Ухвала суду № 126971729, 30.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

30.04.2025м. ДніпроСправа № 904/659/25

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Скосарев І.Д.;

від відповідача-1: Кудрявцев Д.В. ;

від відповідача-2: Кудрявцев Д.В. ;

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Чистикова Андрія Леонідовича та Фізичної особи-підприємця Чистикова Сергія Леонідовича

про скасування заходів забезпечення позову у справі №904/659/25

за позовом Дніпровської міської ради

до 1. Фізичної особи-підприємця Чистикова Андрія Леонідовича,

2. Фізичної особи-підприємця Чистикова Сергія Леонідовича

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

Суддя Дупляк С.А.

В С Т А Н О В И В:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 27.01.2025 за вих. 7/11-209 до Фізичної особи-підприємця Чистикова Андрія Леонідовича (далі відповідач-1) про стягнення 198.286,50 грн, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, та до Фізичної особи-підприємця Чистикова Сергія Леонідовича (далі відповідач-2) про стягнення 129.793,30 грн, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідачів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/659/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно Чистикова Андрія Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 115468012101) в межах суми позовних вимог - 198 286 гривень 50 копійок, до набрання рішенням по справі законної сили;

- накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках фізичної особи-підприємця Чистикова Андрія Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 198 286 гривень 50 копійок до набрання рішенням по справі законної сили;

- накласти арешт на нерухоме майно Чистикова Сергія Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 115468012101) в межах суми позовних вимог - 129 793 гривень 30 копійок, до набрання рішенням по справі законної сили;

- накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках фізичної особи-підприємця Чистикова Сергія Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 129 793 гривень 30 копійок до набрання рішенням по справі законної сили.

Ухвалою суду від 20.02.2025 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково та постановлено:

1) накласти арешт в межах суми у розмірі 198.286,50 грн (сто дев`яносто вісім тисяч двісті вісімдесят шість грн 50 к.) на:

нерухоме майно, належне Чистикову Андрію Леонідовичу ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 61 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115468012101),

на грошові кошти, належні Фізичній особі-підприємцю Чистикову Андрію Леонідовичу ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах,

до набрання законної сили рішенням суду у справі.

2) накласти арешт в межах суми у розмірі 129.793,30 грн (сто двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто три грн 30 к.) на:

нерухоме майно, належне Чистикову Сергію Леонідовичу ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), а саме будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 61 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115468012101);

на грошові кошти, належні Фізичній особі-підприємцю Чистикову Сергію Леонідовичу ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах,

до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду 24.04.2025 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Чистикова Андрія Леонідовича залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі № 904/659/25 залишено без змін.

Через підсистему «Електронний суд» 25.04.2025 від відповідачів надійшло клопотання, яким просять суд скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою від 20.02.2025 у справі №904/659/25.

Ухвалою від 28.04.2025 призначено розгляд клопотання відповідачів про скасування заходів забезпечення позову на 30.04.2025.

В судовому засіданні 30.04.2025 представник позивача та представник відповідачів надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

Стислий виклад позиції відповідачів

Відповідачі вважають, що арешти, накладені ухвалою суду від 20.02.2025, є необґрунтованими, оскільки позивач не довів наявності ризику унеможливлення виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову суттєво обмежують господарську діяльність відповідачів: унеможливлюють сплату обов`язкових платежів, орендної плати, комунальних витрат тощо.

Відповідачі мають гарну податкову історію та не ухиляються від сплати податків, протягом тривалого часу добросовісно намагалися укласти договір оренди земельної ділянки, однак це не відбулося з вини позивача. При цьому податок за землю сплачувався відповідно до нарахувань ДПС.

Наразі арешт унеможливлює доступ до рахунків не лише як підприємців, а й як фізичних осіб, що порушує право на власність. У матеріалах справи відсутні докази, що відповідачі здійснюють або мають намір здійснити дії, спрямовані на відчуження майна чи ухилення від виконання судового рішення.

Таким чином, на думку відповідачів, підстав для застосування заходів забезпечення позову немає, а їх застосування призводить до дисбалансу інтересів сторін та може спричинити припинення господарської діяльності.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до частини 1 стаття 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд зазначає, що законодавцем визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення має бути вмотивоване. Заявник, який просить суд скасувати заходи забезпечення позову має обґрунтувати відсутність підстав для забезпечення позову чіткими та переконливими доказами.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 3 статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).

Господарський суд, розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі щодо стягнення 328.079,80 грн орендної заборгованості з ФОП Чистикова А.Л. та ФОП Чистикова С.Л., дійшов висновку про доцільність арешту їх майна і коштів у межах позовних вимог, визнавши такі заходи обґрунтованими, співмірними та тимчасовими, з огляду на ризик утруднення виконання рішення, водночас відмовив у накладенні арешту в повному обсязі як на майно, так і на кошти одночасно, щоб уникнути подвійного забезпечення позову.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачам і знаходяться на всіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 328.079,80 грн (загальна сума стягнення з обох відповідачів), господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на майно відповідачів саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Отже, судом встановлено наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, з визнанням доцільним накладення арешту на кошти та майно відповідачів у межах суми позову, щоб уникнути подвійного забезпечення та забезпечити реальне виконання рішення, за умов відсутності достовірної інформації щодо наявності коштів на рахунках відповідачів, що цілком узгоджується з необхідністю вжиття забезпечувальних заходів з метою гарантування виконання майбутнього рішення.

Доводи заяви відповідачів підлягають відхиленню як необґрунтовані з огляду на таке.

Посилання відповідачів на відсутність доказів вчинення ними дій з відчуження майна або грошових коштів не спростовує необхідності забезпечення позову, оскільки, саме факт безперешкодної можливості розпорядження такими активами створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.

Також безпідставними є твердження відповідачів про подвійне забезпечення позову, оскільки судом накладено арешт на грошові кошти та майно відповідачів в межах суми позову, а не окремо по кожному виду майна, що унеможливлює подвійне забезпечення.

Аргументи щодо сплати земельного податку та ухилення позивача від укладення договору оренди не мають правового значення при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки підлягають встановленню під час вирішення спору по суті.

Окремо суд зазначає, що за положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає можливість реєстрації майна за фізичною особою - підприємцем, будь-яке майно (призначене чи не призначення для ведення підприємницької діяльності) підлягає реєстрації виключно як за фізичною особою, незалежно від наявності у неї статусу підприємця, оскільки вона з моменту реєстрації як фізична особа - підприємець не перестає існувати як фізична особа та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Крім того, посилання відповідачів на те, що заходи забезпечення унеможливлюють сплату обов`язкових платежів, орендної плати, комунальних витрат тощо, навпаки можуть свідчити про відсутність у відповідачів достатніх коштів для виконання рішення суду у разі задоволення позову. А тому такі обставини додатково підтверджують наявність підстав для забезпечення позову у даній справі.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін полягає саме у наявному гарантованому праві кожної сторони подавати докази, і такими доказами мають підтверджуватись або спростовуватись твердження, події, відносини, тощо. Проте право подати докази має реалізовуватись кожним на власний розсуд, тобто кожен самостійно визначає які саме докази потрібно подати до суду, а також самостійно визначає обсяг таких доказів.

З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи та доводи заявників як такі, що не підтверджені належними доказами.

Таким чином відповідачами не спростовано законність та обґрунтованість застосованого заходу забезпечення позову, не доведено суду, що скасування заходу забезпечення позову не ускладнить чи не унеможливить виконання рішення суду або, що захід забезпечення позову не є ефективним захистом, або що права або інтереси стягувача не буде порушено чи не буде оспорено за захистом яких він звернувся.

З огляду на вказане суд вирішив відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 року у справі № 904/659/25.

Керуючись статтями 145, 234, 235, 255 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідачів про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі №904/659/25, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (30.04.2025) та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 30.04.2025.

Суддя С.А. Дупляк