Рішення № 126955866, 29.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3679/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року.

-відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом покладення обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 06.01.2000 йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 79% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 p. № 2262-XII.. Позивач вважає зменшення відсоткового розміру пенсії з 79% до 70% у з 01.01.2016 протиправним. Така позиція ґрунтується на тому, що пенсію призначено у розмірі 79% грошового забезпечення на підставі Закону № 2262-XII. Подальші зміни у законодавстві щодо розміру грошового забезпечення підлягають застосуванню під час призначення пенсій і не застосовуються під час перерахунків пенсій, які були призначені до таких змін.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що з 01.01.2016 позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 p. № 2262-XII, у редакції цього Закону на момент здійснення перерахунку. Також посилається на порушення позивачем строку звернення до суду.

Розгляд справи здійснюється у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив таке.

З 06.01.2000 позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 79% грошового забезпечення на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 p. № 2262-XII (далі - Закон № 2262).

З 01.01.2016 року на підставі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та з урахуванням розміру грошового забезпечення згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача із розрахунку 70% грошового забезпечення замість 79%.

Позивач через представника звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо відсоткового розміру грошового забезпечення з якого обчислювалась пенсія позивача з моменту призначення.

Листом від 16.12.2024 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило про те, що з 01.01.2016 пенсію обраховано у розмірі 70% грошового забезпечення.

Зменшення відсоткового розміру з 01.01.2016 року з 79% до 70% грошового забезпечення позивач вважає протиправним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Як встановлено судом, основний розмір пенсії позивача з 06.01.2000 складав 79% грошового забезпечення.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100%, до категорії 2 - 95%.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін Законом України № 3668-VІ до редакції цієї статті.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з яких цифри "80" замінено цифрами "70".

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення вищезгаданих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 103, та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Окремо суд звертає увагу відповідача на те, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в Постанові від 24.04.2018 справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), від 04.02.2019 р. справа № 240/5401/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що перерахувавши пенсію позивачеві із розрахунку 70% грошового забезпечення, а не 79%, як було обраховано на час призначення пенсії, відповідач порушив право позивача на гідне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення до суду.

Згідно із чч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Виходячи із наведених вище приписів Закону № 2262-ХІІ, суд відхиляє позицію відповідача щодо порушення строку звернення до суду, оскільки перерахунок пенсії у цьому спорі хоча і був проведений, але не у належному розмірі, саме з вини ГУ ПФУ в Одеській області, тому обмеження будь-яким строком не застосовується.

Судовий збір розподілено на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 79% грошового забезпечення до 70% з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 у розмірі 79% грошового забезпечення, із урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов