Постанова № 126966398, 28.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3417/25

Провадження № 3/953/1253/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Дяченка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гавриленко К.О.,

захисника-адвоката Шевченко Д.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Харкова матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291220), 05.04.2025 о 05:50 в м. Харків по вул. Мироносицька, 94, водій ОСОБА_1 керував т.з. Кіа з д.н.з НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме на зупинку громадського транспорту. Внаслідок чого тз отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Дії водія ОСОБА_1 , особою,уповноваженоюнаскладання протоколу були кваліфіковані як порушення п. 2.3 «б», 12.1, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291213), 05.04.2025 о 05:50 в м. Харків по вул. Мироносицька, 94, водій ОСОБА_1 керував т.з. Кіа з д.н.з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0045 тест-2944, результат огляду 1,60 проміле з результатом водій ОСОБА_1 згоден.

Дії водія ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковані як порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП

Процесуальні дії у справі. Клопотання, заяви

23.04.2025 постановою Київського районного суду м. Харкова справи про адміністративне правопорушення: №953/3417/25 (провадження № 3/953/1253/24) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та №953/3592/25 (провадження № 3/953/1317/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі єдиний унікальний номер 953/3417/25 (провадження №3/953/1253/25).

28.04.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Шевченко Д.С. подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 . В задоволенні клопотань відмовлено, оскільки досліджені в судовому засіданні відео докази, повністю відтворюють ті обставини, які адвокат Шевченко Д.С. просить встановити через допит свідка ОСОБА_2 .

Крім цього, 28.04.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Шевченко Д.С. подано клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

28.04.2025 у судове засідання з`явився ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевченко Д.С., які підтримали клопотання про закриття провадження у справі

Позиції учасників справи

Представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. у клопотанні про закриття провадження просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки:

- протокол про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою особою;

- відсутність доказів керування транспортним засобом в розумінні стандарту доказування «поза розумним сумнівом»;

- невірна кваліфікація діяння. Спеціальний суб`єкт.

Особа, яка притягається до адміністрації до відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив наступне: у нього нараз коротка амнезія, і він не пам`ятає обставин ДТП, яке відбулося 05.04.2025 о 05:50 в м. Харків по вул. Мироносицька, 94; хто був за кермом він не пам`ятає. Також зазначив, що вину за ст. 124 КУпАП визнає, а за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 9 КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положеньстатті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідностатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Згідно ст.124КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до пункту 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1. ПДР визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі недотримання цих вимог.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.9 «а» ПДРУкраїни.

Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Кіа д.н.з НОМЕР_2 , перебування останнім в стані алкогольного сп`яніння підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291213) та від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291220) та відеозаписами з бодікамер 470117, 472963.

При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Суд відхиляє доводи представникам ОСОБА_1 адвоката Шевченко Д.С., що: протокол про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою особою; невірна кваліфікація діяння; спеціальний суб`єкт з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах

За змістом ст.266-1 КпАП України огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст.266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Тобто, аналіз положень ст. ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Відповідно, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленомуст.266 КУпАП, який проводить працівники Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України

Вимогами п. 2 ч. 2ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Крім того належить зауважити, що спеціально створеного суб`єкта владних повноважень військової поліції на цей час не створено, їх повноваження за колом осіб спеціальним законом не визначено.

В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суд вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов`язок».

В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» щодо виконання законних вимог поліцейського.

Як вбачається з матеріалів провадження та відеозапису події, 05.04.2025 о 05:50 в м. Харків по вул. Мироносицька, 94, водій ОСОБА_1 керував т.з. Кіа з д.н.з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0045 тест-2944, результат огляду 1,60 проміле з результатом водій ОСОБА_1 згоден.

Під час розгляду справи представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. зазначала, що ОСОБА_1 під час ДТП був на виконанні бойового завдання і це підтверджується дорожнім листом, та поясненням безпосереднього начальника ОСОБА_1 . Проте суд це враховує, і зазначає, що за таких обставин посилання адвоката Шевченко Д.С на те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, є суб`єктивним та необґрунтованим.

Поряд із цим, у п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП України зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КпАП України), у зв`язку з чим працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Порядок, передбачений ч. 2 ст. 266 КУпАП визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КпАП України передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні залучатись, у зв`язку з чим, доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, Закону України «Про національну поліцію».

Аналогічна позиція висловлена в постанові Харківського апеляційного суду від 14.04.2025 справа № 953/838/25 провадження №33/818/640/25.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 жодних доказів на спростування своєї винуватості не надав.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291220);

-схемою місця ДТП;

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 (серія ЕПР1№ 291213);

- даними відеозапису з бодікамер 470117, 472963, який міститься на CD-диск (якими підтверджується проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат позитивний 1,60 ‰ та зафіксовано процес оформлення протоколу про адміністративне правопорушення;

В судовому засіданні було досліджено відеозапис з бодікамери470117 та зафіксовано наступне:

05:42:15-05:42:23 год працівник поліції звертається до ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія причини зупинки транспортного; ОСОБА_1 направляється до водійського крісла транспортного засобу Кіа д.н.з НОМЕР_2 ;

05:43:50 год - ОСОБА_1 пред`являє працівнику поліції посвідчення водія;

05:44:40 год - ОСОБА_1 зазначає, що він є водієм транспортного засобу;

05:45:30 год - ОСОБА_1 зазначає, що його цікавить технічний стан транспортного засобу;

05:46:40 год - ОСОБА_1 зазначає, що він є водієм транспортного засобу;

05:47:44 год - ОСОБА_1 зазначає, що його підрізав автомобіль і внаслідок чого відбулося ДТП;

05:57:00-05:58:56 год - ОСОБА_1 зазначає, що згоден пройти тест Drager Alcotest 6820, процес проходження цього тесту,

05:58:58 год - ОСОБА_1 згоден з результатами тесту Drager Alcotest 6820.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис з бодікамери 472963 та зафіксовано наступне:

06:16:30 год працівник поліції звертається до ОСОБА_1 з пропозицією написати пояснення;

06:16:32 год ОСОБА_1 погоджується самостійно написати пояснення, та пише їх особисто.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- відомостями щодо тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь Drager 6820, тест 2944, результат 1,60 ‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- поясненнями ОСОБА_2 , в яких зафіксовано, що він був пасажиром транспортного засобу;

- поясненнями ОСОБА_1 в яких зафіксовано, що він керував транспортним засобом «мене підрізав автомобіль Ауді…»;

- рапортом працівника поліції.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, ст. 252 КУпАП.

Аналізуючи доказиу справіз точкизору їхдопустимості,об`єктивностіта достатності,суд дійшоввисновку пронаявність вдіях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124та ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, порушення водієм вимоги п. 2.3 «б» (водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п 12.1. (водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), п. 2.9«а» ПДРУкраїни (водієвізабороняється:керувати транспортнимзасобом устані алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції), та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п.6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 , зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП, суд визнає обставиною, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП - вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення водія серія НОМЕР_3 .

На підстави викладеного, ураховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд уважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 надав копію військового квитка, з якого вбачається, що останній перебуває на військовій службі, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 280,283, 294 КУпАП України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнативинуватим увчинені адміністративногоправопорушення,передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

ОСОБА_1 визнативинуватим увчинені адміністративногоправопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , визначити остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн (отримувач: ГУК Харівськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколам про адміністративні правопорушення від 05.04.2025 серії ЕПР1 №291220, від 05.04.2025 серії ЕПР1 №291213), з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко