Ухвала суду № 12696748, 24.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-389/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»(далі ВАТ «КБ Надра», позивач), остаточно вточнивши позовні вимоги звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення №0000374310/0 від 28.05.2009, № б/н від 28.05.2009, №0000404310/0 від 28.05.2009, №0000394310/0 від 28.05.2009, №0000414310/0 від 28.05.2009, №0000374310/1 від 31.07.2009, № 0000384310/1 від 31.07.2009, №0000404310/1 від 31.07.2009, №0000394310/1 від 31.07.2009, №0000414310/1 від 31.07.2009, №0000374310/2 від 19.10.2009, № 0000384310/2 від 19.10.2009, №0000404310/2 від 19.10.2009, №0000394310/2 від 19.10.2009, №0000414310/2 від 19.10.2009, №0000374310/3 від 12.01.2009, № 0000384310/3 від 12.01.2010, №0000404310/3 від 12.01.2010, №0000394310/3 від 12.01.2010, №0000414310/3 від 12.01.2010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2010 року у задоволені позову ВАТ «КБ Надра»відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник ВАТ «КБ Надра»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.05.2009 за результатами планової виїзної документальної перевірки ВАТ «КБ «Надра»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків було складено Акт № 170/43-10/20025456, яким встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про плату за землю». Постанови Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

15.05.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з пп.пп. 17.1.1, 17.1.3, 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були винесені податкові повідомлення-рішення №0000374310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 305970,60 грн., в тому числі штрафні санкції 101990, 20 грн., № б/н, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з платежу «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища»у розмірі 1190 грн., в тому числі штрафні санкції 1190 грн., №0000404310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 20710,93 грн., в тому числі штрафні санкції 7130, 31 грн., №0000394310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 315396,16 грн., в тому числі штрафні санкції 630792, 32 грн., №0000414310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 7173,24 грн., в тому числі штрафні санкції 3586, 62 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП по результатам розгляду первинної скарги, ВАТ КБ «Надра»звернулось з вторинною скаргою до ДПА у м. Києві.

По результатам розгляду вторинної скарги було прийнято рішення № 4376/10/25-114 від 12.10.2009 року, яким скаргу Тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра»залишено без задоволення та винесено податкові повідомлення - рішення від 31.07.2009р. № 0000374310/2 від 19.10.2009р. № 0000384310/2 від 19.10.2009р. № 0000404310/2 від 19.10.2009р. № 0000394310/2 від 19.10.2009р. № 0000414310/2 від 19.10.2009р .

Не погоджуючись з результатами розгляду вторинної скарги ВАТ КБ «Надра»звернулось з скаргою до ДПА України.

По результатам розгляду скарги ДПА України, скаргу Тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра»- задоволено частково, залишено без змін податкове повідомлення -рішення від 28.05.2009р. № 0000374310/0, № 0000384310, 0000394310/0, № 0000404310/0, №0000414310/0, від 31.07.2009р. № 0000374310/1., № 0000384310/1, № 0000394310/1, №0000404310/1, відкликані податкові повідомлення рішення від 19.10.2009р. № 0000424310/2 на суму штрафних санкцій 23,60 грн. від 19.10.2009р. № 0000434310/2 на суму штрафних санкцій 167,50 грн., від 19.10.2009р. № 0000444310/2 на суму штрафних санкцій 10,70 грн.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку що порушення, які стали підставами для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, мали місце до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ «КБ «Надра», суд приходить до висновку, що положення пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не поширюється на спірні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000, № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненням (далі Закон № 2181), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено Банку податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 р. № 0000374310/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 305970,60 грн. в т.ч. за основним платежем 203980,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 101990,20 грн.

Також, встановлено порушення п. 9 Постанови КМУ від 01.03.1999 №303 „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" та підпункту "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасного подання та неподання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 р. № 0000384310/0 , яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1190,00 грн. передбачені пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

В акті перевірки також зазначено, що ВАТ КБ "Надра в порушення п. 13.2 ст. 13 Закону №334 не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів, отриманих на території України у вигляді процентів у сумі 315 396,16 грн.

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 7 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

На підставі акту перевірки ВАТ КБ «Надра»винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 р. № 0000394310/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 946188,48 грн. в т.ч. за основним платежем 315396,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 630792,32 грн.

Перевіркою встановлено порушення філією ВАТ КБ «Надра»ч. 2 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ, в частині не подання податкового розрахунку земельного податку та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями) в частині не сплати земельного податку в сумі 13580,62 грн.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 р. № 0000404310/0 яким визначено податкове зобов'язання з земельного податку на загальну суму 20710,93 грн. в т.ч. основний платіж 13580,62 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7130,31 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції застосовано відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 в сумі 340 грн. та 17.1.3 п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 в сумі 6790,31 грн.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпунктом "а" пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно із пп. 17.1.2 п.17.2 ст. 17 даного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіркою своєчасності подання ВАТ КБ "Надра" розрахунків земельного податку та сплати в повному обсязі даного податку до місцевого бюджету м. Чернівці встановлено порушення Банком ст. 7, ст. 14 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ «Про плату за землю»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на землю за липень - грудень 2008 рік у сумі 7173,24 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення штрафну (фінансову) санкцію застосовано у відповідності до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, яким передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ВАТ КБ «Надра»винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 р. № 0000414310/0 яким визначено податкове зобов'язання з земельного податку на загальну суму 10759,86 грн. в т.ч. основний платіж 7173,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3586,62 грн.

Постановою Правління НБУ від 10.02.2009 р. №59 у ВАТ КБ «Надра» була введена Тимчасова адміністрація, призначений тимчасовий адміністратор строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на 6 місяців.

Статтею 85 Закону України від 07.12.2000 р. №2121-111 "Про банки і банківську діяльність", зі змінами та доповненнями, (далі за текстом - Закон №2121), передбачено, що Національний банк України має право на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Відповідно до вказаної статті, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; -не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено Законом.

Можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання банком грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та стягнення зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк сплати податкових зобов'язань нарахованих за наслідками акту перевірки від 15.05.2009 р. №170/43-20/20025456 настав у Банка після введення тимчасової адміністрації та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій не розповсюджується.

Стосовно правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 та повідомлення про нарахування пені від 28.05.2009 №28.05.2009 року слід зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою своєчасності виконання платіжних доручень клієнтів філії банку по перерахуванню до бюджетів податків та зборів встановлено, філія ВАТ КБ «Надра»Івано-Франківське РУ платіжні доручення клієнтів філії банку по перерахуванню до бюджетів податків та зборів в листопаді 2008 року виконувалися з перевищенням терміну перерахування платежів до місцевого та державного бюджетів на 1 день, чим порушено п.8.1 ст. 8 , п.22.6 ст. 22, п.30.1 ст. 30, пп. 32.3.1 п.32.3, 32.4 ст. 32 Закону України від 05.04.2001р. за №2346-111 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україну", зі змінами та доповненнями.

За листопад 2008 року проведено платіжних доручень клієнтів філії банку підприємств, установ, організацій-юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на перерахування платежів в бюджет (крім податку з доходів фізичних осіб) з перевищенням терміну виконання доручень на 1 день на загальну суму доручень клієнтів банку 2018,00 грн.

Відповідальність за порушення строків перерахування до бюджетів податків та зборів клієнтів банку передбачена пп. 16.5.1. п.16.5. ст. 16 та пп. 17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону №2181 в розмірі штрафної санкції 10% (2018,00 грн. х 10%=201,80 грн.) за несвоєчасність перерахування до бюджету податкових платежів.

Згідно пп. 16.5.1 вищезазначеного Закону, за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків.

Крім того, за порушення термінів проведення доручень відповідно пп. 16.4.1 п.16.4 ст. 16 вищевказаного Закону нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день (його частини) погашення, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою за кожний календарний день прострочення у його сплаті в сумі 0,80 грн.(2018,00 грн. х (12%ставка НБУх120):365дн.х 1 дн.)

Законом України від 25.06.91 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Згідно зі ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 342 Господарського кодексу України встановлено, що рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття рахунків в установах банків за межами України встановлюється законом. Суб'єктам господарювання, які мають самостійний баланс, рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності. Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України. Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Статтею 32 Закону N 2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III).

Згідно пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181 не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів Нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346 визначено, що переказ коштів (далі -переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати

податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Як уже зазначалось вище, відповідно до статті 85 Закону №2121, мораторій поширюється лише на зобов'язання, строки виконання яких настали до визначення тимчасової адміністрації, та не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Тобто, введення мораторію не є перешкодою для проведення установами банків поточних операцій по перерахуванню до бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів) клієнтів Банку.

Крім того, перевищенням терміну перерахування платежів до місцевого та державного бюджетів на 1 день відбулося в листопаді 2008 року, а мораторій введено 10.02.2009 року.

Отже, враховуючи вищенаведене, податкові повідомлення-рішення №0000374310/0 від 28.05.2009, № б/н від 28.05.2009, №0000404310/0 від 28.05.2009, №0000394310/0 від 28.05.2009, №0000414310/0 від 28.05.2009, №0000374310/1 від 31.07.2009, № 0000384310/1 від 31.07.2009, №0000404310/1 від 31.07.2009, №0000394310/1 від 31.07.2009, №0000414310/1 від 31.07.2009, №0000374310/2 від 19.10.2009, № 0000384310/2 від 19.10.2009, №0000404310/2 від 19.10.2009, №0000394310/2 від 19.10.2009, №0000414310/2 від 19.10.2009, №0000374310/3 від 12.01.2009, № 0000384310/3 від 12.01.2010, №0000404310/3 від 12.01.2010, №0000394310/3 від 12.01.2010, №0000414310/3 від 12.01.2010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вище наведеного позовні вимоги ТОВ «Порив» не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають змісту законодавства.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 29 листопада 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

Ю.І.Цвіркун

Повний текст ухвали виготовлений 29 листопада 2010 року.