Постанова № 126969918, 12.03.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9435/24

3/758/175/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковбасюк О.О. за участю секретаря судового засідання Білоус А.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Корольової С.В., представника Енергетичної митниці Швед А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» (код ЄДРПОУ 44732579),

за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил №0203/90300/2024 від 11.06.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Як зазначено у протоколі, 16.02.2023, 26.02.2023, 04.03.2023 через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської Республіки на митну територію України на адресу підприємства ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» (90400, Україна, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Б.Хмельницького, буд. 1, кв. (офіс) 3б, код ЄДРПОУ 44732579) був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 61 380 кг, 114,089 тис. л при 15 град. С та загальною вартістю 28 234,80 євро.

Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:

- митних декларацій типу ІМ40ЕА: від 15.02.2023 №23UA903050007390U6, від 26.02.2023 №23UA903050008893U3, від 04.03.2023 №23UA903050009700U1;

- сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 №162615-4912929;

- рахунків фактур (інвойсів) від 14.02.2023 №23MN-000000346, від 25.02.2023 №23MN-000000519, від 03.03.2023 №23MN-000000589;

- міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR: від 14.02.2023 №LV-23MN-000000346, від 25.02.2023 №LV-23MN-000000519, від 03.03.2023 №LV-23MN-000000589;

- зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу IM40EА: від 15.02.2023 №23UA903050007390U6, від 26.02.2023 №23UA903050008893U3, від 04.03.2023 №23UA903050009700U1.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022, укладеного між латвійським підприємством Latvijas propane gaze SIA (Kurzemes prospekts 19, Riga, Latvia, LV-1067) в особі А.Синегубова та ТОВ «КАМЕРТОН» в особі ОСОБА_1.

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товар - «газ вуглеводневий скраплений», якість якого має відповідати нормативно-технічній документації завода-виробника.

Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Газ вуглеводневий скраплений» походженням з Литовської Республіки. Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 01.02.2022 №162615 4912929, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+A1:2022.

01.03.2023 листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю про використання суб`єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 №7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів, виданих компанією «Orlen Lietuva», щодо яких існує ризик фальсифікацій.

12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva) (лист від 09.02.2024 №D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів паспортів якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 01.02.2023 №162615_4912929 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 19 420 кг, яка була реалізована латвійському підприємству Latvijas propana gaze SIA.

Проте, підприємством ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 01.02.2023 №162615_4912929 фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 61 380 кг, що більше на 41 960 кг, ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству Latvijas propana gaze SIA згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 01.02.2023 №162615_4912929.

Тобто директором ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 №162615_4912929, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (19,420 тон).

Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» є ОСОБА_1 .

Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України, не притягувався.

Таким чином, директором ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 41 960 кг, 77,992 тис. л при 15 град. С, вартістю 19 301,60 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 749 112,00 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Місце вчинення порушення митних правил: пункти пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, дата вчинення порушення митних правил: 16.02.2023, 26.02.2023, 04.03.2023.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

В судовому засіданні захисник Корольова С.В. вказала на відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483МК України, та просила закрити провадження у справі з підстав, наведених у її письмових запереченнях.

Так, вказуючи на відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, захисник зазначила, що відповідно до абзацу 4 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 (із змінами внесеними згідно з постановою Верховного Суду України №8 від 30.05.2008) документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку перемішуються, не відповідають дійсності.

Виходячи з фабули протоколу про порушення митних правил, фактично Енергетична митниця зазначає, що сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 19 420 кг, яка була реалізована латвійському підприємству Latvijas propana gaze SIA. При цьому, митний орган стверджує, що директором ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 41 960 кг, 77,992 тис. л при 15 град. С, вартістю 19 301,60 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 749 112,00 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Разом з тим, таке твердження митного органу не відповідає положенням чинного законодавства.

По-перше, поставка товару «Гази нафтові скраплені для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» здійснювалась на виконання умов Контракту від 02.11.2022 №02/11-2022, укладеного між латвійським підприємством Latvijas propana gaze SIA (Kurzemes Prospekts 19, Riga, Latvija, LV-1067) в особі А. Синегубова (продавець) та ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» в особі директора ОСОБА_1 (покупець).

Відповідно до умов п. 1.2 Контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений», якість яких має відповідати нормативно-технічній документації (сертифікату) завода-виробника.

У відповідності до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару «Гази нафтові скраплені для автомобільного транспорту, зимовий тип (клас А)» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародних автотранспортних накладних CMR: від 14.02.2023 №LV-23MN- 000000346, від 25.02.2023 №LV-23MN-000000519, від 03.03.2023 №LV-23MN-000000589.

Відповідно до графи 1 вказаних накладних відправником товару виступала компанія Latvijas propana gaze SIA (Kurzemes Prospekts 19, Riga, Latvija, LV- 1067).

Відповідно до відомостей графи «5» наявної у матеріалах справи CMR №LV-23MN-000000346 перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, інвойс №23MN-000000346, Сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

Відповідно до відомостей графи «5» наявної у матеріалах справи CMR №LV-23MN-000000519 перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, інвойс №23MN-000000519, Сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

Відповідно до відомостей графи «5» наявної у матеріалах справи CMR №LV-23MN-000000589 перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, інвойс №23MN-000000589, Сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

Отже, відповідно до положень Конвенції обов`язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на відправника, яким в даному випадку виступала компанія Latvijas propana gaze SIA, що доводить, що громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов`язку виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікат якості №162615_4912929, інвойси №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519, 23MIN-000000589.

По-друге, відповідно до пункту 2.1. Контракту від 02.11.2022 N?02/11-2022 продавець продає, а покупець купує скраплений вуглеводневий газ на умовах АДРЕСА_2 (Інкотермс 2010).

Згідно з відомостями наявних у справі копій інвойсів №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519 та 23MN-000000589 поставка товару здійснювалась на умовах FCA Riga.

16.09.2010 Міжнародною торговою палатою були прийняті «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі» (в подальшому по тексту - правила Інкотермс). Інкотермс 2010 набрали чинності 01.01.2011.

Відповідно до правил Інкотермс 2010 для правила FCA визначені наступні вимоги:

1) Назва правила - FCA (Free Carrier) / (Франко-перевізник (Назване місце).

2) Відповідно до статті Al «Продавець зобов?язаний надати товар і комерційний рахунок (інвойс) відповідно до контракту (договору) купівлі-продажу, а також будь-яке інше підтвердження відповідності, що можуть вимагатись контрактом (договором).

Будь-який документ, який повинен бути наданий продавцем, може бути в паперовій або електронній формі згідно з умовами договору (контракту) або, якщо немає такої умови, коли існує такий звичай.

3) Відповідно до статті А7 «Де це застосовується, продавець повинен сплатити та здійснити всі формальності з очищення для експорту, що вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія, контроль безпеки товару при експорті, перевідвантажувальна інспекція, і будь-який інший офіційний дозвіл.

По-третє, відповідно відомостей експортних митних декларацій №№ 23LV00021010263184, 23LV00021010340155 та 23LV00021010376930 під час оформлення процедури експорту партій товару з території ЄС митним органам подавався, у тому числі, сертифікат якості № 162615_4912929.

Викладене вказує на те, що:

- інвойси №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519 та 23MN-000000589 були виставлені та надані для перевезення товару саме продавцем товару - компанією Latvijas propana gaze SIA;

- сертифікат якості на партію товару мав бути отриманий в компетентних органах/організаціях, лабораторіях безпосередньо продавцем товару - компанією Latvijas propana gaze SIA.

Отже, сукупний аналіз положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, правил Інкотерме 2010, умов Контракту від 02.11.2022 №02/11-2022, відомостей, наявних у міжнародних автотранспортних накладних - CMR №№ LV-23MN- 000000346, LV-23MN-000000519 тa LV-23MN-000000589, експортних декларацій №№ 23LV00021010263184, 23LV00021010340155 та 23LV00021010376930, дає підстави для наступних висновків:

- обов`язок отримати в компетентних органах/організаціях сертифікат якості на партію товару та надати його перевізнику для перевезення покладений на продавця товару - компанію Latvijas propana gaze SIA;

- обов`язок виставити/оформити/скласти інвойси на партію товару покладений на продавця товару - компанію Latvijas propana gaze SIA;

- громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа

сертифікат якості № 162615_4912929 в компетентних органах/організаціях, лабораторіях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати, або обов`язку перевіряти відомості, вказані у сертифікаті;

- громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа жодних дій щодо складення товаросупровідних, комерційних документів, пов`язаних із експортом товарів, у тому числі інвойсів, сертифікату якості не вчиняв та не мав права/обов`язку вчиняти;

- «ПФ «КАМЕРТОН» є покупцем товару та жодних дій щодо отримання, складення товаросупровідних, комерційних документів, пов`язаних із експортом з території Європейського Союзу, у тому числі сертифікату якості № 162615_4912929 та інвойсів №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519 та 23MN-000000589, не вчиняло та не мало права/обов`язку вчиняти.

Крім того, захисник посилається на те, що для кваліфікації дій за ознаками ч. 1 ст. 483 МК України з точки зору наявності об`єктивної сторони правопорушення, слід оцінювати документи, що подаються при перетині кордону, без яких не можливо отримати дозвіл на пропуск на митну територію України.

Відповідно до положень пункту 49 частини першої статті 4 Митного кодексу України пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

По-перше, з метою з`ясування обставин пропуску на митну територію України товарів, що слідували на адресу «ПФ «КАМЕРТОН», до Львівської митниці був направлений адвокатський запит № 1-ЛМ від 12.07.2024, за результатами розгляду якого Львівська митниця листом від 16.07.2024 № 7.4-1/10/8.19/19734 з додатками та у доповнення до нього листом від

18.7.2024№ 7.4-1/10/8.19/20063 з додатками повідомила наступне.

Пропуск на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська» товару «Газ вуглеводний скраплений»:

1) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 згідно МД IM40ЕА № UA903050/2023/007390, здійснено 16.02.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000346, invoice № 23MN-000000346.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

2) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 згідно МД IM40ЕА № UA903050/2023/008893, здійснено 26.02.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000519, invoice №23MN-000000519, європейська декларація №23LV00021010340155.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

3) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_5 / НОМЕР_3 згідно МД IM40EА № UA903050/2023/009700, здійснено 04.03.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000589, invoice № 23MN-000000589.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

По-друге, відповідно до відомостей копій документів контролю доставки (витягу з ЄАІС щодо ЕА №UA903050/2023/7390 (а.с. 21 згідно переліку митниці), та ЕА №UA903050/2023/8893 (a.с. 26 згідно переліку митниці) та EA № UA903050/2023/9700 (a.с. 31 згідно переліку митниці)), доданих Енергетичною митницею до справи, зокрема, відомостей графи «Провізні відомості та інші документи» у строчці «Пропуск (повний) грузу», пропуск товару на митну територію України здійснювався на підставі інвойсів №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519 та 23MN-000000589 (код документа 0380), а також CMR №№ LV-23MN- 000000346, LV-23MN-000000519 та LV-23MN-000000589 (код документа 0730), що повністю відповідає інформації, наданій Львівською митницею.

При цьому, витяги з ЄАС взагалі не містить посилань на сертифікат якості №162615 4912929 або будь-який інший сертифікат якості.

Таким чином, інформація та документи, надані Львівською митницею, спростовують твердження Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості на товар подавався у пункті пропуску на кордоні як підстава для переміщення товарів через митний кордон України та є документом, без якого здійснення пропуску товару через митний кордон України неможливий.

Викладене свідчить, що твердження Енергетичної митниці є припущеннями.

Крім того, митний орган стверджує, що ним проведено перевірку та встановлено, що сертифікат якості на товар литовським підприємством «ORLEN Lietuva» видавався на партію товару «газ нафтовий скраплений автомобільний» у меншій кількості, ніж та яка була реалізована підприємству Latvijas propana gaze SIA.

За результатом проведення перевірки Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил у відношенні керівника ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 , тобто у відношенні керівника підприємства, що здійснило імпорт приданого товару.

Щодо обсягів перевірки, суті документів, отриманих від представництва ПАТ «ORLEN Lietuva» та результатів здійсненої Енергетичною митницею перевірки захисник звертає увагу суду на наступне.

По-перше, відповідно до положень статті 43 Митного кодексу України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Наявні в справі про порушення митних правил копії документів свідчать про те, що Енергетична митниця фактично провела загальну звірку шляхом надання інформації у вигляді таблиць, а не перевірку конкретного сертифікату якості.

Однак, отримавши результати звірки, Енергетична митниця не вжила заходів по перевірці безпосередньо сертифікату якості №163321_4975171 у порядку, визначеному статтею 43 Митного кодексу України, до уповноваженої організації запити щодо перевірки сертифікату (паспорта) якості та його копію не направляла.

Крім того, на необхідності направлення запитів з метою саме верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів якості наголошувалось і Державною митною службою України в листі №20/20-01-01/7.6/211 від 01.03.2023 , а також вказувалось компанією «ORLEN Lietuva» в листі № D2 (12.11-9)-339 від 09.02.2024 , копія якого наявна в справі.

Зокрема, у листі зазначено наступне: «Важливо підкреслити, що перевірка автентичності сертифіката якості можлива виключно шляхом візуального огляду копії сертифіката якості.»

Разом з тим, Енергетична митниця перевірку достовірності сертифікату якості №162615_4912929 у встановленому чинним законодавством порядку не здійснила, а склала протокол про порушення митних правил виключно на підставі припущень.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що результати звіряння надавались у спосіб, який не виключає втручання у інформацію, внесення змін або будь-яке інше спотворення інформації.

Захисник також звертає увагу суду на те, що у тексті листа «ORLEN Lietuva» № D2 (12.11-9)-339, на який посилається Енергетична митниця у фабулі протоколу, представництво ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні не повідомляє митний орган про те, що Public Company «ORLEN Lietuva» видавало сертифікат (паспорта) якості №162615_4912929 на меншу кількість товару, ніж було пропущено на митну територію України, а отже викладені в протоколі про порушення митних правил висновки є припущенням, а не встановленими фактами.

По-друге, у матеріалах справи наявна таблиця, в якій зазначено відомості щодо сертифікату якості, при цьому, не зрозуміло яким чином та коли саме Енергетичною митницею отримано інформацію, яку вона сформувала у цій таблиці.

Доказів того, що зазначена в цій таблиці інформація наявна у додатку до відповіді Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339) матеріали не містять. Здійснити ідентифікацію не можливо.

По-третє, вказує захисник, представництво ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні в листах не повідомляє про встановлені факти порушення з боку підприємств-імпортерів товарів, виробництва Public Company «ORLEN Lietuva».

Як свідчить лист від 17.02.2023 року №62, адресований Міністру економіки України, представництво ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні попереджало про факти можливого шахрайства з боку постачальників пального. І як приклад було приведено факт шахрайства саме щодо товару «дизельне паливо», а не всіх різновидів пального.

Отже, фактично представництво ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні повідомляло про можливі незаконні дії з боку іноземних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють продаж нафтопродуктів, що є логічним, оскільки, як вже зазначалось, підприємства-імпортери не мають обов`язку виготовляти та отримувати будь-які товаросупровідні, комерційні на товари, необхідні для експорту з території Європейського Союзу.

Окремо захисник посилається на відсутність суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, вказуючи, зокрема, на те, що відповідно до диспозиції статті 483 Митного кодексу України за способом вчинення правопорушення - це дії, тобто активна поведінка особи (застосування тайників та сховищ; використання засобів та способів, що утруднює виявлення; надання одним товарам вигляду інших; подання підроблених документів, чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості), які вчиняються з протиправною метою - приховати від митного контролю товар або відомості про товар при його переміщенні через митний кордон України.

Отже, наявність визначеної у диспозиції статті протиправної мети свідчить про те, що правопорушення, передбачене частиною першою статті 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно.

Як слідує з протоколу про порушення митних правил, Енергетична митниця звинувачує ОСОБА_1 у тому, що ним вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений автомобільний» з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості та ваги товару.

При цьому, фабула протоколу не містить відомостей, які саме документи митний орган вважає такими, що містять неправдиві дані щодо ваги та кількості.

Такі твердження та висновки Енергетичної митниці про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, є безпідставними та зроблені на підставі припущень.

Так, по-перше, сертифікат якості не є документом, який підтверджує кількість або вагу товару.

Відповідно до Технічного регламенту документ про якість (паспорт якості) палива - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів, а отже не є документом, що підтверджує вагові або кількісні показники товарів.

По-друге, відповідно до умов п. 1.2 Контракту від 02.11.2022 №02/11-2022 продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений» якість яких має відповідати нормативно-технічній документації (сертифікату) завода-виробника.

Відповідно до статті А1 та статті А7 правил Інкотермс 2010 для правила FCA обов`язок надати комерційний рахунок (інвойс) відповідно до контракту (договору) купівлі-продажу, а також здійснити всі формальності з очищення для експорту, що вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія, контроль безпеки товару при експорті, перевідвантажувальна інспекція, і будь-який інший офіційний дозвіл, покладений на продавця товару.

Відповідно до відомостей експортних митних декларацій №№ 23LV00021010263184, 23LV00021010340155 та 23LV00021010376930 під час оформлення процедури експорту партій товару з території ЄС митним органам подавався, у тому числі, сертифікат якості №162615_4912929.

Викладене свідчать про те, що громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов`язку на отримання, складання виготовлення будь-яких товаросупровідних, комерційних та дозвільних документів, пов`язаних із експортом партії товару з території Європейського союзу, у тому числі сертифікату якості на товар та рахунка-фактури, а отже, йому не були відомі та не могли бути відомі обставини, пов`язані із оформленням/отриманням цих документів та характером заявлених в них відомостей.

При цьому, Енергетична митниця на підтвердження свого звинувачення ані вказала у протоколі про порушення митних правил, ані долучила до матеріалів справи доказів того, що чинним законодавством з питань митної справи для підприємства-імпортера товару встановлені вимоги отримувати, виготовляти або перевіряти достовірність/дійсність документів, що подаються митним органам іноземних держав при експорті товарів з території Європейського союзу, а ОСОБА_1 як директор підприємства, свідомо не виконав ці вимоги або виконав у незаконний спосіб.

Одночасно, Енергетичною митницею не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 якимось чином був причетний до процедури отримання/виготовлення сертифікату якості та рахунка фактури, а отже, був обізнаний з обставинами їх отримання та природою відомостей, вказаних у цих документах.

Таким чином, Енергетичною митницею не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності у розумінні пункту 43 частини першої статті 4 та частини другої статті 459 Митного кодексу України.

Представник Енергетичної митниці вважала доведеними обставини, викладені в протоколах про порушення митних правил, підтримала подані до суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення захисника та представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари для митного контролю і митного оформлення, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Згідно ч. 5. ст. 265 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. У відповідності до ч. 4 та 5 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 1 ст. 195 МК України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Пунктом 49 частини першої статті 4 МК України визначено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;

За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 статті 483 МК України встановлено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Стаття 494 МК України визначає перелік даних, які повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, в ньому зазначається місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил №0203/90300/2024 від 11.06.2024, складеного відносно ОСОБА_1 , 16.02.2023, 26.02.2023, 04.03.2023 через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської Республіки на митну територію України на адресу підприємства ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 61 380 кг, 114,089 тис. л при 15 град. С та загальною вартістю 28 234,80 євро.

Зазначений товар був оформлений за митними деклараціями типу IM40EА: від 15.02.2023 №23UA903050007390U6, від 26.02.2023 №23UA903050008893U3, від 04.03.2023 №23UA903050009700U1.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022, укладеного між латвійським підприємством Latvijas propane gaze SIA (Kurzemes prospekts 19, Riga, Latvia, LV-1067) в особі А.Синегубова та ТОВ «КАМЕРТОН» в особі ОСОБА_1.

Сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929, що був наданий продавцем Latvijas propana gaze SIA покупцеві ТОВ «КАМЕРТОН», був виданий на кількість (вагу) 19 420 кг

У протоколі про порушення митних правил митний орган зазначив, що директором ТОВ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений» відбувалася в рамках договору купівлі-продажу скрапленого газу від 02.11.2022 №02/11-2022, укладеного між латвійським підприємством Latvijas propane gaze (Kurzemes prospekts 19, Riga, Latvia, LV-1067) в особі А.Синегубова та ТОВ «КАМЕРТОН» в особі директора ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобов`язується на замовлення покупця продати покупцю скраплений газ, далі по тексту договору - Товар, а покупець гарантує купити, прийняти та своєчасно оплатити за Товар згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 якість Товару, поставленого за умовами цього договору, повинна відповідати нормативно-технічній документації (сертифікату) завода-виробника.

Отже, відповідно до вказаного договору ТОВ «КАМЕРТОН» придбало у Latvijas propane gaze газ вуглеводневий скраплений, документи на який було отримано покупцем від продавця, на підставі умов укладеного договору. Якість, фізико-хімічні властивості, марка, країна походження товару підтверджувались сертифікатами якості та інвойсами, які надавались продавцем (або виробником).

Відповідно до умов договору обов`язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію Latvijas propane gaze як продавця товару.

Громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929 у компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006 (далі по тексту - Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR: від 14.02.2023 №LV-23MN-000000346, від 25.02.2023 №LV-23MN-000000519, від 03.03.2023 №LV-23MN-000000589.

Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику.

У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Відповідно до відомостей графи «5» наявних у матеріалах справи CMR, перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, invoice (рахунок) та сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до положень Конвенції, обов`язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на продавця, яким в даному випадку виступала компанія Latvijas propane gaze, що вказує про відсутність обов`язку у громадянина України ОСОБА_1 , як керівника компанії-покупця та як фізичної особи, виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікати якості №162615_4912929.

Крім того, як встановлено із наданих захисником письмових пояснень із відповідними додатками, з метою з`ясування обставин пропуску на митну територію України товарів, що слідували на адресу «ПФ «КАМЕРТОН», адвокатом ОСОБА_1 був направлений до Львівської митниці адвокатський запит № 1-ЛМ від 12.07.2024, за результатами розгляду якого Львівська митниця листом від 16.07.2024 № 7.4-1/10/8.19/19734 з додатками та у доповнення до нього листом від 18.07.2024 № 7.4-1/10/8.19/20063 з додатками повідомила наступне.

Пропуск на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська» товару «Газ вуглеводний скраплений»:

1) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 згідно МД IM40ЕА № UA903050/2023/007390, здійснено 16.02.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000346, invoice № 23MN-000000346.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

2) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 згідно МД IM40ЕА № UA903050/2023/008893, здійснено 26.02.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000519, invoice №23MN-000000519, європейська декларація №23LV00021010340155.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

3) який переміщувався транспортним засобом р.н. НОМЕР_5 / НОМЕР_3 згідно МД IM40EА № UA903050/2023/009700, здійснено 04.03.2023.

До митного оформлення водієм були подані наступні товаросупровідні документи: CMR LV-23MN-000000589, invoice № 23MN-000000589.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення були застосовані наступні форми митного контролю: усне опитування, візуальний огляд, перевірка документів.

Під час внесення інформації в АСМО «Інспектор» ризики не спрацьовували, додаткові митні формальності не проводились. Після завершення всіх митних процедур товар було пропущено для подальшого оформлення у митницю призначення.

Відповідно до відомостей копій документів контролю доставки (витягу з ЄАІС щодо ЕА № UA903050/2023/7390 (а.с. 21 згідно переліку митниці), та ЕА № UA903050/2023/8893(a.с. 26 згідно переліку митниці) та EA № UA903050/2023/9700 (a.с. 31 згідно переліку митниці)), доданих Енергетичною митницею до справи, зокрема, відомостей графи «Провізні відомості та інші документи» у строчці «Пропуск (повний) грузу», пропуск товару на митну територію України здійснювався на підставі інвойсів №№ 23MN-000000346, 23MN-000000519 та 23MN-000000589 (код документа 0380), а також CMR №№ LV-23MN- 000000346, LV-23MN-000000519 та LV-23MN-000000589 (код документа 0730), що повністю відповідає інформації, наданій Львівською митницею.

При цьому, витяги з ЄАС взагалі не містить посилань на сертифікат якості № 162615 4912929 або будь-який інший сертифікат якості.

Таким чином, інформація та документи, надані Львівською митницею, спростовують твердження Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості на товар подавався у пункті пропуску на кордоні як підстава для переміщення товарів через митний кордон України та є документом, без якого здійснення пропуску товару через митний кордон України неможливий.

Крім того, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 43 Митного кодексу України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Наявні в справі про порушення митних правил копії документів свідчать про те, що Енергетична митниця фактично провела загальну звірку шляхом надання інформації у вигляді таблиць, а не перевірку конкретного сертифікату якості.

Однак, отримавши результати звірки, Енергетична митниця не вжила заходів по перевірці безпосередньо сертифікату якості № 163321_4975171 у порядку, визначеному статтею 43 Митного кодексу України, до уповноваженої організації запити щодо перевірки сертифікату (паспорта) якості та його копію не направляла.

Крім того, на необхідності направлення запитів з метою саме верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів якості наголошувалось і Державною митною службою України в листі від 01.03.2023 року № 20/20-01-01/7.6/211, а також вказувалось компанією «ORLEN Lietuva» в листі від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339, копія якого наявна в справі.

Зокрема, у листі зазначено наступне: «Важливо підкреслити, що перевірка автентичності сертифіката якості можлива виключно шляхом візуального огляду копії сертифіката якості.»

Разом з тим, Енергетична митниця перевірку достовірності сертифікату якості № 162615_4912929 у встановленому чинним законодавством порядку не здійснила, а склала протокол про порушення митних правил виключно на підставі припущень.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що результати звіряння надавались у спосіб, який не виключає втручання у інформацію, внесення змін або будь-яке інше спотворення інформації.

Як вбачається із листа «ORLEN Lietuva» № D2 (12.11-9)-339, на який посилається Енергетична митниця у фабулі протоколу, представництво ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні не повідомляє митний орган про те, що Public Company «ORLEN Lietuva» видавало сертифікат (паспорта) якості № 162615_4912929 на меншу кількість товару, ніж було пропущено на митну територію України.

Крім того, із листа представництва ПАТ «ORLEN Lietuva» в Україні №62 від 17.02.2023 , адресованого Міністру економіки України, вбачається що вказане іноземне підприємство попереджало про факти можливого шахрайства з боку постачальників пального.

Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №162615_4912929 надавалися отримувачу відправником - компанією Latvijas propane gaze при поставці товару, а отже, були отримані ТОВ «КАМЕРТОН» , сертифікат якості не є підставою для переміщення товарів через митний кордон.

Суд не бере до уваги викладене у протоколі про порушення митних правил стосовно того, що за результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався відправнику (Latvijas propana gaze) товару «Газ вуглеводневий скраплений» нa 19 420 кг, оскільки з матеріалів справи, а саме, з листа №D2(12/11-9)-339 від 09.02.2024 від AB «Orlen Lietuva» вказане не вбачається.

Окрім того, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи не містять будь-якої інформації про те, що директором ТОВ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 було отримано документи, які містять неправдиві відомості щодо кількості товару, або що сертифікат якості №162615_4912929 не видавалися литовським підприємством «Orlen Lietuva».

Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №162615_4912929 надавалися перевізнику та отримувачу продавцем та відправником - компанією Latvijas propane gaze у відповідності до умов договору від 02.11.2022 №02/11-2022.

Доказів, які підтверджують, що у ТОВ «КАМЕРТОН» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником, матеріали справи не містять, а отже, такі документи були отримані ТОВ «КАМЕРТОН» законним шляхом, що виключає подію правопорушення, викладену у протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_1 , та підтверджує відсутність об`єктивної сторони в діях останнього.

Крім того, Енергетичною митницею не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що товар був ввезений на територію України шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Отже, дії, спрямовані переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 41 960 кг вартістю 19 301,60 євро, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, не охоплюються способами (діями), перелічених у ч. 1 ст. 483 МК України, а отже, не є об`єктивною стороною ч. 1 ст. 483 МК України.

При цьому з матеріалів справи чітко вбачається, що обов`язок надати товаросупроводжувальні документи покладається на продавця товару - Latvijas propane gaze, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, який міститься в матеріалах справи та відповіді PPS GROUP s.r.o на запит, а не на покупця - ТОВ «КАМЕРТОН» (директора ОСОБА_1 ).

Окрім того, вищевказаний протокол про порушення митних правил не містить деталізації та розкриття поняття «документу, що містять неправдиві відомості», які саме відомості в документі є неправдивими, а також які дії ОСОБА_1 було вчинено для переміщення товарів через митний кордон України.

Крім того, Енергетичною митницею не подано до суду доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України чи його декларування.

Натомість, у графах 23 міжнародних товаротранспортних накладних CMR та у копіях документів контролю доставки, поданих Енергетичною митницею, вказані дані про фізичних осіб - перевізників, серед яких відсутній ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що власник чи представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, отриманих незаконним шляхом, та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України лише у тому випадку, коли вона з метою приховування від митного контролю особисто вчиняла дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, вказаних у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , відсутня.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, що містять неправдиві відомості. Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Об`єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що чітко зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.

При цьому, митним органом не ставиться питання щодо вказання неправдивих відомостей щодо митної вартості товару взагалі.

Тобто, обов`язковою умовою наявності об`єктивної сторони є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару чи наміру умисно перемістити товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України лише у тому випадку, коли вона з метою приховування від митного контролю особисто вчиняла дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару чи наміру умисно перемістити товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу ОСОБА_1 вчиняти правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд звертає увагу, що у протоколі про порушення митних правил лише процитовано норми Господарського кодексу України, при цьому: не вказано, які саме вимоги законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи не були виконані ОСОБА_1 ; не вказано, якими правовими нормами або положеннями статуту саме на керівника підприємства покладено обов`язок виконання вимог, що не були виконані або виконані неналежним чином; не проаналізовано умови поставки, умови контракту, не здійснено перевірку обставини видачі/отримання сертифікату якості та рахунку-фактури та не вказано, які саме обов`язки керівник підприємства-імпортера мав виконати, але не виконав, або виконав у незаконний спосіб; не вказано якими фактичними обставинами (доказами) підтверджено невиконання, або неналежне виконання громадянином України ОСОБА_1 обов`язків, покладених на нього як на керівника підприємства; не вказано, які саме дії громадянина України ОСОБА_1 як керівника підприємства-імпортера призвели, на думку митниці, до переміщення товарів з приховуванням від митного контролю; не вказано, у який встановлений законодавством спосіб керівник підприємства покупця/отримувача має забезпечити достовірність та правдивість інформації, вказаній у товаросупровідних та комерційних документах безпосередньо продавцем/відправником товарів, а також має обов`язок встановлювати/перевіряти будь-які обставини, пов`язані із експортом товарів з території інших країн; не вказано, якими саме нормами законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи встановлено вимоги для керівника підприємства - імпортера отримувати документи, необхідні для експорту товару, у тому числі сертифікат якості, або здійснювати перевірку дійсності документів, у тому числи сертифікату якості, що надаються експортером/відправником товарів.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. ЄСПЛ також неодноразово підкреслював, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, зазначено, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Отже, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України а тому провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 483, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя О. О. Ковбасюк