Рішення № 12695641, 06.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р.Справа № 19/144-10-4568 Господарський суд Одеської області у складі: судді Петренко Н.Д.

при секретарі Гавриловій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/144-10-4568

за позовом: комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мобістар", м. Одеса,

про стягнення 9853,25 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про дату час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22 листопада 2010 року (а.с. 49)

від відповідача: не з’явився, про дату час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45-48)

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9853,25 грн. за договором №243 від 01 жовтня 2005 року, з яких 5126,18 грн. основного боргу та 4727,07 грн. пені.

12 листопада 2010 року (за вх. №30268) від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи №19/144-10-4568.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 12 листопада 2010 року о 10:45 та 06 грудня 2010 року о 10:45 не з’явився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою вказаною у позовній заяві (65000, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 80, кв.5), однак повідомлення про вручення поштового відправлення повертались до суду з довідками пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ станом на 22 вересня 2010 року (а.с.41) місцезнаходження ТОВ "Мобістар" є: 65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 80, кв.5.

До повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Оскільки відповідач у справі в судове засідання не з’явився, про місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01 жовтня 2005 року між комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобістар" (ТОВ "Мобістар", споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії №243, згідно умов якого постачальник зобов’язався постачати споживачу теплову енергію для об’єктів споживача перелічених в додатку до даного договору, а споживач щомісячно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та у строки передбачені договором (п.п. 1.1., 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що кількість відпускаємої теплової енергії розраховується постачальною організацією згідно підключеним розрахунковим або проектним тепловим навантаженням опалюваних будівель (споруд) у відповідності з "Нормами та вказівками з нормування витрат палива і теплової енергії на опалення житлових та суспільних будівель, а також господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204", завтердженними Держжитлокомунгоспом України від 14 грудня 1993 року, а при наявності засобів обліку - за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі споживача.

Відповідно до п. 4.1. договору споживач здійснює оплату за отриману теплову енергію за фіксованим тарифом, затвердженним Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10 (десятого) числа місяця, слідуючого за розрахунковим, який встановлений із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду за опалення 113,30 грн. за 1 Гкал. на опалювальну площу 56,7 кв.м.

Споживач зобов’язався один раз на місяць направляти свого представника для підписання акта звірки за теплопостачання, а при нез’явленні представника, до оплати виставляються рахунки згідно розрахунку постачальника (п. 4.5. договору).

Згідно дислокації до договору №243 від 01 жовтня 2005 року (а.с. 13) сторонами визначено об’єкт споживання теплової енергії, а саме магазин за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Леніна, 43.

У пункті 5.1. договору передбачено, що договір укладено строком на 2 роки, а договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви одніє із сторін про відмову від данного договору або його перегляду.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов договору №243 від 01 жовтня 2005 року постачальником у період з 11 грудня 2009 року по 11 травня 2010 року було поставлено споживачу теплову енергію на загальну суму 5126,18 грн. (згідно розрахунку а.с. 7), про що на адресу споживача були надіслані рахунки на оплату вказаної суми №11-10042/01 від 26 листопада 2009 року, №12-10042/01 від 24 грудня 2009 року, №01-10042/01 від 25 січня 2010 року, №02-10042/01 від 23 лютого 2010 року, №03-10042/01 від 24 березня 2010 року, №04-10042/01 від 26 квітня 2010 року (а.с. 17-27).

ТОВ "Мобістар" в порушення умов зазначеного договору свої зобов’язання щодо оплати за отриману теплову енергію не виконало, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у сумі 5126,18 грн.

Враховуючи вказані обставини позивач 25 жовтня 2010 року вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Мобістар" 5126,18 грн. основного боргу та 4727,07 грн. пені, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 526, 550, 611, 625 ЦК України, Закон України "Про теплопостачання" та Закон України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", виходячи з наступного:

- відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч.3 ст. 24, ч.2, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що основними обов’язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні ітеплогенеруючі організації зобов’язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст.25 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 5126,18 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами п. 4.3. договору №243 від 01 жовтня 2005 року передбачена відповідальність споживача у вигляді пені у розмірі 1% за кожний день прострочення в оплаті згідно Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-XIV від 20 травня 1999 року , яка розрахована позивачем у сумі 4727,07 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобістар" (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 80, кв. 5, п/р №26005330363001 в Одеській філії КБ "Приватбанк", МФО 308704, код ЄДРПОУ 30611143) на користь комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грізодубової, 1, п/р №26006010488100 в філії ПАТ "Донгорбанк", МФО 335786, код ЄДРПОУ 33760279) - 5126 (п’ять тисяч сто двадцять шість) грн. 18 коп. основного боргу, 4727 (чотири тисячі сімсот двадцять сім) грн. 07 коп. пені, 102 (сто дві ) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 грудня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя