Рішення № 12695925, 29.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2010 Справа № 10/172-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Кооперативу "Автоматика"

про стягнення 2524 грн. 91 коп.

за участю представників:

позивача: Яценко А.М. - юрисконсульт, дов. № 33/10 від 09.06.10 р.

відповідача: Кирилов В.С. - директор

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2524,91 грн. за поставлені товарно-матеріальні цінності.

При цьому позивач посилається, що 14.04.06 року по видатковій накладній №ГТ00000033 ним передано відповідачу матеріали на суму 2203 грн. 61 коп., по актам приймання-передачі ТМЦ №ГТ- 0000357 від 31.03.06 та №ГТ- 0000547 від 10.04.06 року передало кальцій двохвуглеводистий на суму 221 грн. 58 коп. та 99 грн. 72 коп., а всього - на суму 2 524 грн. 91 коп.

В зв'язку з тим, що строк оплати відповідачем отриманих ТМЦ не встановлений, позивач 27.04.09 в порядку ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу (а.с. 19, 20), відповідно до якої вимагав термінового виконання боргового зобов'язання, а саме сплати коштів у сумі 2524 грн. 91 коп., яку відповідачем до цього часу не сплачено.

Стягнення даної суми стало предметом даного спору.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, по-перше, на пропущення позивачем строку позовної давності, а також, що заборгованості саме за поставлені товарно-матеріальні цінності в нього немає, оскільки зазначені ТМЦ були отримані ним від позивача на підставі укладеного з останнім договору підрядних робіт № 10/06-1284 від 16.03.06 року. Відповідно до цього договору відповідач виконував для позивача будівельні роботи з матеріалів позивача, які і були йому передані за вищезазначеною накладною та актами приймання-передачі і використанні при виконанні підрядних робіт.

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи, за видатковою накладною №ГТ00000033 від 14 квітня 2006 року позивач передав товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2203,61 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії ЯЛЧ №557553 від 05 квітня 2006 року.

За актами приймання-передачі №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року та №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року позивач передав відповідачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 321 грн. 30 коп.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена повідомлення-вимога від 23 квітня 2009 року за №54/11-270-633 про здійснення оплати заборгованості за отриманий товар. Вказана вимога була надіслана відповідачу 27 квітня 2009 року, що підтверджується відповідними фіскальним чеком №7122 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 20).

Відповідач на вказану вимогу не відповів і суму заборгованості не сплатив. У зв’язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 2524,91 грн. боргу за поставлений товар. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 530, 611, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов’язання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов’язання, а саме: зобов’язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов’язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладною №ГТ00000033 від 14 квітня 2006 року, довіреністю серії ЯЛЧ №557553 від 05 квітня 2006 року, актами приймання-передачі №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року та №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 2524,91 грн.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв’язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена повідомлення-вимога від 23 квітня 2009 року за №54/11-270-633 про здійснення оплати боргу, яка надіслана позивачем 27 квітня 2009 року. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 04 травня 2009 року, чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 2524,91 грн. боргу.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частини 5 статті 261 ЦК України За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, трирічний строк позовної давності починає перебіг через сім днів після пред'явлення вимоги, тому позивачем не пропущено строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що зазначені товарно-матеріальні цінності були отримані ним від позивача та використані на підставі укладеного з останнім договору підрядних робіт №10/06-1284 від 16.03.06 року також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в накладній №ГТ00000033 від 14 квітня 2006 року, акті приймання-передачі №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року та акті приймання-передачі №ГТ-0000357 від 31 березня 2006 року, на підставі яких товарно-матеріальні цінності були передані відповідачу, не вказано, що товар передається на підставі договору підрядних робіт №10/06-1284 від 16.03.06 року.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативу "Автоматика" (вул. Старостіна, 55, м. Херсон, код ЄДРПОУ 14140584, п/р 2600901 Банк Ф-Я Львів АТ ЗУКБ м. Херсон, МФО 352413) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012) - 2524 грн. 91 коп. боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 03.12.2010 р.