Рішення № 126969662, 14.04.2025, Оболонський районний суд міста Києва

14.04.2025 Справа № 756/2286/24

Справа № 756/2286/24

Провадження № 2/756/269/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4768695 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. 17.01.2023 на підставі договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4768695 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Оскільки після відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги до ОСОБА_1 останній не здійснювала жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 32 800 грн. 00 коп. заборгованості за договором.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, зокрема, про не доведення факту укладення кредитного договору та отримання ним на виконання цього договору грошових коштів, неправомірність нарахування відсотків, недоведеність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 14.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4768695 про надання споживчого кредиту, згідно якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. строком на 30 календарних днів, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за його користування. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А799397 (а.с. 13-17).

Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно п. 1.4 договору строк кредиту 30 днів.

Відповідно до п. 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась авто пролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

У п. 1.5.2 договору зазначено, що занижена ставка 0,01 % в день застосовується якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних умовах), що передбачені цим договором.

Згідно п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному договором або в порядку авто пролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3 договору.

Відповідно до п. 4.2.1 споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може Ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.

Згідно п. 4.2.2. пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту», або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в частково погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Відповідно до п. 4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або авто пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.

Згідно п. 4.3.2 договору споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п. 4.2 Договору.

Згідно п. 4.4 договору вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля Сторін передбачена в п. 4.2 договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п. 4.3 договору - письмово цим Договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 ЦК України до письмової форми правочину.

За змістом п. 6.3 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється у такій черговості: прострочені зобов`язання по процентам, прострочені зобов`язання по кредиту.

Договір № 4768695 та додатки до нього підписані відповідачем з використанням електронний підпис одноразовим ідентифікатором «А799397» (т. 1 а.с. 10-18).

Як вбачається з картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ОСОБА_1 11.10.2021 здійснив платіж у розмірі 28 грн. та здійснив погашення нарахованих відсотків за заниженою ставкою (т. 1 а.с. 24-36).

Згідно договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 4768695, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023 (т. 1 а.с. 38, 66-70).

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-241129/18870-БТ від 04.12.2024 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 14.09.2021 здійснено переказ коштів на суму 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи, що на мобільний номер телефону ОСОБА_1 був надісланий одноразовий ідентифікатор, яким він підписав кредитний договір, суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 заборгованість становить 32 800 грн. 00 коп., з яких 10 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту та 22 800 грн. 00 коп. нарахованих процентів у період з 12.10.2021 до 08.02.2022 (а.с. 24-36).

При цьому, судом враховано, що відповідачем 11.10.2021 здійснено оплату нарахованих процентів за заниженою процентною ставкою у розмірі 28 грн. 00 коп.

Враховуючи, що умовами кредитного договору передбачено продовження строку кредитування, відповідачем не надано доказів виконання вимог, передбачених п. 4.2.2 договору, що свідчили б про не бажання продовжувати строк користування кредитом, враховуючи, що ОСОБА_1 позику у встановлений договором строк не повернув, суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом за стандартною ставкою підлягали нараховуванню у продовжені договором строки, що було виконано кредитодавцем.

При цьому, доводи ОСОБА_1 про недоведеність перерахування йому коштів за вказаним кредитним договором спростовуються інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування на його рахунок, зазначений у п. 2.1 кредитного договору, 10 000 грн. 00 коп., що відповідає розміру наданого кредиту.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Інші доводи відповідача не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За таких обставин суд вважає, що визначений сторонами розмір гонорару не відповідає критерію розумності з огляду на несправедливе завищення цієї оплати до виконаної роботи, часу на надання вищенаведених послуг. З урахуванням наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, з урахуванням того, що представником позивача надано послуги зі збору та аналізу доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та її подання, подання клопотання про витребування доказів, суд вважає за необхідне врахувати 6 годин витраченого часу на вищевказані послуги та визначити вартість однієї години у розмірі 500 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, незначну складність справи, тривалість затраченого представником відповідача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідачки на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (500 грн. 00 коп. х 6 год.).

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) 32 800 грн. 00 коп. заборгованості, 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 38 222 (тридцять вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя