Ухвала суду № 126970034, 03.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7133/25 1-кс/760/4327/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 22024000000000153 від 15 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000153 від 15 лютого 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «ЄВРОПОС» (код ЄДРПОУ 36939023), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлену дату та час, але не пізніше 05 лютого 2024 року достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан, переслідував корисливі мотиви, які виразились в отриманні економічної вигоди від оптової торгівлі пластиковою продукцією та отримання прибутку від реалізованого товару. Так, директор ТОВ «ЄВРОПОС» ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, в тому числі постачання товарів з території РФ и контрольованих РФ підприємств, є незаконною та призведе до сплати податкових зобов`язань зборів на користь РФ, що у свою чергу, сприятиме її економічному розвитку, буде спрямовуватись на розвиток військово-промислового комплексу РФ, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, вирішив в обхід застосованих відносно держави-агресора Україною та США санкцій на ведення господарської діяльності, налагодити поставки пластикової продукції від ООО «ЄВРОПОС ГРУП» на адресу ТОВ «ЄВРОПОС». У свою чергу, перераховуючи грошові кошти, представникам держави-агресора, забезпечувати російську економіку постійними надходженнями у вигляді податкових зобов`язань та зборів, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.

Директор ТОВ «Європос» ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи юридичні особи ООО «ЄВРОПОС ГРУП», Display Systems Production L.L.C., Posfix Retail Displays Trading L.L.C. налагодили механізм, який забезпечив обхід заборони провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з РФ, а також надав можливість перераховувати кошти з території України, через рахунки в ОАЕ на територію РФ на рахунки ООО «Європос Груп».

Враховуючи вищевикладене 14 березня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111?2 КК України.

14 березня 2025 року було проведено обшук, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року,

у приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, 18/14, оф. 327, що використовується ТОВ «Європос».

У ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено наступні речі та документи: письмова консультація ТОВ «Європос» на 4 арк.; посадові інструкції ТОВ «Європос» на 19 арк.; чорнові записи на 9 арк.; блокнот з чорновими записами «EPG»; ноутбук Нр с.н.: CND64611CZ; роздруковані електронні документи з комп`ютера заступника директора на 6 арк.; системний блок Gomemax, системний блок Cooler Master; роздруківка електронних документів з комп`ютера на 20 арк.; Контракт №01/01/2024 від 01 січня 2024 року з додатковими угодами та платіжними дорученнями на 41 арк.; фіолетовий скорозшивач, до якого поміщено Статут ТОВ «Європос», копії документів щодо зборів та засновників, на яких було виявлено інформацію, що має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

На даний час є підстави вважати, що певні файли з вказаної техніки були видалені та є необхідність у проведенні судової комп`ютерно-технічної експертизи.

З огляду на викладене, зазначені речі та документи, мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

14 березня 2025 року слідчим вилучені під час обшуку документи та речі визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належними чином, про поважність причин неявки слідчому судді не повідомив.

Власник майна або його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, натомість, подали до суду письмові заперечення щодо клопотання.

Так, у вказаних запереченнях представник власника майна просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на фіолетовий скорозшивач, до якого поміщено статут ТОВ «Європос» протоколи зборів засновників, посилаючись на те, що статут, рішення загальних зборів та накази є оригінальними правовстановлюючими документами Товариства, що мають вагоме значення для поточної господарської діяльності останнього, і водночас, не мають жодного доказового значення в межах розслідуваного кримінального провадження. На вилучення оригіналів вищевказаних документів ухвалою слідчого судді дозвіл не надавався. Крім того, ні клопотання, ні постанова про визнання речовими доказами не містить обґрунтування які саме ознаки речових доказів наявні у правовстановлюючих документах та для доведення яких саме обставин вони будуть використані в даному кримінальному провадженні.

За відсутності оригіналів зазначених документів Товариство не зможе вчиняти правочини, що вимагають нотаріального посвідчення, у свою чергу, орган досудового розслідування може зняти копії правовстановлюючих документів та долучити їх до матеріалів провадження, а також ознайомитися з ними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, вилучені в ході обшуку оригінали правовстановлюючих документів не відповідають критеріям речових доказів, встановлених статтею 98 КПК України, тому відсутні підстави для накладення арешту. При цьому, накладення арешту на оригінали документів призведе до неспіврозмірного обмеження прав Товариства, порушення його нормальної господарської діяльності.

Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого та власника майна/його представника.

Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000153 від 15 лютого 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.

14 березня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року було проведено обшук у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, 18/14, оф. 327, що на праві приватної власності належить ТОВ «Ост-Вест-Експрес», де фактично знаходить ТОВ «Європос».

У ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено: письмову консультацію ТОВ «Європос» на 4 арк.; посадові інструкції ТОВ «Європос» на 19 арк.; чорнові записи на 9 арк.; блокнот з чорновими записами «EPG»; ноутбук Нр с.н.: CND64611CZ; роздруковані електронні документи з комп`ютера заступника директора на 6 арк.; системний блок Gomemax; системний блок Cooler Master; роздруківку електронних документів з комп`ютера на 20 арк.; Контракт № 01/01/2024 від 01 січня 2024 року з додатковими угодами та платіжними дорученнями на 41 арк.; фіолетовий скорозшивач до якого поміщено Статут ТОВ «Європос», копії документів щодо зборів та засновників.

Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 від 14 березня 2025 визнано вищевказані документи та речі речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

14 березня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні слідчого зазначено, що арешт на вилучене майно необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучені речі містять в собі інформацію, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені в ході обшуку: письмова консультація ТОВ «Європос» на 4 арк.; чорнові записи на 9 арк.; блокнот з чорновими записами «EPG»; ноутбук Нр с.н.: CND64611CZ; роздруковані електронні документи з комп`ютера заступника директора на 6 арк.; системний блок Gomemax, системний блок Cooler Master; роздруківка електронних документів з комп`ютера на 20 арк.; Контракт №01/01/2024 від 01 січня 2024 року з додатковими угодами та платіжними дорученнями на 41 арк., можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вони відповідають ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження. При цьому, представник власника майна не заперечував щодо накладення арешту на вищевказані документи та речі.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання.

Що стосується накладення арешту на посадові інструкції ТОВ «Європос» на 19 арк. та фіолетовий скорозшивач, до якого поміщено Статут ТОВ «Європос», копії документів щодо зборів та засновників, то слідчим у клопотанні не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином вказані документи мають відношення до кримінального провадження, яке доказове значення має таке майно в кримінальному провадженні, яким чином та для доведення якого факту може бути використано стороною обвинувачення, які сліди кримінального правопорушення на собі містить та чи містить взагалі, тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що виявлено та вилучено під час проведення обшуку 14 березня 2025 року приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, 18/14, оф. 327, а саме:

- письмову консультацію ТОВ «Європос» на 4 арк.;

- чорнові записи на 9 арк.;

- блокнот з чорновими записами «EPG»;

- ноутбук Нр с.н.: CND64611CZ;

- роздруковані електронні документи з комп`ютера заступника директора на 6 арк.;

- системний блок Gomemax;

- системний блок Cooler Master;

- роздруківку електронних документів з комп`ютера на 20 арк.;

- Контракт №01/01/2024 від 01 січня 2024 року з додатковими угодами та платіжними дорученнями на 41 арк.

В іншій частині клопотання відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України слідчий, прокурор у зв`язку із часткове задоволенням клопотання про арешт майна повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення - повернення посадових інструкцій ТОВ «Європос» на 19 арк. та фіолетового скорозшивача, до якого поміщено Статут ТОВ «Європос», копії документів щодо зборів та засновників, власнику майна або його представнику, та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: ОСОБА_1