Рішення № 126971659, 29.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025м. ДніпроСправа № 904/430/25за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 868 761,88грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Скляр Н.М., представник, самопредставництво (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: Левковська К.Ю., адвокат, ордер серії АЕ №1354159 від 26.02.2025 (в режимі відеоконференції)

С У Т Ь С П О Р У :

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" 868 761,88грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, у період з 04.10.2021 до 31.12.2023, а також судовий збір у розмірі 13 031,43грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати. Відтак відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає, що позов подано без належних ґрунтовних підстав, а спосіб захисту, обраний позивачем є невірним з огляду на ті обставини, на які посилається сам позивач. Так, об`єкт нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Військове містечко-1, буд. 2-А, з весни 2022 року та по сьогоднішній день зайнятий Збройними Силами України у зв`язку з необхідністю під час воєнного стану. ТОВ "Аркадія Харків" позбавлено можливості користуватись об`єктом нерухомості для ведення своєї господарської діяльності, що свідчить про відсутність тих обставин, на які посилається позивач. Відповідач не користувався та не міг користуватись ані майновим комплексом, ані земельною ділянкою, на якій розташований даний майновий комплекс, а відтак відсутній факт використання земельної ділянки, що не спричиняє в нього обов`язку сплачувати грошові кошти за користування, тобто відсутній факт порушення майнових прав позивача, в тому числі відсутнє збереження у себе грошових коштів, як то зазначає позивач. Разом з тим, позивачем не було проведено обстеження земельної ділянки та не зафіксовано належним чином факт використання відповідачем спірної земельної ділянки. Окрім того, строк дії договору оренди земельної ділянки, який був укладений у 2016 році закінчився у 2021 році, натомість з 2021 по 2025 рік (в термін, що перевищує термін позовної давності 3 роки), позивач жодним чином не ініціював продовження терміну дії договору або укладення нового, не виставляв претензій та вимог до відповідача. Позивач не довів, що наявність воєнного стану чи карантину перешкоджало реалізувати його право на звернення до відповідача чи до суду з відповідними вимогами.

У відповіді на відзив, яка надійшла до господарського суду 20.03.2025, позивач звертає увагу суду на те, що адвокат відповідача самостійно перекваліфіковує правові підстави позову Криворізької міської ради, зазначаючи, що в даному випадку орендна плата не є доходом відповідача чи безпідставно збереженими коштами, а з мотивів позовної заяви більш схоже на упущену вигоду. Криворізька міська рада зазначає, що спірні правовідносини кваліфікуються як кондикційні та безделіктні, тобто такі, в яких обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно (кошти) виникає незалежно від вини. Щодо фактичного землекористування іншою особою, то позовні вимоги заявлені до відповідача як власника майнового комплексу (будівель і споруд), який розташовано на земельній ділянці комунальної власності.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу №904/430/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2025.

Ухвалою суду від 17.03.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" про поновлення строку на подання відзиву; поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку із чим відкладено підготовче засідання на 31.03.2025.

Ухвалою суду від 31.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 29.04.2025.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 29.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31680196 від 03.10.2016, Криворізькою районною державною адміністрацією вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16700044 про право власності Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку площею 0,5732 га з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 (а.с.20).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2025 № 409690942 убачається, що за адресою: м. Кривий Ріг, Військове містечко-1, буд.2а, знаходиться цілісний майновий комплекс, а саме: комплекс рибопереробного цеху, що складається з будівель та споруд: будівля адміністративно-побутового корпусу літ. А-1, загальною площею 414,1кв.м.; будівля виробничого корпусу літ. Б, загальною площею 1496,1кв.м.; будівля складу літ. В, загальною площею 154,6кв.м., вбиральня літ. Г, будівля каналізаційної насосної станції літ. Д, нежитлова будівля літ. Е, огорожа 1-5, замощення І-ІІ (а.с.19).

Власником цього нерухомого майна є ТОВ "Аркадія Харків" (свідоцтво про придання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна у провадженні у справі про банкрутство від 26.02.2015).

Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці на Військовому містечку-1,2а в Центрально-міському районі в м. Кривому Розі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.08.2016 №889 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на Військовому містечку-1, 2а, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання її в оренду для розміщення цілісного майнового комплексу рибопереробного цеху" ТОВ "Аркадія Харків" була надана в оренду земельна ділянка площею 0,5732га, з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, строком на п`ять років (а.с.26).

22.09.2016 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" укладений Договір оренди земельної ділянки №2016433 (далі-Договір від 22.09.2016), а.с.21-24.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31680773 від 03.10.2016, Криворізькою районною державною адміністрацією вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16700892 про право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" на земельну ділянку площею 0,5732 з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 (а.с.20).

Згідно пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення цілісного майнового комплексу рибопереробного цеху, яка знаходиться на Військовому містечку-1,2а в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,5732га (п.2. договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: цілісний майновий комплекс рибопереробного цеху, нежитлова будівля згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на майно від 26.02.2015 № 8871002 (реєстраційний номер об`єкта 584325212110) (п.3. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:08:571:0009 (п.4 договору).

Договір укладено терміном на п`ять років (п.6. договору).

Відповідно до п.28 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.29).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 6 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 (провадження № 12-80гс23) договір оренди землі є консенсуальним (п.10.1). Розмежовуючи момент укладення договору оренди і момент виникнення на підставі цього договору речового права Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

- момент укладення договору оренди землі - це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013, з якого у його сторін виникають права і обов`язки зобов`язального характеру,

- момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права це момент, який пов`язаний з державною реєстрацією такого права.

Договір оренди земельної ділянки укладено 22.09.2016, державна реєстрація речового права оренди відбулася за рішенням державного реєстратора 03.10.2016.

Договір оренди в установленому договором та законом порядку на новий строк не продовжено, тобто припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку (03.10.2021), на який його було укладено.

Водночас, у період з 04.10.2021 до 31.12.2023 відповідач, як власник нерухомого майна, продовжив використання земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, без належного правового оформлення.

За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в податковій звітності з плати за землю ТОВ "Аркадія Харків" за користування земельною ділянкою площею 0, 5732га з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 на Військовому містечку -1,2а в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу задекларовано: у 2021 році 55841,7грн, у 2022 році 439736,11грн, у 2023 році 505696,53грн (лист від 22.01.2025 № 3386/5/04-36-04-15-11, а.с.12).

Однак податкові зобов`язання щодо сплати за користування земельною ділянкою відповідачем не виконані.

За розрахунком позивача за період з 04.10.2021 по 31.12.2023 відповідачем збережено без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5732га з кадастровим номером земельної ділянки: 1211000000:08:571:0009 у сумі 868761,88грн.

За доводами позивача, відповідач не сплачує за користування земельною ділянкою плати протягом двох років, що і стало причиною звернення з позовом до суду у даній справі.

Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" заборгованість за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, в сумі 868 761,88грн за період з 04.10.2021 до 31.12.2023.

Предметом доказування є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення грошових коштів, несплачених останнім за користування спірною земельною ділянкою у період з 04.10.2021 до 31.12.2023.

Відносини, пов`язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. постанови від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташовано необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).

Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).

Спірна земельна ділянка, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Військове містечко-1,2а, площею 0,5732га, має кадастровий номер 1211000000:08:571:0009, тобто є сформованою.

Договір оренди від 22.09.2016, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "Аркадія Харків" припинив свою дію 03.10.2021 і на новий строк у встановленому законом та договором порядку не продовжено.

Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 04.10.2021 до 31.12.2023 користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Основою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель.

За приписами частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Положення Податкового кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Так, 30.06.2020 Криворізькою міською радою прийнято рішення № 4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році", яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного Комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 та яке набрало чинності з 01.01.2021 (а.с.32).

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.01.2025 №НВ-0000122932025 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в Додатку 3 до рішення від 30.06.2020 № 4799).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" (далі рішення № 506), яке набуло чинності 01.01.2022, встановлені ставки плати за землю на території м. Кривого Рогу, в тому числі ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (Додаток 2 до рішення), а.с.38.

Так, відповідно до Додатка 2 до рішення № 506 розмір орендної плати за земельні ділянки з кодом цільового призначення 11.03 для юридичних осіб встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набуло чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель станом на 01.01.2014 у розмірі 270,6грн (а.с.30).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набуло чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с.31).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) опублікувала значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, які становлять: за 2016 рік-1,06, за 2017 рік 1,0, за 2018 рік 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік 1, за 2021 рік 1,0 за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік 1,15 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) 1,051 (лист від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24, а.с.29).

Згідно з витягом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 20 від 13.09.2016 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 у 2021 році становить 7 712 226,02грн (з урахуванням коефіцієнту індексації за 2016 рік 1,06).

Згідно з витягом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 97-4-0.110,4-6617/301-23 від 30.06.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 у 2022 році становить 14 657 870,40грн (з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік 1,15).

Згідно з витягом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 97-4-0.110,4-6617/301-23 від 30.06.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 у 2023 році становить 14 657 870,40грн.

Розмір річної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009.

Розрахунок за період з 04.10.2021 по 31.12.2021:

7712226,02грн х2,5%= 192805,65грн орендна плата за рік, де:

7712226,02грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.2016 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік;

2,5% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2024 № 4799;

192805,65грн :12 місяців = 16 067,14грн (місячна орендна плата),

(16 067,14грн:31день)х28днів=14512,26грн за жовтень 2021 року,

(16 067,14грнх2 місяця)+ 14512,26грн = 46 646,54грн.

Розрахунок за період з 01.01.2022 по 31.12.2022:

12 745 974,26грн х3%= 382 379,23грн орендна плата за рік, де:

12 745 974,26грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.06.2023 без урахування коефіцієнта індексації за 2022 рік;

3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

Розрахунок за період з 01.01.2023 по 31.12.2023:

14 657 870,40грн х3%= 439 736,11грн орендна плата за рік, де:

14 657 870,40грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.06.2023 без урахування коефіцієнта індексації за 2022 рік;

3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 04.10.2021 по 31.12.2023 складає: 868 761,88грн (46 646,54грн+382 379,23грн+439 736,11грн).

Перевіркою розрахунку порушень не встановлено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" у період з 04.10.2021 до 31.12.23 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 868 761,88грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ТОВ "Аркадія Харків" зазначає, що не мало можливості користуватись об`єктом нерухомості для ведення своєї господарської діяльності - ані майновим комплексом, ані земельною ділянкою, на якій розташований даний майновий комплекс, а відтак у відповідача відсутній факт використання земельної ділянки, що також не спричиняє в нього обов`язку сплачувати грошові кошти.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надав Договори оренди нежитлових приміщень:

№1/04-23 від 01.04.2023, укладений між ТОВ "Аркадія Харків" та ТОВ "Аргос-КР" (а.с.112-114),

№26/12.2-22 від 26.12.2022 та №24/05.9-23 від 24.05.2023, згідно яких в безоплатне користування передавалось нерухоме майно, що належить ТОВ Аркадія Харків за адресою: м. Кривий Ріг, Військове містечко,1, буд. 2А (а.с.108-111, 114-116);

Акти приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

Відповідач в силу ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В той же час, власність зобов`язує (ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України). У даному випадку власність відповідача зобов`язує до дотримання правил використання земельної ділянки, на якій таке майно розташоване.

За загальним правилом, визначеним статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. При цьому, законодавцем не встановлюється виключення із цього правила у випадку наявності у фактичного землекористувача договору оренди нежитлових приміщень зі структурними підрозділами Збройних Сил України чи іншими суб`єктами.

Факт розміщення на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке належить відповідачу, свідчить про обов`язок останнього вносити плату за користування земельною ділянкою.

Щодо відсутності доказів продовження строку дії договору від 22.09.2016, який укладено між Криворізькою міською радою та ТОВ "Аркадія Харків" на п`ять років та припинив свою дію у 2021 році, суд зазначає, що саме відсутність між сторонами договірних відносин у період з 04.10.2021 по 31.12.2023 і є підставою для нарахування плати за землю в розмірі орендної плати відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо пропуску позовної давності про застосування якої просить відповідач.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У даній справі заборгованість виникла за період з 04.10.2021 по 31.12.2023.

У відповідності до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст.ст. 257,258 ЦК України, були продовжені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до приписів п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто станом на дату звернення до суду трирічний строк позовної давності не сплинув, а тому відсутні підстави для її застосування до спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 13031,43грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 868 761,88грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" (ідентифікаційний код 38690112; місцезнаходження: військове містечко-1, будинок 2-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50001) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388; місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) безпідставно збережені кошти в сумі 868 761,88грн, судовий збір у сумі 13031,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.04.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва