Рішення № 126955826, 29.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37610/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПC в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДПC в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 11.08.2023 №20031/15-32-24-05, № 20029/15-32-24-05, № 20027/15-32-24-05, №20028/15-32-24-05, №20026/15-32-24-05, №20025/15-32-24-05.

Ухвалою суду від 10.12.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначила, що не погоджується із прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень рішень та просить суд їх скасувати. Представник позивача вказала, що ОСОБА_1 ані на момент подання податковим органом запитів про надання первинних документів до проведення перевірки (06.09.2022 р. та 25.04.2023), ані на момент проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки (09.06.2023 р. по 15.06.2023 р.), ані на момент надсилання податкових повідомлень-рішень за складених за результатом проведення перевірки, - не перебував за місцем реєстрації господарської діяльності, а перебував на військовій службі, а відтак був позбавлений можливості отримувати поштову кореспонденцію, знати про проведення перевірки та подавати необхідні документи. Представник позивача, посилаючись на норми діючого законодавства, деталізуючи інформацію щодо витрат ФОП ОСОБА_1 за здійснення господарської діяльності у періоди з 2020-2021 роки, надаючи додаткові документи і наголосивши, що обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

27.12.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами. Так, відповідач, посилаючись на положення Податкового кодексу України вказав, що контролюючий орган не згоден з позицією позивача у повному обсязі та вважає її необґрунтованою. Як зазначив відповідач, документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 року по 12.11.2021 року встановлені наступні порушення: - п. 291.4 п. 291,пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п.293.4 ст. 293. пп.292.2.2 п. 292.2 ст. 292, п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями, занижено єдиного податку з суми перевищення у розмірі 366 282,30 грн. - п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XІV, із змінами і доповненнями - не надання до перевірки первинних документів та незабезпечення їх зберігання; - п. 177.1, п.177.2 , п. 177.4, п. 177.5 ст.177, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями занижено податок на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період 2020-2021 рр. у загальній сумі 797 766,39 грн.., п.6 ст.128 Господарського кодексу України, не ведення книги обліку доходів та витрат,; - пп. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, не надано до органу ДПС декларації про майновий стан і доходи за 2020-2021 роки. - п.177.2 та п.177.4 ст.177, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, занижено суму військового збору від підприємницької діяльності в сумі 66 480,47 грн. - пункту 51.1 статті 51, підпункт б) пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України №2755 VІ від 02.12.2010р. із змінами, в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1квартал 2017р. - п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.4 ст.183, «б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI /із змінами та доповненнями/та донараховано податок на додану вартість в сумі 928 740,00 грн. - пп.213.1.1 п.213.1 ст.213,пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 ПКУ, що призвело до ненарахування та до несплати акцизного податку у сумі 2 779,00 грн. Представник відповідача, посилаючись висновки акта перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області та його зміст, зазначив, що відповідачем правомірно винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення.

21.01.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої представник вказала, що податковим органом фактично повністю продубльовано аргументи наведені в акті № 16801/15-32-24-05-09/2649618654 від 22.06.2023р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 12.11.2021 р.» без прийняття до уваги жодного із доводів ОСОБА_1 наведених в позовній заяві, зокрема щодо неможливості надання жодних документів для проведення перевірки у зв`язку з проходженням військової служби поза межами м.Одеси, в тому числі й в період проведення перевірки, щодо невірного розрахунку податкових зобов`язань та без зазначення причин не прийняття до уваги відповідних доводів та з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

29.01.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно яких відповідач наголосив, що будь-яких документів ані під час проведення перевірки, ані із запереченнями на акт перевірки позивачем до контролюючого органу надано не було (в тому числі після отримання ППР, звернення у відповідності до п.56.2 та п.56.3 ст. 56 ПК України, до органу вищого рівня з адміністративним оскарженням рішення Головного управління ДПС в Одеській області зі скаргою). Поряд з цим, як вказав відповідач, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок фізичної особи-платника податків повідомляти податкові органи про зміну податкової адреси. Однак, як зазначив відповідач,в даному випадку докази повідомлення позивачем податкових органів про зміну податкової адреси матеріали справи не містять та з урахуванням викладеного, посилання позивача на те, що він не був сповіщений про проведення перевірки та не міг надати документи, є неналежними та спростовуються зібраними по справі доказами. Також, відповідач, щодо можливих «розбіжностей, помилок і доводів про обставини про підстави для визнання недійсним ППР» вказав, що визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість проведено на підставі даних інформаційної бази ІС «Податковий блок» «аналітична система - виторги РРО» та «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», за період січень 2020 ( з 11.01.2020 по 31.01.2020) листопад 2021 року. Враховуючи те, що відповідно ІС «Податковий блок» сума отриманого доходу платника складає: 2020 рік ( з 01.01.2020 по 31.12.2020) 4 267 790,60 грн. 2020 рік ( з 11.01.2020 по 31.12.2020) 4 057 110,00 грн. 2021 рік (з 01.01.2021 по 12.11.2021) 636 853,00 грн. то відповідно суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначено з доходу 4 693 963,00 грн.( без врахування акцизного податку), тобто, розбіжність у сумі 210680,60 грн. це сума виторгу з 01.01.2020 по 11.01.2020. Також відповідач вказав, що відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.

Представник позивача підтримала позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У період з 09 червня 2023 року по 15 червня 2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі пп. 78.1.7, п.78.1, ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV із змінами, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності від 12.11.2021р. № 2005560060005006031 та згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 24.04.2023 №2857-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 », з урахуванням Закону України №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 12.11.2021 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 22.06.2023 №16801/15-32- 24-05-09/2649618654(а.с.68-96 т.1).

У ході перевірки встановлено порушення

- п. 291.4 п. 291,пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п.293.4 ст. 293. пп.292.2.2 п. 292.2 ст. 292, п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.12.2024 3 доповненнями, занижено єдиного податку з суми перевищення у розмірі 366 282,30 грн.

- п.44.1, п.44.3 ст.44 , п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XІV, із змінами і доповненнями, - не надання до перевірки первинних документів та незабезпечення їх зберігання;

- п. 177.1, п.177.2 , п. 177.4, п. 177.5 ст.177, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями занижено податок на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період 2020-2021 рр. у загальній сумі 797 766,39 грн., п.6 ст.128 Господарського кодексу України, не ведення книги обліку доходів та витрат;

- пп. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, не надано до органу ДПС декларації про майновий стан і доходи за 2020-2021 роки.

- п.177.2 та п.177.4 ст.177, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, занижено суму військового збору від підприємницької діяльності в сумі 66 480,47 грн.

- пункту 51.1 статті 51, підпункт б) пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України №2755 VІ від 02.12.2010р. із змінами, в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1квартал 2017р.

- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.4 ст.183, «б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI /із змінами та доповненнями/та донараховано податок на додану вартість в сумі 928 740,00 грн.

- пп.213.1.1 п.213.1 ст.213,пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 ПКУ, що призвело до не нарахування а до несплати акцизного податку у сумі 2 779,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 22.06.2023 №16801/15-32- 24-05-09/2649618654, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення від 11.08.2023: №20031/15-32-24-05, № 20029/15-32-24-05, №20027/15-32-24-05, №20028/15-32-24-05, -№20026/15-32-24-05, № 20025/15-32-24-05.

Позивач, не погоджуючись із прийняттям вказаних податкових повідомлень рішень, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

У відповідності до положень п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до положень п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Поряд з цим, згідно п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст.45 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Поряд з цим, згідно положень п.79.2 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вище вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Як вбачається з акту перевірки від 22.06.2023, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 25.04.2023 №236/15-32-24-05-14, яке направлене поштою ФОП ОСОБА_2 з копією наказу №2857-н від 24.04.2023 (лист рекомендований) №6530013872199). Поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

Поряд з цим, з акту перевірки вбачається, що ОСОБА_1 було направлено запити про надання первинних документів до перевірки:

-від 06.09.2022 №5422/КПР/15-32-24-06 (повернуто за закінченням терміну зберігання);

- від 25.04.2023 №5249/КПР/1532-24-06-06 (повернуто за закінченням терміну зберігання).

Суд зазначає, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

При цьому, як вбачається з листа Військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2023(а.с.152 т.1) капітан ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі НОМЕР_2 з 24 лютого 2022 року та на даний час займає посаду командира роти вогневої підтримки. Станом на 31.01.2024 капітан ОСОБА_2 у складі ввіреного йому підрозділу безпосередньо виконує бойові (спеціальні) завдання на лінії розмежування по захисту Батьківщини, відсічі та стримуванню збройної агресії рф на півночі України.

Тобто, ОСОБА_1 ані на момент подання податковим органом запитів про надання первинних документів до проведення перевірки, ані на момент проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки, не перебував за своєю податковою адресою.

Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

За положеннями п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому п. 112.2 ст. 112 ПК України передбачено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

На думку суду, в даному випаду відсутні підстави вважати, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання вимог Податкового кодексу України, оскільки за встановлених судом обставин позивач фактично був позбавлений можливості виконання обов`язку, передбаченого п. 85.2 ст. 85 ПК України, а тому прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не може вважатись правомірним, обґрунтованим, справедливим та пропорційним.

Зважаючи на викладене, з огляду на неотримання позивачем наказу про проведення документальної позапланової перевірки з об`єктивних причин, що свідчить про необізнаність його про дату, час та місце проведення позапланової перевірки та позбавило його можливості надати контролюючому органу до перевірки первинні документи у підтвердження задекларованих показників податкової звітності, відповідних пояснень, які могли істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки та прийняття рішення, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення ОСОБА_1 податкового законодавства, тобто вчинення протиправного, винного діяння, є необґрунтованими та передчасними та не ґрунтуються на повному встановленні усіх обставин справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 11.08.2023 №20031/15-32-24-05, № 20029/15-32-24-05, № 20027/15-32-24-05, №20028/15-32-24-05, №20026/15-32-24-05, № 20025/15-32-24-05, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов є таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 15140,00 грн. сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.08.2023 №20031/15-32-24-05, № 20029/15-32-24-05, № 20027/15-32-24-05, №20028/15-32-24-05, №20026/15-32-24-05, № 20025/15-32-24-05.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 15140,00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 29.04.2025.

Суддя К.О. Танцюра