Рішення № 126956268, 29.04.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1208/24

Провадження №2/472/134/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2024 року через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 86550 грн., нараховані відсотки за 60 календарних днів 18000 грн. а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.09.2023 р. між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір № 4018289 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 10000 грн., строк кредиту 350 днів з 29.09.2023 року по 13.09.2024 р. Періодичність платежів зі сплати відсотків кожні 25 днів.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит у сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.2.1 Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Дотатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

06.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору №4018289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.09.2023 р.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит у сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1.4.1. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Пунктом 1.4.2 передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,4% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного в п.1.4.2 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно графіку платежів ОСОБА_1 27.04.2024 року здійснила оплату на рахунок проценти за користування кредитом в розмірі 500 грн. та 16.05.2024 року здійснила оплату на рахунок проценти за користування кредитом в розмірі 200 грн.

Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснювала.

Враховуючи зазначене, станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором №4018289 від 29.09.2023 року склала: тіло кредиту 15000 грн., заборгованість за процентами 71550 грн., загальною сумою 86550 грн.

Згідно п.5.1.3 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особо без окремої згоди відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату укладення Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору №4018289 від 29.09.2023 року закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у період з 25.05.2024 року по 22.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 18000 грн. (15000 грн. *2.00%=300 грн.*60 календарних днів).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 104550 грн., яка складається з: 15000 грн. заборгованість за основним кредитом, 71550 грн. заборгованість за процентами нарахованих первісним кредитором, 18000 грн. заборгованість за процентами нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів та судові витрати.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15.11.2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, даною ухвалою витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 06.10.2023 року та 29.09.2023 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ ПриватБанк, у сумі 5 000,00 та 10000,00 гривень від ТОВ "ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА".

Представник позивача Городніщева Є.О. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі. Також надала до суду заяву, в якій просила здійснити заміну найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», на підтвердження чого надала Рішення №251124/1 єдиного участина ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал». Реєстрація дії щодо зміни найменування позивача проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.

Відповідач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явилася,про деньта часрозгляду справиповідомлена черезоголошення,опубліковане наофіційному веб-сайтісуду напорталі Судовавлада Українита направленона йогоадресу судовукореспонденцію,яка повернутадо судупоштовим зв`язкоміз відміткою«адресат відсутнійза вказаноюадресою»,що відповіднодо статті128ЦПК Українивважається належнимповідомленням сторонипро судовезасідання.Причини неявкисуду невідомі.Відзив напозов ненадійшов.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

09.04.2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені уст.3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч.1, п.1 ч.2ст.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно дост.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір № 4018289 за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 10000 грн. строком на 350 днів, на умовах, встановлених кредитним договором, зі сплатою процентів за користування кредитом 2% в день (стандартна процентна ставка) в межах строку кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 37133,37 % річних.

06.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено додатковий договір до Договору № 4018289 за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн. на умовах, встановлених кредитним додатковим договором, зі сплатою процентів за користування кредитом 2% в день (стандартна процентна ставка) в межах строку кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38029,25 % річних. Сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 грн.

Згідно п.2.1 кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору.

Згідно п.9.9 Кредитного договору, підписуючи цей Договорі клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеруа Україна», розміщені на веб - сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Окрім того, у матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, які також було підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Х956» 29.09.2023 року та «Р683» 06.10.2023 року.

Також, 29.09.2023 р. та 06.10.2023 р. відповідачем було підписано таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту (а.с. 21-22, а.с. 47 на зворотній стороні).

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2023 на платіжну карту № НОМЕР_1 перераховано 10000 грн. кредитних коштів, та 06.10.2023 перераховано ще 5000 грн. що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР»» (а.с. 17-18).

Крім того, на адресу суду надійшла інформація від АТ КБ «Приват банк» яка була витребувана судом, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку 06.10.2023 р. здійснено переказ коштів на суму 5000 гривень та 29.09.2023 р. здійснено переказ коштів на суму 10000 грн. Інформація про платника відсутня.

Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2ст.6 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямист.12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимогзаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно дост.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена із умовами Договору про надання споживчого кредиту № 4018289 від 29.09.2023 року та Додаткового договору №4018289 від 06.10.2023, адже зазначене підтверджується накладенням відповідачкою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно умов Договору, і відсотки у складі щомісячних платежів.

24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги заборгованості за договорами кредиту ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 97-101).

Як вбачається акту прийому передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги та всі права кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4018289 від 29.03.2023 р. додатковим договором до Договору №4018289 від 06.10.2024 р. у розмірі 86550 грн., яка складається з: суми кредиту 15000 грн.; суми заборгованості за відсотками 71550 грн. (а.с. 102).

Позивач зазначає, що в разі сплати відповідачкою ОСОБА_1 коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Оскільки, станом на дату укладення Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року строк дії Договору № 4018289 від 29.09.2023 року та Додаткового договору №4018289 від 06.10.2023 року не закінчився, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за період з 25.05.2024 року по 22.07.2024 року здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 18000 грн., із розрахунку 15 000,00 х 2% = 300 грн. х 60 календарних дні.

Згідно з розрахунками заборгованості за Кредитним договором № 4018289 від 29.09.2023 року, заборгованість становить 104550 грн., з якої: за тілом кредиту - 15000 грн.; за нарахованими процентами первісним кредитором - 71550 грн.; відсотків, нарахованих новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» після переходу прав вимоги за 60 календарних дні - 18000 грн.

Відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», набувши статусу нового кредитора у Договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4018289 від 29.09.2023 року та Додаткового договору №4018289 від 06.10.2023 року, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним Договором.

Уст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048ЦК України).

Частиною 2ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Уст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписівст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 104550 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн., проценти за користування кредитом за період з 29.09.2023 року по 24.05.2024 року 71550 грн. і відсотків, нарахованих новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» після переходу прав вимоги за 60 календарних днів в розмірі 18000 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року, Реєстру боржників ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а також Розрахунками заборгованості.

Вказаний Розрахунок заборгованості відповідачкою спростовано не було.

Статтями13,81 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Так як своїх зобов`язань за Кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов`язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ізст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогамист.76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогамист.77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписівст.80 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормоюст.81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогамист.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За встановлених судом обставин, матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» по стягненню заборгованості заДоговором про надання відповідачці споживчого кредиту№ 4018289 від 29.09.2023 року та Додаткового договору №4018289 від 06.10.2023 року, як і дійсність Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року, які є чинними.

Доказів погашення заборгованості відповідачкою не надано, а тому, вимога позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 104550 грн. ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

За рішенням № 251124/1 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) від 25.11.2024 року змінене найменування цього товариства на повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений 10.12.2024 року запис до цього реєстру про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 44559822).

Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасник цивільно-правових відносин. Зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма цієї юридичної особи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» адвокат Городніщева Є.О. просила відшкодувати понесені витрати на правничу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надала копію договору про надання правової допомоги № 26/08-2024 від 26.08.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщева Є.О.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ЗР № 21/3145 видане головою Ради адвокатів Закарпатської області Фазекош О.А.; заявку №66 на виконання доручення до Договору №26/0/-2024 від 26 серпня 2024 р., у якому зазначено, що правова допомога надавалась щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №4018289, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , згідно якого загальна вартість виконаних робіт складає 10 000 грн. 00 коп.; Згідно п. 4.6 Договору №26/08-2024 про надання правової допомоги Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту про надання правничої допомоги протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Надання правничої допомоги позивачу адвокатом Городніщевою Є.О. доведено матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у ст. ст. 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є стягнення заборгованості за кредитним договором та додатковим договором до Договору з відповідачки в загальному розмірі 104550 грн., яка є незначною. Підготовка адвокатом позову ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

З матеріалів справи також вбачається, що до витрат на правничу допомогу адвокатом Городніщевою Є.О. було включено витрати за складання позовної заяви в сумі 3280 грн., сладання та оформлення процесуальних документів в сумі 3280 грн., представництво інтересів клієнта у тому числі участь в судових засіданнях в сумі 3280 грн. є значно завищеними та неспівмірні позову.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суддя вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3437 від 29.10.2024 (а.с. 113).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81,141, 223 ч.4 ,259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул.. Звгородня, буд. 15, офіс 118/2) суму заборгованості за кредитним договором № 40182896 від 29.03.2023 р. та додатковим договором до Договору № 40182896 від 06.10.2023 р. у розмірі 104550 (сто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі - 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень та заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором в розмірі 71550 (сімдесят одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул.. Звгородня, буд. 15, офіс 118/2) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку,тобто шляхомподання апеляційноїскарги доМиколаївського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський