Рішення № 126963848, 29.04.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/317/25

Провадження № 2/375/505/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказувало про те, що 20 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 уклали договір позики №75156157, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати відповідачу позику у розмірі 2001 грн (шляхом їх перерахування на банківський рахунок), а позичальник зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за її користування.

Відповідач не виконала договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за договором позики № 75156157 від 20 серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 6779,71 грн, з яких: заборгованість за позикою 2001 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 4778,39 грн, 3% річних 0,32 грн.

22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ«Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором позики №75156157 від 20 серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором позики № 75156157 від20серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Крім того, позивач вказував, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №4192876 від 21 травня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кошти у розмірі 3500 грн, строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою від суми позики в розмірі 1,99000% на день.

Відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4192876 від 21 травня 2021 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в сумі 11491,75 грн, з яких заборгованість за кредитом 3500 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 7 930грн, інфляційні збитки 56 грн, 3% річних 5,75 грн.

4 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4192876 від 21 травня 2021 року.

ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4192876 від 21 травня 2021 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Вважаючи себе кредитором за договором позики № 75156157 від 20 серпня 2021року та за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від 21 травня 2021року (боржником за якими є відповідач) ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 :

заборгованість за договором позики № 75156157 від 20 серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 6779,71 грн, з яких: заборгованість за позикою 2001 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 4778,39 грн, 3% річних 0,32 грн;

заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від21травня 2021 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в сумі 11491,75 грн, з яких заборгованість за кредитом 3500 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 7930 грн, інфляційні збитки 56 грн, 3% річних 5,75 грн;

2442,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору,

9000 грн на відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну (правничу) допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді від 11 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 6 березня 2025 року на 15 год.

12 лютого 2025 року відповідач подала до суду заяву, в якій просила надати справу для ознайомлення.

6 березня 2025 року у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 8квітня 2025 року 14 год.

8 квітня 2025 року відповідач подала заяву, в якій просила розгляд справи відкласти у зв`язку із сімейними обставинами.

Розгляд справи відкладено на 29 квітня 2025 року на 12 год.

В позові міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначено, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Позиція сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні відповідач зазначала про те, що у неї були певні обставини, а тому вона була змушена укладати договори з метою отримання коштів у позику. Під час розгляду справи відповідач не заперечувала щодо позову, зокрема, в частині заборгованості у розмірі 18271,46 грн та в частині відшкодування судового збору у розмірі 2422,40 грн; проте заперечувала щодо стягнення з неї на користь позивача коштів на відшкодування правничої допомоги та просила зменшити її розмір.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Не надходив до суду і відзив на позовну заяву.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено,що 20 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75156157, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати відповідачу позику у розмірі 2001 грн, строком на 30 днів, (шляхом їх перерахування на банківський рахунок), а позичальник зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за її користування, зі стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% на день та зі зниженою процентною ставкою в розмірі 0,01% на день.

Факт отримання відповідачем позики від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 20 серпня 2021 року (зарахування кредитних коштів у розмірі 2001 грн на картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 при укладенні договору) підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспраес» вих. №КД-000003895/ТНПП від 17 грудня 2024 року.

Відповідач не виконала договірні зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за договором позики № 75156157 від 20 серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 6779,71 грн, з яких: заборгованість за позикою 2001 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 4778,39 грн, 3% річних 0,32 грн.

22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ«Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №75156157 від 20 серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 75156157 від20серпня 2021 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 21 травня 2021 року уклали договір про надання споживчого кредиту № 4192876, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 3500 грн, строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою від суми позики в розмірі 1,99000% на день.

Факт отримання відповідачем грошових коштів від ТОВ «Авентус Україна» 21травня 2025 року (зарахування кредитних коштів у розмірі 3500 грн на картку № НОМЕР_1 ) підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія» «Контрактний Дім» від 12 грудня 2-24 року вих. № 7/6595.

Відповідач не виконала свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від 21 травня 2021 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в сумі 11491,75 грн, з яких заборгованість за кредитом 3500 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 7930 грн, інфляційні збитки 56 грн, 3% річних 5,75 грн.

4 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4192876 від 21 травня 2021 року.

ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від 21 травня 2021 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першоїстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифровихпідписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонамиелектронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду

від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20),

від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19),

від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Відповідно до частини другої статі 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що

20 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75156157, за умовами якого відповідач отримала позику в сумі 2001 грн, які зобов`язувалася повернути в строк, визначний договором, та сплатити проценти за користування кредитом;

21 травня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 4192876, відповідно до умов якого отримала кошти у розмірі 3500 грн, які зобов`язувалася повернути в строк, визначний договором, та сплатити проценти за користування кредитом;

право вимоги за вказаними договорами набуло ТОВ «Коллект Центр»;

ОСОБА_1 не виконала договірні зобов`язання за вказаними договорами, тому має заборгованість, а саме за договором позики № 75156157 від 20 серпня 2021 року в сумі 6779,71 грн, а за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від21травня 2021 року в сумі 11491,75 грн;

під час розгляду справи судом ОСОБА_1 не заперечувала обставин щодо укладення нею зазначених договорів, факту отримання нею грошових коштів, правомірності нарахування процентів за користування кредитом (позикою) та іншими складовими боргу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач довів обставини щодо існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів та правомірність нарахування заборгованості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за договорами, заборгованості за процентами за користування кредитом.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується: договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року, укладеним ТОВ «Коллект Центр» (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням (далі АО) «Лігал Ассістанс», відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»;

заявкою ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 331 від2грудня 2024 року, з якої вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання юридичних послуг щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ;

витягом з акта № 1 про надання юридичної допомоги від 27 грудня 2024 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , згідно з яким АО «Лігал Ассістанс» надало позивачу такі послуги: усна консультація з вивченням документів 3000 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу 6 000 грн),

В судовому засіданні відповідач заперечувала проти розміру витрат на професійну правничу допомогу і просила про їх зменшення.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих АО «Лігал Ассістанс» послуг, їх дійсність та необхідність, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір професійної правничої допомоги в цій справі до 3000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідності вчинення певних процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2442,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 75156157 від20серпня 2021 року в сумі 6779,71 грн (шість тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень сімдесят одна копійка), а за договором про надання споживчого кредиту № 4192876 від21травня 2021 року в сумі 11491,75 грн (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто одна гривна сімдесят п`ять копійок), а всього 18271,46 грн (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня сорок шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2442,40 грн (дві тисячі чотириста сорок дві гривні сорок копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 3000 грн (три тисячі гривень) на відшкодування витрат зі сплати професійної правничої допомоги, а всього 5422,40 грн (п`ять тисяч чотириста сорок дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926).

Відповідач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складено 29 квітня 2025 року.

Суддя Марина СМИК