчого провадження зводяться до накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, незважаючи на те, що вищевикладеними правовими нормами визначено і інші виконавчі дії, які можуть бути здійснені з метою забезпечення виконання рішення суду, як дійсного відтворення правозахисної функції держави.

Суд акцентує увагу державного виконавця на те, що у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає наявними достатні підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невжитті в повному обсязі заходів примусового виконання рішення суду у справі № 910/7655/20.

Стаття 343 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд вважає за доцільне зобов`язати заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича усунути допущені порушення у спосіб, який визначено скаржником як такий, що відновить його права як стягувача у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20 - задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невиконанні судового рішення - ухвали від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20;

3. Зобов`язати заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича усунути допущені порушення, а саме вжити всіх заходів примусового виконання ухвали суду від 20.03.2024 у справі № 910/7655/20.

4. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невжитті в повному обсязі заходів примусового виконання рішення суду у справі № 910/7655/20 - задовольнити.

5. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича, що виявилась у невжитті в повному обсязі заходів примусового виконання рішення суду у справі №910/7655/20.

6. Зобов`язати заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладищенко Владислав Андрійович усунути допущені порушення, а саме вжити всіх заходів примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7655/20.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.04.2025.

Суддя В.В. Князьков