Рішення № 126969359, 30.04.2025, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4421/24

Провадження № 2/452/204/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2025 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

при секретарі судового засідання Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 4 грудня 2024 року звернулася до суду із позовом до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної вимоги позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина. За життя

ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Маючи право на спадкування за заповітом, позивачка звернулася до Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області з приводу оформлення своїх спадкових прав, однак державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій, оскільки

ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті

ОСОБА_2 .

Вважає, що пропустила вказаний термін з поважних причин, так як про існування заповіту, складеного на її користь, дізналась після спливу шестимісячного строку.

Покликаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просить суд визначити додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, після смерті

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, що є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній цивільній справі з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження; витребувано з Самбірської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с. 13).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 січня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с. 20).

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила позов задовольнити (а.с. 18).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, представник відповідача, у судове засідання не прибув, Рудківська міська рада Самбірського району Львівської області подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечуючи проти задоволення позову (а.с. 17).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років в м. Львові Львівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2023 року (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Із заповіту, складеного 25 листопада 2015 року, який посвідчений секретарем Сусолівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 76, відомо, що ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 343, виданої 1 серпня 2024 року Сусолівським стростинським округом Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Позивачка зазначає, що пропустила вказаний термін з поважних причин, так як про існування заповіту, складеного на її користь, дізналась після спливу шестимісячного строку.

Із листа Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області № 2230/01-16 від 21 жовтня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано звернутися до суду (а.с. 11).

Статтею 4 КПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220, ст. 1222 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, позивачка звернулася до нотаріуса 21 жовтня 2024 року, отже з пропуском вказаного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже правила частини третьої 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними (Постанова ВС від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 760/22643/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Як встановлено судом, позивачка не відмовлялася від спадщини, однак, не реалізувала свій намір вчасно через обставини, які суд вважає поважними, а саме: ОСОБА_1 про існування заповіту, складеного на її користь, дізналась після спливу шестимісячного строку.

Із листа Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області № 26723/01-16 від 30 жовтня 2024 року відомо, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена (а.с. 16). Отже інші спадкоємці відсутні.

ВП ВС дійшла висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини (Постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року (справа № 12868/87) та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року (справа № 22774/93) зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має забезпечити «справедливу рівність» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивачка втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , крім того слід потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачкою при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий у розмірі

1211 грн. 20 коп. (а.с. 4).

Позивачка при зверненні до суду не просила відшкодувати їй понесені судові витрати.

Отже, враховуючи такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність (ст. 13 ЦПК України), понесені судові витрати позивачці при ухваленні рішення не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Дев`ятники, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Рудківська міська рада Самбірського району Львівської області, юридична адреса: Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, пл. Відродження, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44039854.

Повний текст рішення виготовлений 30 квітня 2025 року.

Головуюча суддя