Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2025 р. справа № 520/3712/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Акціонерне товариство "Укрзалізниця" (далі - АТ «Укрзалізниця»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 04.02.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок від 04.02.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a є таким, що не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснений поза межами строку, визначеного абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі»; оскаржуваний висновок прийнятий Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області з порушенням процедури проведення моніторингу; а виявлене в ході проведення моніторингу порушення не було передбачене тендерною документацією позивача.
Ухвалою суду від 20.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржуваний позивачем висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a є таким, що винесений у межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню. При цьому, відповідач посилався на те, що під час моніторингу процедури закупівлі виявлені порушення вимог підпункту 1 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. При цьому, заходи (недопущення таких порушень в подальшому) не спонукають позивача до відміни торгів чи розірвання договору, що могло б вплинути на права чи обов`язки позивача та третьої особи (переможця торгів).
У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
20.09.2024 регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгів, вид предмету закупівлі: ПЗ-24Т_265_ВО: Інструмент - 2 лоти (Лот №1 Набір інструментів; Лот №2 Набір інструментів) (https://prozorro.gov.ua/uk/search/tender?text=UA-2024-09-20-010074-a).
Статус закупівлі на день подання позову «Завершений».
На участь у вказаній процедурі закупівлі було подано тендерні пропозиції наступних учасників: Спільне україно-болгарське підприємство у формі ТОВ «ПРОМТЕК» (далі СП ТОВ «ПРОМТЕК») та ТОВ «ТОПТУЛ».
За результатом розгляду тендерних пропозицій переможцем визнано - СП ТОВ «ПРОМТЕК» (протокол від 30.10.2024 № 265/7).
За результатами викритих торгів 14.11.2024 з переможцем укладено договір № П/НХ-24844/НЮ про закупівлю набору інструментів. Строк дії за договором з 14.11.2024 по 31.12.2024.
В електронній системі закупівель опубліковано наказ Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 21.01.2025 № 2-3, згідно з яким «відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 14 пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25 серпня 2016 року № 2 зі змінами, внесеними наказом від 17 грудня 2018 року № 255» прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.
04.02.2025 за наслідками моніторингу процедури закупівлі Державною аудиторською службою України прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a (далі - Висновок).
В пункті 1 констатуючої частини Висновку, зокрема, зазначено, що в документах тендерної пропозиції учасника СП ТОВ «ПРОМТЕК» оприлюдненних в електронній системі закупівель відсутні документи забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Проте, на порушення підпункту 1 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника СП ТОВ «ПРОМТЕК», натомість протокольним рішенням від 30.10.2024 №265/7 уповноваженою особою визначено вказаного учасника переможцем процедури закупівлі, з яким укладено договір від 14.11.2024 № П/НХ-24844/НЮ.
В пункті 2 констатуючої частини Висновку зазначено: «За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення підпункту 1 пункту 44 Особливостей».
В пункті 3 констатуючої частини Висновку зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.
Текст Висновку опубліковано в електронній системі закупівель - 04.02.2025.
Не погодившись із правомірністю вказаного Висновку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини з приводу закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, з приводу створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель та розвитку добросовісної конкуренції унормовані, насамперед, приписами, Закону України від 25.12.2015р. №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі за текстом - Закону України №922-VIII).
Повноваження контролю за дотриманням норм Закону України №922-VIII відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі за текстом - Закон України №2939-XII) та ст.8 Закону України №922-VIII надані центральному органу виконавчої влади, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (міжрегіональні територіальні органи), а способом здійснення згаданого контролю згідно з ст.5 Закону України №2939-XII та згідно з ч.1 ст.8 Закону України від 25.12.2015р. №922-VIII є, зокрема, проведення моніторингу, проведення перевірки закупівель, державний фінансовий аудит та інспектування.
Приводом для початку моніторингу згідно з ч.2 ст.8 Закону України від 25.12.2015р. №922-VIII є рішення керівника органу державного фінансового контролю (заступника керівника, уповноваженої керівником особа), котре приймається за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України №922-VIII джерелом здобуття об`єктивних даних про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель є: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами ч.6 ст.8 Закону України №922-VIII заходом державного впливу/примусу за результатами моніторингу процедури закупівлі є правовий акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень у вигляді висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі за текстом - Висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Стосовно наявності повноважень та порядку проведення моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).
За приписами частини першої статті 1 Закону №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За правилами частини першої статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель (частина третя статті 5 Закону №2939-ХІІ).
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина четверта статті 5 Закону №2939-ХІІ).
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), установлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Також за приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 до основних завдань Держаудитслужби віднесено здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено з 1 листопада 2016 року, зокрема, юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Державної аудиторської служби України, а саме - Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), шляхом реорганізації Державних фінансових інспекцій в Харківській, Луганській, Полтавській та Сумській областях.
Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, де визначені повноваження органу державного фінансового контролю.
Наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужи, зокрема, пункт 1 доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
Наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2, затверджено Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі Положення) яким визначено, що Управління - є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до пункту 3 Положення основним завданням Управління є реалізація повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби на території Луганської області.
Відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.10.2020 № 221 внесено зміни до наказу північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2, в частині доповнення пункту 3 абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
Згідно наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.12.2018 № 255 про внесення змін до положень про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській, Полтавській, Сумській областях, начальник Управління приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, про призначення перевірки закупівлі, про зупинення рішення органу державного фінансового контролю щодо початку моніторингу закупівлі, затверджує висновок моніторингу закупівлі.
Таким чином, в Управлінні Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, як структурного підрозділу Північно-східного офісу Держаудитслужби наявні повноваження на здійснення моніторингів закупівель за межами Луганської області, що також підтверджується копією доручення Державної аудиторської служби України з додатком від 21.01.2025 № 201200-12-47-25.
Окрім того, в наказі від 21.01.2025 № 2-3 про початок моніторингу процедури закупівлі зазначена лише та підстава, яка чітко передбачена Законом №922, а саме: згідно із частиною 2 статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Виконуючи доручення Державної аудиторської служби України, Управлінням, здійснивши попередній аналіз інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, самостійно виявлено ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель за номером UA-2024-09-20-010074-a та розпочато моніторинг закупівлі, що відповідає положенням статті 8 Закону № 922.
Стосовно періоду та строку на проведення моніторингу закупівлі, суд зазначає, що відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону № 922 Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
У спірних правовідносинах, на момент прийняття рішення про початок проведення моніторингу та проведення моніторингу (21.01.2025), звіт про виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a, в електронній формі не був оприлюдненим.
А отже, рішення про початок проведення моніторингу, оформлене наказом від 21.01.2025 №2-3, прийнято у відповідності до ч.1 ст.8 Закону №922.
При цьому, строк проведення моніторингу склав 10 робочих днів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 8 Закону № 922.
З огляду на викладене, слідує, що рішення про початок моніторингу закупівлі, оформлене наказом Держаудитслужби від 21.01.2025 №2-3, прийнято у відповідності до вимог Закону № 922, у межах повноважень Держаудитслужби та у спосіб, що визначений Законом № 922.
Щодо встановлених порушень під час здійснення моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі по тексту - Особливості).
За нормою пункту 3 Особливостей, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922-VIII, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно п.1 Особливостей, особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби -плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Одночасно, у частині першій статті 23 Закону визначено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики (які можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг), у частині п`ятій цієї ж статті Закону вказано, що замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації.
Нормами підпункту 1 пункту 44 Особливостей визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Зі змісту оскаржуваного Висновку вбачається, що моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що відповідно до пункту 6.7 Розділу 6 « … замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі надання ним не пізніше дня укладання договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю (договірне забезпечення) у розмірі 5% вартості договору про закупівлю». Крім того, відповідно до пункту 1 Додатку 5 до тендерної документації Замовником визначено що забезпечення виконання договору про закупівлю надається Принципалом не пізніше дати укладення договору про закупівлю в електронному вигляді у рекомендованому форматі PDF або Word з накладенням УЕП (у тому числі КЕП) Гаранта шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель. Проте, в документах тендерної пропозиції учасника СП ТОВ «ПРОМТЕК» оприлюдненних в електронній системі закупівель відсутні документи забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, до матеріалів справи надано тендерну документацію по процедурі відкритих торгів (з особливостями) на закупівлю: Код ДК 021:2015: 44510000-8 Знаряддя (інструмент) 2 лоти.
Відповідно до пункту 3.2 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Отже, забезпечення тендерної пропозиції Замовником не вимагалось.
З огляду на викладене, суд вважає, що жодної підстави для відхилення тендерної пропозиції, визначеної п. 44 Особливостей, у позивача не було.
А тому, суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що замовником порушено вимоги підпункту 1 пункту 44 Особливостей щодо невідхилення Замовником тендерної пропозиції учасника СП ТОВ «ПРОМТЕК».
Інших доказів порушення позивачем принципів здійснення закупівель матеріали справи не містять.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що у Висновку міститься припис про усунення виявлених порушень шляхом зобов`язання здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
З цього приводу, суд зазначає, що за висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 30.03.2023 року по справі №420/11945/21, Верховний Суд зауважив наступне: "... суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель. Ураховуючи те, що виявлені перевіркою порушення мали місце під час проведення цієї процедури закупівлі, а вимога відповідача спрямована на урегулювання майбутніх правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову."
Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 14.03.2024 у справі №160/3288/21, від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22, від 30.11.2023 року у справі №160/20791/22, від 30.03.2023 року у справі №420/11945/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.
Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
Отже, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що застосований до відповідача захід впливу шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, створює для позивача негативні правові наслідки за цією закупівлею, що була предметом перевірки.
А тому, суд дійшов висновку, що висновок від 04.02.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок від 04.02.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-20-010074-a.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, будинок 5, код ЄДРПОУ 40478572) на користь Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (вул. Єжи, Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) судові витрати в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) грн.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 28.04.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук`яненко
Судове рішення № 126957445, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/3712/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: